Skip to content Skip to sidebar Skip to footer

Податок на виведений капітал. Що готують українцям? – Олег Добровольський, партнер ID Legal Group для порталу Finance.ua

04-го липня 2018 року Президент публічно проголосив та 05-го липня передав на розгляд профільному комітету ВР України проект Закону про внесення змін до Податкового кодексу України щодо податку на виведений капітал (ПВК). Про це у авторській колонці на порталі Finance.ua пише партнер юридичного об’єднання ID Legal Group Олег Добровольський.

Проаналізувавши вперше оприлюднений текст законопроекту (до цього часу мало місце лише схематичне представлення перспектив щодо запровадження ПВК), можливо відмітити такі суттєві моменти.

 

Хто має стати платниками ПВК?

За оприлюдненим проектом визначається, що платниками ПВК в обов’язковому порядку будуть:

– резиденти, що провадять зовнішньо-економічну діяльність;

– нерезиденти, що провадять діяльність на території України;

– особи, які добровільно хочуть ними стати.

Неприбуткові організації та платники єдиного податку (за винятком тих єдинщиків, які здійснюють з нерезидентами операції, що є об’єктом оподаткування ПВК), не зобов’язані ставати платниками ПВК.

Крім того, для інших суб’єктів господарювання, які не провадять ЗЕД і які не хочуть добровільно реєструватися платниками ПВК, зберігається податок на прибуток практично в тому ж вигляді, що і сьогодні.

Беручи до уваги стійкі тенденції стирання кордонів у бізнесі, можна сміливо стверджувати, що майже половина суб’єктів господарювання будуть вимушені, або самостійно зареєструються платниками ПВК.

 

Що нам готує запровадження ПВК?

По-перше, відбувається суттєве зближення контрольованих операцій з операціями, які є базою оподаткування ПВК.

Законотворець визначає – якщо операція потрапила під визначення виведення капіталу, то з неї має бути сплачений податок і крапка.

Інших додаткових дій в рамках статті 39 ПКУ у вигляді доказування, обґрунтування, пояснення від платника, для чого, в яких умовах, з якою метою він провадить такі операції, не потребується.

Наприклад, оплата вартості залученого капіталу (відсотки, комісії, штрафи та пені) від пов’язаної особи чи контрагента з низькоподаткової юрисдикції, а також виплачені роялті на користь нерезидента з низькоподаткової юрисдикції чи одержувача, який таке роялті не оподатковує, відтепер стають об’єктом оподаткування ПВК, відповідно, виключаються з переліку контрольованих операцій.

Певно, це є позитивним моментом, оскільки спрощуються правила гри, а це в свою чергу робить більш прозорою саму систему оподаткування, відтак зменшуються можливості для прояву корупційної складової при здійснення контрольно-перевірочної функції податковим органом.

Це і є однією з важливих ідей запровадження податкових змін, яку варто реалізувати.

Спрощена система – бути чи не бути?

З іншого боку, запропонований законопроект, на нашу думку, також запроваджує реалізацію давньої мрії багатьох проєвропейських прибічників скасування спрощеної системи оподаткування як такої, що дає можливість законно мінімізувати податкове навантаження для платників податків.

Резонансною нормою може виявитись запровадження обов’язку для платників ПВК оподатковувати перераховані кошти на користь фізичних осіб, що застосовують спрощену систему оподаткування та є пов’язаними особами.

Тобто створюються передумови, за яких для спрощенців доходи будуть оподатковуватись за ставкою єдиного податку 5% як і раніше, але додатково підлягатимуть оподаткуванню і виплати на таких контрагентів.

На мою думку, це може докорінно змінити схеми роботи багатьох вітчизняних компаній, які залучали спрощену систему оподаткування для фінансування виплат з оплати праці, оскільки головною перевагою спрощеної системи оподаткування була саме відсутність контролю за напрямком витрачання коштів.

Наприклад, якщо на сьогодні компанія використовує контрагента-спрощенця (ФОПа) для отримання готівки в обіг, вона втрачає на цьому максимум 6% (5% єдиного податку та 1% розрахунково-касове обслуговування банку), то із запровадженням запропонованих змін ціна такої готівки стане 26% (5% єдиного податку, 20% ПВК та 1% касове обслуговування).

Така вартість готівки буде абсолютно неконкурентною і роботодавцю простіше буде виплатити легальну зарплату, сплативши за неї 22% пенсійного внеску, поклавши прибуткові податки (ПДФО та ВЗ) на плечі фізичної особи, як це передбачено чинним законодавством.

На моє глибоке переконання, якщо внаслідок запровадження податкових змін така норма залишиться у ПКУ, то для багатьох компаній залучення спрощеної системи втратить сенс. Мета відходу від спрощеної системи оподаткування буде досягнута.

Можна передбачити, що такі норми викличуть суттєвий резонанс у суспільстві (у прибічників спрощеної системи та дешевої готівки), проте їм буде що протиставити – рівність усіх перед законом, легалізація заробітної плати та зростання наповненості Пенсійного фонду, зростання рівня доходів переважної частини громадян, а не окремих суб’єктів, зростання інвестиційної привабливості країни в цілому.

Добре це чи погано – висновок у кожного свій, аргументи у кожного свої. Але однозначно можна бути впевненим лише у одному – зміни в системі оподаткування потрібні та зміни мають бути відчутними.

