Skip to content Skip to sidebar Skip to footer

Організаційно-правові форми господарювання та контрольовані операції. Нарешті визначились.

       Велика кількість платників податків, які ідентифікують в своїй діяльності контрольовані операції (КО) – чи то через співпрацю з материнськими (дочірніми) компаніями, чи то через співпрацю з компаніями, що зареєстровані в державах, які включені до переліку КМУ як низькоподаткові юрисдикції, вже змирилися зі своєю гіркою долею щодо необхідності звітуватись про здійснені КО та готувати документацію про обґрунтування відповідності ціноутворення в КО принципу «витягнутої руки».
 
       І не встигли інші компанії, що ведуть зовнішньо-економічну діяльність, зітхнути з полегшенням, що їх минула ця участь,– за активного сприяння ДФС Кабінет Міністрів України видав Постанову №480 від 04 липня 2017 року «Про затвердження переліку організаційно-правових форм нерезидентів, які не сплачують податок на прибуток (корпоративний податок), у тому числі податок з доходів, отриманих за межами держави реєстрації таких нерезидентів, та/або не є податковими резидентами держави, в якій вони зареєстровані як юридичні особи». 
 
       Постанова видана на виконання вимог підпункту “г” підпункту 39.2.1.1 п.п.39.2.1 п.39.2 ст.39 ПКУ.
 
       Якщо поглянути в історію створення списку організаційно-правових форм, то початкова версія, що виносилась на обговорення усіх зацікавлених учасників, включала в себе неймовірно великий список організаційно правових форм на 10 сторінках з детальним перерахуванням партнерств у всіх країнах світу. 
 
       Зокрема, туди було включено 84 юрисдикції, які використовуються у всьому світі. Після детальних та палких обговорень із списку виключили країни, які вже визначені як низькоподаткові відповідно до Розпорядження КМУ №977-р від 16.09.2015 року.
 
       Остаточна редакція переліку організаційно-правових форм, які не сплачують корпоративний податок, включає в себе 25 юрисдикцій, серед яких такі популярні як Сполучене Королівство Великої Британії та Північної Ірландії, Швейцарська Конфедерація, Республіка Мальта, Об’єднані Арабські Емірати, Республіка Сінгапур та Велике Герцогство Люксембург. 
 
       Крім цього туди включено такі неочікувані юрисдикції як Австрійська Республіка, держава Ізраїль, Канада, Федеративна Республіка Німеччина, Республіка Польща, окремі штати США, Французька Республіка, Японія.    
 
       Основна частина організаційно-правових форм – це так звані «партнерства» (LLC, LLP, LP, GP, інші види партнерств), а також фонди, трасти тощо. Більш детально з переліком можна ознайомитись  за посиланням.
 
       Разом із тим необхідно враховувати, що норма п.п. «г» п.п. 39.2.1.1 п.п. 39.2.1 п. 39.1 ст. 39 ПКУ діє лише у випадку, якщо президентство партнера буде достовірно засвідчене а факт не сплати корпоративного податку у країні реєстрації підтверджений. 
 
       З цього приводу ДФС у своєму листі від  03.04.2017 р. № 6857/6/99-99-15-02-02-15 зазначила наступне.
 
       Щодо підтвердження президентства. Статус податкового резиденства традиційно підтверджується довідкою, яка видається компетентним органом відповідної країни, визначеним міжнародним договором України, за формою, затвердженою згідно із законодавством відповідної країни, і яка повинна бути належним чином легалізована, перекладена (апостильована) згідно з законодавством України.
 
       Щодо підтвердження нерезидентами сплати податку. Оскільки положення статті 39 ПКУ не визначають форму документу та джерело отримання довідки  для підтвердження сплати корпоративного податку нерезидентом, традиційно засвідчується, що таким документом може бути документ, що видається фінансовим (податковим) органом або його повноважним представником відповідної країни, за формою, затвердженою згідно із законодавством відповідної країни, який повинен бути належним чином легалізований, перекладений (апостильований) відповідно до законодавства України.
 
       І наостанок, щодо дати визнання контрольованими операцій з контрагентами, які підпадають під критерії, визначені п.п. «г» п.п. 39.2.1.1 п.п. 39.2.1 п. 39.1 ст. ПКУ. Відповідно до п. 41 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ такі господарські операції визнаються контрольованими з дати набрання чинності переліку організаційно-правових форм нерезидентів в розрізі держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України. 
 
       Звертаємо увагу, що Постанова КМУ №480 від 04.07.2017 року  опублікована у Офіційному віснику України №59 від 28.07.2017 року, відтак, набрала чинності з 28 липня 2017 року. 
 
       Отже, усі операції, здійснені з партнерами, що включені до Переліку №480 та відповідають критеріям п.п. 39.2.1.7 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст.39 ПКУ (річний дохід платника податку понад 150 млн.грн. та обсяг операцій з контрагентом понад 10млн.грн.), починаючи з 28 липня 2017 року визнаватимуться контрольованими, відповідно за наслідками таких операцій необхідно буде подавати Звіт про контрольовані операції (до 01-го жовтня 2018 року) та готувати документацію про відповідність ціноутворення в КО принципу «витягнутої руки».
 
       Але спершу ми рекомендуємо попіклуватись про отримання від партнера довідки щодо резидентності та довідки щодо сплати податків у країні резидента. 
 
       Хто знає, можливо, Ваш партнер є не таким, як його бачать наші контролюючі органи?
 
 
З повагою, керівник департаменту обліку та аудиту
 
Тетяна Савчук