Сьогодні варто приділяти увагу заповненню розрахунків коригування до податкових накладних. Це важливо тому, що їх відсутність може спричинити виникненню значних штрафних санкцій.
Чому у бізнесу виникає багато питань у їх заповненні? Відповідь проста – ДФС вже стільки надала роз’яснень, що мабуть сама заплуталась в своїх відповідях
Ми провели узагальнення усіх роз’яснень, які надавались ДФС для різних випадків коригування податкових зобов’язань.
Якщо систематизувати причини коригування податкових зобов’язань, то можна виділити такі:
- Зміна кількості;
- Зміна ціни;
- Зміна номенклатури;
- Повернення товару або авансових платежів;
- Зменшення обсягу при нульовій кількості;
- Зменшення кількості при нульовому обсягу;
- Усунення неоднозначностей.
Найголовніше, на що потрібно звернути увагу бухгалтеру при складанні розрахунку коригування – використання коректних граф (коригування кількості чи коригування вартості), а також ідентифікування ймовірних помилок при складених попередніх розрахунках коригування.
Основним аргументом вірно складеного розрахунку коригування є збережені кошти компанії від сплати штрафів.
Саме правильно складений розрахунок коригуваннята зареєстрований в ЄРПН дасть змогу запобігти виникнення штрафів, які складаються від 10 % до 50%, а при виявлені даного факту при перевірці ДФС ще додатково 25 %, якщо це вперше.
Із досвіду, уявіть ситуацію, продавець отримав передплату за товар 1 (яблука насипом),по правилу першої події нарахувало ПДВ, а поставка відбулася товару 2 (яблука фасовані). Звісно необхідно було виписати нульовий розрахунок коригування до податкової накладної при зміні номенклатури товару. Проте, підприємством не було це зроблено так як властивість його та код УКТЗЕД не змінювався. При перевірці, ДФС прирівняло реалізацію товару 2 як 1 подія, та донараховано ПДВ біля 10 млн. грн.
Про мету таких донарахувань фіскальним органом ми можемо тільки здогадуватись.
Але, висновок очевидний, варто приділяти увагу заповненню розрахунків коригування, щоб витрачати кошти на розвиток компанії, а не на оскарження рішень ДФС, на судові процеси та сплату штрафів.
Найпоширеніші питання, з якими до нас зверталися, це були:
- Якщо було виписано податкову накладну на 2 подію і відповідно зареєстровано в ЄРПН, то як правильно скласти розрахунок коригування, який тип причини зазначити і чи потрібно врахувати помилкову накладну у складі декларації?
- На яку дату правильно виписувати податкові накладні бюджетним організаціям?
По першому питанню, в даному випадку у РК застосовуємо причину "повернення товару або авансових платежів", коригуємо виключно на весь обсяг товару з "-", якщо було 5 рядків в ПН, то в РК 5 рядків з "-". Помилково складену ПН у складі декларації не враховуємо, так як 1 події не відбулося в даному періоді.
По другому, варто зазначити, що датою виникнення податкових зобов’язань у цьому випадку є дата надходження грошових коштів від бюджетної установи. Саме на цю дату потрібно нараховувати податкові зобов’язання і складати податкову накладну. Це правило працює тільки в тому випадку, якщо оплата здійснюється саме за рахунок бюджетних коштів. Підтвердженням того, що товари оплачуються за рахунок бюджетних коштів, є наявність у договорі на постачання товарів умови, що оплата за поставлені товари здійснюється з відповідного рахунка Державного казначейства України.
Підводячи підсумки, можна зробити висновок, що правильне заповнення розрахунків коригування та реєстрація його в ЄРПН не призведе до виникнення штрафів та збереже кошти для розвитку компанії.
Детальну презентацію щодо методики заповнення розрахунку коригування дивиться за посиланням.
З повагою,
Руслан Солнцев, податковий консультант
юридичного об’єднання ID Legal Group
