Skip to content Skip to sidebar Skip to footer

Нові правила фінмоніторингу. Що змінюється для ФОПа і про що він має знати в разі здійснення господарської діяльності, – Тетяна Савчук, аудитор ID Legal Group, для журналу «Юрист і Закон»

Стаття опублікована в журналі «Юрист і закон» № 19

Про нові правила фінмоніторингу, які запрацювали з 28 квітня 2020 року у зв'язку з набранням чинності Законом України від 06.12.2019 р. № 361-ІХ "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення", чули, мабуть, уже всі суб'єкти господарювання, і над тим, змінять ці правила їх роботу чи ні, напевно, замислилась переважна їх більшість.

Однією з цільових категорій, якої мають стосуватися нові правила фінансового моніторингу, є фізичні особи – підприємці (ФОПи). І насамперед це пов'язано з бажанням держави більшою мірою дисциплінувати приватних підприємців, які у своїй господарській діяльності досить тісно переплітають бізнес і приватне життя, часто з огляду на низький рівень державного контролю зменшують свій оподатковуваний прибуток, тим самим недоплачуючи податки до бюджету, активно беруть участь у схемах мінімізації податкової бази юридичних осіб тощо.

Якщо раніше в приватному бізнесі переважали готівкові розрахунки, зафіксувати порушення в яких можна було лише фактично виявивши його (як кажуть – спіймавши за руку), то в епоху стрімкого розвитку безготівкових розрахунків запровадження дієвого контролю переходить із рангу питання фізичного контролю в ранг питання ефективного ІТ-рішення. Розумно поставлена програма в автоматичному режимі має за встановленими критеріями ідентифікувати сумнівні операції, а вже більш докладний аналіз відібраних операцій може здійснювати кваліфікований спеціаліст.

Тобто ми розуміємо, що нові правила фінансового моніторингу покликано встановити більш жорсткий контроль, але з'ясуємо, за чим встановлюється контроль та яким критеріям має відповідати та чи інша операція (сукупність операцій), аби підпасти під такий контроль. Адже, як кажуть, обізнаний – значить озброєний.

По-перше, встановлено загальну вимогу щодо порогу операцій, які підлягатимуть контролю, – це сума операції понад 400000 грн (раніше було 150000 грн), та одна із таких чотирьох ознак, що має цю суму супроводжувати:

– контрагент перебуває в юрисдикції, яка не підтримує міжнародні програми з боротьби з легалізацією доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванням тероризму;

– контрагентом є публічний діяч;

– переказ коштів за кордон до офшорної юрисдикції;

– операції з готівкою (внесення, переказ, отримання).

Крім того, підозрілими можуть бути ідентифіковані операції незалежно від їх суми, якщо така операція відповідатиме критеріям національної оцінки ризиків, оприлюднених спеціально уповноваженим органом з державного фінмоніторингу.

Тобто ФОП має розуміти, що за умов проведення фінансової операції в суттєвому обсязі (понад 400000 гривень), яка міститиме наведені вище ознаки, або операції, яка відповідатиме критеріям з національної оцінки ризиків, є всі підстави очікувати, що така операція буде предметом фінмоніторингу, та, найімовірніше, банк відмовить у проведенні такої операції. При цьому досліджувати таку операцію будуть не лише фінансові установи (банки) під час безпосереднього перерахування коштів, а й інші суб'єкти первинного фінансового моніторингу під час вчинення операції загалом (факт підписання акта виконаних робіт, проведення розрахунків тощо), визначені в Законі № 361-ІХ, – поштові та фінансові посередники, аудитори, незалежні бухгалтери та консультанти, адвокати, нотаріуси, юрисконсульти, ріелтори, суб'єкти азартних ігор і лотерей та ін. За наявності підстав, які можуть дати привід ідентифікувати ту чи іншу операцію як ризикову, наведені суб'єкти первинного фінмоніторингу зобов'язані будуть інформувати про таку операцію відповідний орган державного фінмоніторингу. І, найімовірніше, такі суб'єкти первинного фінмоніторингу про це повідомлятимуть, оскільки сума штрафу за недотримання цієї вимоги – до 340000 грн – є досить суттєвою. А далі до процесу дослідження такої операції долучатимуться вже державні установи.

