Skip to content Skip to sidebar Skip to footer

Курсові різниці за позиками отриманими від засновників нерезидентів – витрати чи додатковий капітал, – Тетяна Савчук, аудитор ID Legal Group

Позики від нерезидента – досить поширений інструмент поповнення обігових коштів, який на практиці є досить зручним, особливо, якщо цей нерезидент є учасником групи компаній, може надати таку позику під невисокий відсоток, запропонувати зручний графік погашення тощо. Проте, у контролюючих органів до такого інструменту фінансування є дуже багато запитань, серед яких і дисконтування тіла позики, і класифікація збитків по курсовим різницям. Саме про останню претензію ми і хотіли б зупинитись.

Усім відомо, що зміна курсу іноземної валюти призводить до виникнення курсових різниць у платників податків, як позитивних, які формують інші операційні доходи у платників податків, так і від’ємних, які призводять до виникнення збитків.

За загальним встановленим правилом курсові різниці нараховуються за монетарними статтями балансу і визначаються як на дату складання балансу так і на дату здійснення відповідної господарської операції. Курсові різниці відображаються у складі витрат або доходів і відповідно впливають на фінансовий результат до оподаткування.

Податковим кодексом України не визначено особливостей відображення курсових різниць, однак не слід забувати про правила бухгалтерського обліку які повинні застосовуватися підприємствами незалежно від форм власності (за винятком бюджетних установ, та підприємств, які використовують МСФЗ), зокрема П(С)БО 21 «Вплив змін валютних курсів».

Однак, з усіх правил є винятки, так П(С)БО 21  має два таких винятки, коли курсові різниці не впливають на фінансовий результат а відображаються у складі додаткового капіталу:

  • курсові різниці які виникають по заборгованості за внесками в статутний капітал;
  • та пункт 9 П(С)БО 21.

Згідно пунктом 9 П(С)БО 21 у складі іншого додаткового капіталу враховуються курсові різниці:  

  • які виникають як дебіторська заборгованість та зобов’язання по розрахункам з господарською одиницею за межами України;
  • погашення яких не планується;
  • не є вірогідним в найближчій перспективі.

Під час перевірки контролюючі органи дотримуються позиції, що у разі отримання вітчизняними підприємствами валютної позики (кредиту) від нерезидента – засновника, курсові різниці, які виникають за такими позиками (кредитами), повинні відображатися у складі додаткового капіталу.

Зазначена позиція контролюючих органів стала каменем спотикання між ними та багатьма платниками податків, які залучають фінансування від іноземних засновників.

Мінфін, як орган, який формує та реалізує державну політику з бухгалтерського обліку а також забезпечує єдину податкову політику та політику у сфері боротьби з правопорушеннями податкового законодавства надав ДФС роз’яснення стосовно відображення курсових різницьза позиками отриманими від засновників нерезидентів.

Так, Мінфін дійшов висновку що, П(С)БО не передбачено можливості перекласифікації кредиторської заборгованості за позиками, які отримують українські підприємства від нерезидентів–кредиторів без їх згоди в інструменти власного капіталу (лист від  01.03.2019  № 35210-06-5/6144).

Отже, курсові різниці які виникають за позиками, які були отримані  від засновників-нерезидентів повинні бути відображені  в складі доходів або витрат і  відповідно впливати на фінансовий результат та не повинні відображатися в складі додаткового капіталу.

Звертаємо увагу, що вказаний висновок не поширюється на підприємства, які ведуть облік за вимогами МСФЗ, оскільки МСБО 21 містить пряму норму, яка визначає, що дебіторська/кредиторська заборгованість (крім торгівельної) щодо закордонної одиниці (дочірнього підприємства) за своєю сутністю є частиною чистих інвестицій суб’єкта господарювання в таку закордонну інвестицію та має первісно визнаватись в іншому сукупному прибутку у складі іншого власного капіталу.