Skip to content Skip to sidebar Skip to footer

Кваліфікація дій бухгалтера у кримінальних провадженнях, передбачених ст.212 КК України, – Вікторія Горожанова, адвокат ID Legal Group

Кримінальні правопорушення, передбачені ст.212 КК України, включають будь-які умисні дії, які призвели до фактичного ненадходження до бюджетів податків, зборів та обов’язкових платежів.

Однак, фахівці (бухгалтери, економісти та фінансисти) часто в повній мірі не розуміють які конкретні дії правильно кваліфікувати як ознаку складу злочину – умисного  ухилення від сплати податків, а які дії взагалі не тягнуть за собою кримінальну відповідальність. Розглянемо нижче.

Найбільш розповсюдженими неправомірними діями головного бухгалтера (бухгалтера), який одноособово здійснює ведення бухгалтерського та податкового обліку, є наступні дії:

–            Не включення до складу податкових зобов’язань сум окремих фінансово-господарських операцій

–            Надмірне безпідставне включення до складу податкового кредиту сум окремих фінансово-господарських операцій

–            безпідставне (що взагалі не підтверджується первинними бухгалтерськими документами) збільшення податкового кредиту або зменшення податкових зобов’язань

–            не нарахування взагалі податків і неподання податкової звітності при здійсненні фінансово-господарської діяльності

До вищевказаного переліку входять ряд і інших дій, які призводять до аналогічного результату, однак слід враховувати і неухильно виконувати норми Кримінального кодексу України, які вказують на обов’язкову наявність умислу суб’єкта. Тобто правоохоронцям не достатньо встановити виконання тільки конкретних дій, необхідно встановити і зібрати докази їх умисності. Відсутність доказів умисності дій службових осіб підприємства або фізичних осіб може призвести до двоякого тлумачення, наприклад:

1.         головний бухгалтер в податковій звітності збільшила суму податкового кредиту. У випадку відсутності прямих доказів наявності у головного бухгалтера умислу, це може мати вигляд технічної помилки і саме такі покази може давати головний бухгалтер. В такому випадку за наявності матеріальної шкоди у вигляді фактичного ненадходження податків до бюджету, її дії можуть кваліфікуватись як службова недбалість, знов же за умови, якщо до закінчення податкової перевірки службові особи самостійно не виправили дану технічну помилку і не сплатили до бюджету заборгованість.

2.         Крім того,правоохоронці дуже часто трактують як ухилення від сплати податків доволі розповсюджені помилки бухгалтерів, які взагалі не призводять до фактичного ненадходження коштів до бюджету, наприклад:

–            Включення до складу податкового кредиту або не включення до складу податкових зобов’язань у відповідному звітному періоді, тобто суми по фінансово-господарським операціям фактично включені до податкової звітності, але не у той звітний період, в якому відбулась операція. Такі дії взагалі не тягнуть за собою кримінальної відповідальності.

–            Нарахування податків в повному обсязі у податковій звітності, але їх несвоєчасна сплата або несплата, також не може кваліфікуватись за ст.212 КК України, і тягне за собою лише адміністративні наслідки штрафів, пені та наявності недоїмки (заборгованості перед бюджетом).

–            Перерахування сум податків на неправильні реквізити державних рахунків також іноді правоохоронці сприймають як умисне ухилення від сплати податків, стверджуючи, що фактично кошти до бюджету не надійшли. В таких випадках, як правило, кошти попадають не на правильні, але на саме державні рахунки, тому про завдання шкоди державному бюджету не може йти й мови.

 

Щодо прямих доказів умисності дій головного бухгалтера на ухилення від сплати податків, то для цього достатньо зібрати докази достовірної обізнаності суб’єкта про вчинене ним порушення, тобто мотиви до уваги не беруться. Такими прямими доказами можуть бути:

–            Показання свідків (наприклад, інших працівників підприємства),які прямо вказують на обізнаність головного бухгалтера про дану конкретну фінансово-господарську операцію

–            Наявність переписки (листів, заяв, запитів, відповідей податкової служби тощо), підписані особисто головним бухгалтером або вилучені безпосередньо у нього, в яких мова йде саме про спірну фінансово-господарську операцію або окремі обставини.

–            Наявність або вилучення у головного бухгалтера первинної бухгалтерської документації, яка не включена до податкової звітності.

–            та інші докази, які формують доказову базу в своїй сукупності, а не по одинці.

Вкрай складно довести умисність дій головного бухгалтера, при інкримінуванні умисного ухилення від сплати податків за рахунок співпраці СПД з підприємством з ознаками фіктивності. Оскільки головний бухгалтер, який не є директором або засновником, мінімально спілкується з контрагентами, не підписує договорів і в більшості випадків отримує первинні бухгалтерські документи від директора або інших працівників підприємства.

За наявності в нашій державі декількох видів основних податків, кримінальні провадження за ст..212 КК України майже не повторюються і мають різні обставини і деталі, тому оцінювати та кваліфікувати дії службових осіб необхідно в кожному конкретному випадку окремо.

Радимо заздалегідь кваліфікувати свої дії і звертатись за професійною допомогою до фахівців-адвокатів у сфері кримінального та податкового права в разі виникнення потреби ще до початку відкриття кримінального провадження.