Об’єкт оподаткування податком на виведений капітал

Існує чотири напрямки операцій, що оподатковуватимуться ПВК, які можна згрупувати за ставкою оподаткування:

1. Виплата дивідендів, повернення частки капіталу у сумі, що перевищує номінал частки, здійснення інвестиції з участю розрахунків за межами митної території України – ставка оподаткування 15%;
2. Операції, прирівняні до виведення капіталу: виплати за користування капіталом на користь нерезидентів, що є пов’язаними особами – 5%;
3. Операції, прирівняні до виведення капіталу: виплати за користування капіталом на користь нерезидентів з низькоподаткових юрисдикцій, виплати за договорами страхування з нерезидентами, фінансова допомога, безоплатна передача майна чи товарів, виплата роялті, внески до статутного капіталу неплатнику ПВК, оплата товарів (робіт, послуг) на користь неплатника ПВК – 20%.
4. Різниця між сумою фінансового результату, відображеного у фінансовій звітності та розрахованого результату з дотриманням принципу "витягнутої руки" – 20%.

 

Яким буде адміністрування ПВК?

Варто також сказати, що запроваджується механізм ідентифікації операцій, що будуть об’єктом оподаткування ПВК ще на етапі їх здійснення (виплати) шляхом присвоєння коду операції у розрахункових документах.

Такий механізм дасть можливість ідентифікації особи як платника, ідентифікації операції, яка є об’єктом оподаткування, для їх групування та узагальнення відомостей щодо ставки податку, яка застосовується до операції, типу отримувача (нерезидент, нерезидент – платник податку, фізична особа, неприбуткова організація, суб’єкт підприємницької діяльності – неплатник податку), способу розрахунків (безготівковий, готівковий, негрошова форма розрахунку).

Це наштовхує на думку, що адміністрування ПВК планується перевести у автоматизований режим та залучити фінансові установи у якості суб’єктів опосередкованого контролю.

Добре це чи погано – мабуть добре, оскільки така побудова системи контролю та взаємодій також покликана звести до мінімуму контакт з органами контролю та відповідну корупційну складову, неоднозначність у суб’єктивних судженнях перевіряючих та таке ін.

Позитивним можна назвати також запровадження оновленого поняття звичайної ціни – як одного із важливих інструментів для розрахунку бази оподаткування ПВК, адже базою оподаткування ПВК будуть в тому числі операції із безоплатної передачі пов’язаним особам.

Є позитивний момент у тому, що для розрахунку звичайних цін використовуватимуться конкретні внутрішні операції компанії, а не якісь узагальнені ринкові відомості, які можуть відображати суб’єктивні оцінки та судження конкретної особи, що досліджує господарську операцію, як це було у попередніх редакціях визначення звичайної ціни.

У запропонованій редакції ПКУ – це середньозважена вартість, що розраховується на основі показників діяльності самої ж компанії.

Може викликати істотний резонанс запропонована зміна щодо вартісних критеріїв для визначення контрольованих операцій – із запровадженням змін не потрібно буде, аби річний дохід платника податків перевищував 150 мільйонів гривень, достатньо буде обсягу розрахунків із контрольованим контрагентом у 10 мільйонів гривень (на сьогодні така норма діє лише для представництв іноземних підприємств).

Звітність з податку на виведений капітал

Документацію з ТЦУ платники з обсягом доходів понад 150 млн грн готують та зберігають, як і раніше, вимога щодо термінів подачі документації як і раніше становить 30 календарних днів.

А платники з обсягами доходів до 150 млн грн повинні будуть підготувати та подати документацію з ТЦУ, якщо їх про це попросить податковий орган, у строк 60 календарних днів. З нашої практики – занадто малий час, аби встигнути підготувати якісну документацію з ТЦУ.

З огляду на те, що об’єктом оподаткування ПВК не є фінансовий результат, податковий орган вже не вимагатиме подачі разом із податковою звітністю також і фінансової звітності.

 

Висновок

В цілому можна зробити висновок, що запропоновані зміни у першу чергу направлені на великий бізнес, орієнтований на ЗЕД, враховують сучасні тенденції податкового контролю, що формуються у міжнародній практиці та спрямовані з одного боку на захист внутрішніх інтересів держави (збереження зароблених прибутків в середині країни), а з іншого боку на справедливий розподіл прибутків між усіма учасниками транснаціональних операцій.

Проте не виключено, що можливістю відійти від сплати податку на прибуток та сплачувати ПВК можуть скористатись і середні та малі підприємства – у першу чергу ті, що виступатимуть контрагентами платників ПВК, оскільки в іншому випадку вони втрачатимуть великих покупців та замовників, які будуть платниками ПВК.

Щодо ймовірності запровадження законодавчої ініціативи – мені здається, що існує висока ймовірність того, що пройшовши процес бурхливого депутатського та суспільного обговорення, внесення змін та правок на осінній сесії (ближче до кінця року), законопроект буде проголосований та ПВК буде запроваджено з 01.01.2019 року.

Однозначно, що із запровадженням законопроекту відбудеться з одного боку – пожвавлення інвестиційної привабливості України як для міжнародних інвестицій, так і для внутрішнього розвитку.

З іншого боку – відбуватиметься перебудова основних схем роботи бізнесу, що пов’язана із застосуванням спрощеної системи оподаткування, нетипових виплат, які застосовувались для регулювання податкового навантаження, мінімізації витрат на фонд оплати праці, що в свою чергу може легалізувати виплати співробітникам, суттєво поповнити бюджет пенсійного фонду та підвищити соціальні стандарти життя населення в цілому.