Skip to content Skip to sidebar Skip to footer

Реєстраційний ліміт ПДВ і особливості скасування його арешту. Практичні поради, – Вікторія Горожанова, адвокат ID Legal Group

Клопотання про скасування арешту на майно (в порядку ст. 174 КПК України) є самостійним зверненням у випадку, якщо буде доведено, що в подальшому у застосуванні цього заходу відпала потреба, або арешт накладено необгрунтовано. Таке звернення може бути подано представником, захисником юридичної особи, які не були присутні в суді під час розгляду питання про накладення арешту, незалежно від того, чи є судові рішення про накладення арешту, які вступили в законну силу.

Розглянемо на прикладі, які саме докази необхідно подати до суду для отримання позитивного рішення, за умови, що слідчий орган обґрунтовує накладення арешту наявністю у кримінальному провадженні доказів або даних про фіктивність СПД, на рахунок якого накладений арешт, або ознаками «транзитності»:

У кримінальному провадженні судом за клопотанням слідчого органу накладений арешт на кошти-суми ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміту ПДВ) із забороною використовувати або будь-яким чином відчужувати вищезазначене майно, починаючи з дня винесення ухвали слідчим.

Для найбільш ефективного оскарження зазначеної ухвали суду першої інстанції в апеляційному порядку або шляхом подачі клопотання про скасування арешту в першу інстанцію, з метою спростування доводів слідства, необхідно підтвердити:

– законність створення та діяльності даного СПД, надавши суду статутні, реєстраційні документи, документи про оренду (суборенду) офісного приміщення, про наявність на балансі транспорту та майна, про кількість співробітників підприємства. Можуть мати суттєве значення і письмові пояснення засновників та службових осіб про законність створення і діяльність СПД;

– законність формування ліміту ПДВ, на який накладений арешт, надавши суду первинні бухгалтерські документи, які підтверджують здійснені фінансово-господарські операції та за можливості належним чином оформлені  акти звірки з контрагентами по даним операціям.

– повну паралізацію роботи підприємства у зв’язку з блокуванням (накладенням арешту) ліміту ПДВ, що може призвести до матеріальних збитків і санкцій з боку ДФС у вигляді штрафів, надавши підтвердження зобов’язань перед контрагентами та за наявності на момент оскарження вимог ДФС про сплату штрафу.

Крім того, реєстраційний ліміт ПДВ – це віртуальне значення, яке обчислюється за формулою, встановленою Податковим Кодексом України, у межах якого платник має право зареєструвати податкові накладні, розрахунки коригування. Реєстраційний ліміт не є грошовими коштами або електронними грошима, які приймаються як засіб платежу іншими особами, ніж особа, яка їх випускає.

Відповідно до вимог ст.170 КПК України арешт може бути накладений на рухоме і нерухоме майно, гроші готівкою чи у безготівковій формі, кошти і цінності на банківських рахунках, на зберіганні у банках, інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, корпоративні права. Не може бути арештовано майно, власником якого є добросовісний набувач, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Положеннями ст. 170 КПК України не передбачено накладення арешту на суми ліміту ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ, тобто вказані кошти не входять до переліку, визначеному КПК України.

Також, на рахунки в системі електронного адміністрування податку на додану вартість не поширюється дія Закону України "Про виконавче провадження", зокрема на кошти, що перебувають на таких рахунках, не може бути: накладено арешт та звернено стягнення.

Таким чином, реєстраційна сума ліміту ПДВ не є майном в розумінні ст.170 КПК України, що робить неможливим накладення на нього арешту.  Відповідно, суми ліміту ПДВ не мають ознаки речових доказів в розумінні ст.98 КПК України. 

Враховуючи вищевикладене, позиція органів слідства щодо звернень до суду з клопотаннями про накладення арештів на суми лімітів ПДВ в системі електронного адміністрування, м’яко кажучи, не витримує критику і є не обґрунтованою, а рішення суду про накладення таких арештів – незаконні.