Skip to content Skip to sidebar Skip to footer

«Нульове» декларування в Україні, – Олександр Самарін, аудитор ID Legal Group

Народними депутатами на засідання Верховної Ради (далі по тексту – ВР) 15.06.2021 прийнято Закон під №5153 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо стимулювання детінізації доходів та підвищення податкової культури громадян шляхом запровадження одноразового (спеціального) добровільного декларування фізичними особам належних їм активів та сплати одноразового збору до бюджету».

Вищевказаним Законом впроваджується одноразове (спеціальне) добровільне декларування для фізичних осіб, метою якого є зазначення в так званій «нульовій декларації» активів, які розміщені на території та/або поза її межами за умови, якщо такі активи було одержано (набуто) за рахунок доходів, з яких не було сплачено (або сплачено не в повному обсязі) відповідні податки та збори згідно з вимогами чинного податкового законодавства та/або на підставі міжнародних договорів, згоду про обов’язковість виконання яких надано законодавчим органом нашої країни та/або активів, які не було задекларовано(при порушення вимог податкового та валютного законодавства, контроль за дотриманням яких знаходиться в полі зору контролюючих органів) до 01.01.2021, починаючи з будь-якого з періодів до цієї дати.

Періодом, за яким визначено проведення «одноразового (спеціального) добровільного декларування» (далі по тексту – декларування) та сплату відповідного збору Законом №5153 обмежено часовими рамками: з 01.09.2021-01.09.2022.

Під терміном збір з декларування мається на увазі обов’язковий одноразовий платіж, базою нарахування якого є вартість належних активів фізичної особи та розраховується самостійно декларантом, виходячи з вартості належних йому активів.

Використати таке право з декларування можуть самозайняті особи, фізичні особи-резиденти, нерезиденти, які на момент отримання активів були резидентами або були платниками податків під час отримання доходів, за які отримані (набуті у власність) об’єкти декларування.

Розміри ставок сплати збору визначаються у відсотковому співвідношенні від задекларованих активів у таких розмірах:

5% – стосовно українських активів;

9% – стосовно закордонних активів (за перше півріччя легалізації – 7%);

2,5% – за придбання ОВДП (з 01.01.2021 по 20.06.2022) до фактичного подання декларації.

У разі використання розстрочки на три роки (трьома рівними частинами) розміри ставок будуть розраховані у розмірах: 6%; 11,5%; 3% відповідно.

Слід виділити той факт, що джерело отримання доходів не підпадає під перевірку.

 

Не підпадатимуть під дію Закону №5153 посадовці, які виконували державні функції, починаючи від початку 2010 року.

Таким чином, на підставі прийнятого Законом №5153:

–                вносяться зміни до ст.172 ПКУ стосовно оподаткування доходів від реалізації нерухомого майна, разом у врахуванням видатків, які пов’язані з таким придбанням;

–                декларантами не можуть бути особи, якими виконуються або виконувались публічні функції (починаючи з  01.01.2010), які передбачено в п.37 ч.1 ст.1 ЗУ «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення», а також особи, по яким застосовано відповідні заходи (заходи спеціального економічного характеру  та санкції)  згідно з вимогами ЗУ «Про санкції».

–                Об’єктами декларування не можуть бути активи, які обліковуються та/або розташовані, мають джерело доходу на території країни, яка визнана агресором, при цьому одноразова декларація подається виключно декларантом в електронній формі.

–                у разі декларування коштів (в національній/іноземній валюті/банківських металах) такі активи повинні зберігатись на спецрахунках в українських банках до закінчення процедури встановлення джерел їх походження (згідно з законодавчо врегульованими нормами фінансового моніторингу).

–                у разі невикористання права фізособою подачі декларації по активам (склад, обсяг, яких конкретизовано, джерела їх одержання), будуть вважатися такими, з яких повністю сплачено податки та збори, крім того у визначенні вартості нерухомості;

–                сплата збору з декларування буде здійснюватись протягом 30 днів (календарних), починаючи з дати подання декларації;

–                визначено строки камеральної перевірки: 60 календарних днів, що настають за днем подачі декларації;

–                окреслені підстави для проведення документальної позапланової невиїзної перевірки.

Інформування про стан виконання Закону №5153 покладено у 2022 році на Кабмін.

 

З повагою,

Олександр Самарін

аудитор ID Legal Group