Але це про ризикові та про дуже ризикові операції, які в наших умовах можуть свідчити про наявність доходів, отриманих злочинним шляхом. Що ж до звичайних розрахункових операцій, які є невід'ємною частиною господарської діяльності? У цьому питанні потрібно керуватись також і положеннями постанови НБУ від 19.05.2020 р. № 65 "Про затвердження Положення про здійснення банками фінансового моніторингу", зокрема Додатка 16 до цього Положення "Заходи щодо переказу коштів".

Узагальнені норми законодавства про фінмоніторинг містять вимогу, що розрахунки в сумі понад 30 тисяч гривень мають бути повністю ідентифіковані стосовно сторін такої операції, а платежі в сумі від 5000 грн до 30000 грн мають містити інформацію щодо номера рахунка, номера платіжного засобу (картки), номера електронного гаманця, а в разі відсутності будь-якого з цих реквізитів – унікального номера транзакції.

Звісно, що на операції з приймання виручки фізичними особами – підприємцями внаслідок господарської діяльності можна не так прискіпливо дивитись, оскільки переважно функції фінмоніторингу стосуються особи, яка перераховує кошти. Саме вона має за потреби підтвердити джерело походження коштів або здійснити ідентифікований платіж (тобто з використанням банківської ідентифікованої картки), якщо, наприклад, платіж перевищуватиме 5 тисяч гривень.

Разом із тим ФОП має відповідним чином скоригувати модель свого бізнесу й передбачити такі порядки розрахунків, щоб переказ коштів із картки покупця в сумі понад 5 тисяч гривень супроводжувався номером картки платника / номером електронного гаманця чи унікальним номером транзакції, а платежі в сумі понад 30000 гривень було здійснено в порядку, що супроводжує повну ідентифікацію осіб.

Ураховуючи стрімке поширення інтернет-торгівлі, інтернет-платежі, електронні гаманці є досить популярними, їх широко використовують ФОПи для інтернет-продажів. Підприємці мають зважати на те, що з 28 квітня поточного року всі власники таких електронних гаманців (фізичні особи) мають бути ідентифіковані та верифіковані (незалежно від суми платежів, які через них проводяться). Вочевидь, це питання технічного характеру, які мають бути адресовані фінансовим установам – власникам таких платіжних програм (застосунків), які зі свого боку зобов'язані до кінця поточного року вжити усіх заходів щодо приведення у відповідність їх технічних засобів і електронних платіжних систем до вимог чинного законодавства.

За законодавчою логікою, ФОПи після закінчення 2020 року мають дотримуватись установлених вимог і не приймати неідентифіковані оплати через інтернет-платежі й електронні гаманці. Але постає запитання: чи буде встановлено відповідальність за такі порушення, крім власників платіжних систем, і до суб'єктів господарювання?

Разом з тим усі згадані вище обмеження має враховувати у своїй роботі ФОП і під час здійснення вихідних платежів, тобто перерахування коштів у межах господарської діяльності, у межах використання власного прибутку, для благодійних цілей тощо.

Загалом варто зазначити, що фізична особа – підприємець стикнеться з механізмом фінансового моніторингу вже на етапі відкриття рахунка в установі банку та супроводження надалі його діяльності банківською установою. Зокрема, співробітники банків на постійній основі здійснюватимуть моніторинг фінансових операцій ФОПа і його ділових відносин на предмет відповідності чи невідповідності таких фінансових операцій поданій раніше ФОПом інформації під час його ідентифікації та верифікації, аналізуватимуть його фінансові операції на предмет відповідності ризикам, за потреби отримуватимуть інформацію про джерело походження коштів.

Хоча новий Закон має і позитивні моменти:

– можливість відкриття рахунка та проходження процедури верифікації, зокрема ФОПу, дистанційно, для чого НБУ розробив відповідні процедури й інструменти;

– ризик-орієнтований підхід дає можливість ФОПу, щодо якого ідентифіковано низький рівень ризику, більш вільно оперувати власними фінансами, не проходячи щоразу складну процедуру тотального контролю за фінансовою операцією.