Skip to content Skip to sidebar Skip to footer

Нові додаткові реквізити ППР – обґрунтування факту податкового правопорушення, – Олег Нікітін, адвокат ID Legal Group

В електронно-інформаційному ресурсі Інтернет рясніють повідомлення про набрання чинності з 01.01.2021 деяких норм ПК України в редакції Закону № 466-IX від 16.01.2020 р. (далі – Закон № 466), зокрема особливу увагу привертає нововведення щодо додаткових обов’язкових реквізитів ППР, зокрема тих, що прийняті за результатами документальної перевірки платника (п.58.1 ст. 58)щодо відображення у ньому обґрунтованої підстави та змісту (суті) податкового правопорушення платника.

Детально зупинимося на вказаній зміні до норми ПК України, внесеній Законом № 466.

Складені податковими органами ППР за результатами документальної перевірки повинні містити наступну інформацію:

–                «обґрунтована» підстава визначення грошового зобов’язання (податкового зобов’язання та/або штрафних санкцій), яка полягає не лише в посиланні на норму, передбаченого чинним законодавством податкового правопорушення, як це було раніше, а й саме зазначення конкретного податкового правопорушення, допущеного платником;    

–                опис обставин події допущеного податкового правопорушення, які вказані в акті перевірки, а також ті, що відображені в поясненнях платника;

–                зазначення звітного періоду господарської діяльності платника, в якому ним допущено податкове правопорушення;

–                детальний розрахунок суми грошового зобов’язання (податкового зобов’язання та/або штрафних санкцій);

–                при встановленні під час перевірки фактів заниження (ненарахування чи неутримання) податків (зборів або обов’язкових платежів), вказуються звітні періоди, в яких встановлюються такі факти порушень;

–                відображається факт надання чи ненадання платником пояснень, заперечень та/або додаткових документів, що спростовують його вину, пом’якшують відповідальність або звільняють від неї;

–                «нормативні» підстави для нарахування або донарахування грошових зобов’язань (податкового зобов’язання та/або штрафних санкцій);

–                зазначення дати та номеру акту перевірки;

–                відображення інформації про наявність/відсутність обставин, що пом’якшують, обтяжують або звільняють від відповідальності платника.

Такі зміни у ПК України повинні нібито передбачати певні гарантії для платників щодо забезпечення відображення в ППР інформації та фіксації факту податкового порушення із зазначенням обґрунтованих підстав його встановлення.

Однак, щодо практичної реалізації цієї норми ПК України та відображення в ППР вказаних реквізитів виникають великі сумніви.

Або ж реалізація вказаної законодавчої вимоги призведе до нівелювання та дублювання акту перевірки, оскільки практично усі його складові, які мають значення для оцінки правомірності визначення грошових зобов’язань платнику будуть  включені до ППР.

Порядок направлення ППР платникам врегульовано наказом МФУ за № 1204 від 28.12.2015 р., зареєстрованим в Мінюсті за № 124/28254 від 22.01.2016 р.
(далі – Порядок № 1204).

Даним Порядком, у тому числі встановлено форми ППР, що направляються податковими органами за кожне конкретне податкове правопорушення та по кожному податку (збору або обов’язковому платежу) одночасно із застосуванням штрафних санкцій або окремо лише штрафних санкцій.

Саме затверджені Порядком № 1204 форми ППР використовуються податковими органами і на підставі них платникам надсилаються ППР за конкретні встановлені податковими органами податкові правопорушення.

Протеяк можемо спостерігати, наразі до Порядку № 1204 не було внесено змін з урахуванням змін ПК України в редакції Закону № 466щодо додаткових обов’язкових реквізитів ППР.

Таким чином, відповідно до моменту внесення необхідних змін матиме місце направлення податковими органами ППР за формами, що не відповідають нормі ПК України щодо змісту ППР, що може стати ще однією із підстав для оскарження ППР до суду не лише на підставі невідповідності затвердженій формі, а зокрема не відображення в цьому рішенні змісту податкового порушення, допущеного платником.