Skip to content Skip to sidebar Skip to footer

Чи міститься у діях службових осіб в разі недекларування витрат підприємства склад кримінального правопорушення? – Вікторія Горожанова, адвокат ID Legal Group

Загально відомо, що кримінальні провадження за ознаками складу кримінальних правопорушень, передбачених ст.212 Кримінального Кодексу України (надалі – КК України), у більшості випадків супроводжуються додатковою кваліфікацією за ст.366 КК України.

В разі кваліфікації за наявності шкоди, завданої державі у вигляді несплати податків, за сукупністю кримінальних правопорушень за будь-якою частиною ст.212 КК України та ч.2 ст.366 КК України все зрозуміло.

Інше питання, коли не відбулось фактичне ненадходження коштів до бюджету, однак службові особи внесли у офіційний звітний документ (наприклад, у декларацію з податку на додану вартість або податку на прибуток) завідомо неправдиві відомості.

Такі обставини зустрічаються доволі часто у випадку недекларування службовими особами підприємства значного розміру витрат. Причини недекларування витрат всім відомі. Формально такі дії підпадають під ознаки складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.366 КК України. Оскільки службові особи достовірно обізнані про наявні витрати, які підтверджуються документально, проте умисно не відображають ці суми у складі валових витрат під час декларування.

Однак за таких обставин правоохоронці могли б притягнути до кримінальної відповідальності майже кожного другого підприємця. Тому розглянемо дане питання більш суттєво і повернемось до загальних положень кримінального процесу.

Кримінальне правопорушення у відповідності до ч.1 статті 11 Кримінального Кодексу України є суспільно небезпечне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб’єктом кримінального правопорушення.

Суспільна небезпека як ознака кримінального правопорушення обов’язково передбачає шкідливість неправомірної поведінки для суспільства, загрозу заподіяння або заподіяння істотної шкоди суспільним відносинам, способу життя або соціальним цінностям.

Недекларування витрат службовими особами не містить ознак суспільної небезпеки для суспільства або держави. Шкода з певних обставин такими діями може бути завдана лише самому підприємству.

Таким чином, дії службових осіб щодо недекларування витрат підприємства фактично можна визначити вимогами частини 2 ст.11 Кримінального Кодексу України, відповідно яких не є кримінальним правопорушенням дії, які хоча формально і містить ознаки кримінального правопорушення, але через малозначність не становить суспільної небезпеки. Хоча у випадку недекларування витрат службовими особами підприємства не доводиться вести мову і про малозначність, оскільки і вона відсутня.

Підсумовуючи, звертаємо увагу, що за сукупності певних індивідуальних обставин кваліфікація дій осіб у кримінальних провадженнях відрізняється у кожному конкретному випадку і з метою якісного та ефективного захисту своїх інтересів радимо звертатись до спеціалістів – адвокатів.