Skip to content Skip to sidebar Skip to footer

Транспортний податок – 2016

       Вищий адміністративний суд України уточнив позицію про безпідставність та незаконність вимог фіскальних органів щодо сплати транспортного податку за новими правилами, в році набрання ними чинності, через порушення принципу стабільності податкового законодавства.   
 
       Постановою ВАСУ від 30 серпня 2016 року № К/800/8077/16 скасовано постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 січня 2016 року по справі № 826/22028/15 якою відмовлено у задоволенні позову фізичній особі про визнання податкового повідомлення-рішення з визначення транспортного податку за 2015 рік нечинним, яка ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 02 березня 2016 року залишена без змін та постановлено нове рішення, яким позов задоволено, визнано нечинним податкове повідомлення-рішення, яким визначено суму транспортного податку на 2015 рік.
 
       Не зважаючи на те, що в 2016 році змінився у порівнянні з 2015 роком об’єкт оподаткування, визначений пунктом 267.2 статті 267 Податкового кодексу України, зазначена постанова ВАСУ може застосовуватись і для обґрунтування позовів про визнання нечинними ППР, якими визначено грошові зобов’язання з транспортного податку за 2016 рік. 
 
       Підставою для застосування постанови № К/800/8077/16 є висновок суду що дотримання закріплених статтями 8,10,12 Податкового кодексу загальних принципів встановлення та адміністрування місцевих податків (до яких належить і транспортний податок) через призму принципу стабільності податкового законодавства встановленого статтею 4 Податкового кодексу надає право контролюючим органам вимагати сплати податку, який введений з 1 січня календарного року, зокрема 2015, лише через рік, тобто у 2016 році.
 
       Розраховувати транспортний податок за 2015 рік в 2016 році, контролюючі органи позбавлені можливості, бо з 01.01.2016 року набрав чинності закон, яким змінено об’єкт оподаткування.
 
       Об’єкт оподаткування транспортним податком у 2015 році вводився в дію Законом України № 71-VIII від 28.12.2014 року «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи», який набрав чинності з 1 січня 2015 року.
 
       Об’єкт оподаткування транспортним податком у 2016 році введено в дію Законом України №  909-VIII від 24.12.2015 року «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році», який набрав чинності з 1 січня 2016 року.
 
       На сьогодні дискусійним є питання чи не перевищив своїх повноважень Вищий адміністративний суд України, приймаючи постанову № К/800/8077/16, фактично здійснивши тлумачення Закону, що є виключною компетенцією Конституційного Суду України. 
 
       Фіскальні органи розуміючи, що така судова практика зведе на нівець усі їхні потуги по наповненню бюджету транспортним податком, прикладуть максимум зусиль для скасування постанови № К/800/8077/16 у Верховному Суді України. 
 
       Проте враховуючи судову реформу, яка стартує 30 вересня 2016 року, процес має усі шанси затягнутись на роки.
 
       Таким чином, ВАСУ дав шанс усім платникам, яким надійшли листи щастя із ППР про сплату транспортного податку оскаржити їх в судовому порядку.
 
       Пунктом 54.5 статті 54 Податкового кодексу встановлено розподіл відповідальності між контролюючими органами і платниками, у випадках коли зобов’язання розраховується саме контролюючим органом.
 
       Платник несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов'язання і має право його оскаржити у порядку, що встановлений Податковим кодексом.
 
       Пункт 56.18 статті 56 Податкового кодексу надає право платнику з дотриманням строків давності у будь-який момент після отримання податкового повідомлення – рішення, оскаржити його до суду. 
 
       При зверненні до суду потребують дотримання строки давності встановлені статтею 102 Податкового кодексу та статтею 99 Кодексу адміністративного судочинства України.
 
       Навіть, якщо платник – фізична особа, сплатила розраховану суму транспортного податку, Податковий кодекс не обмежує його прав на звернення до суду з позовом про визнання нечинним ППР, яким йому було визначено грошове зобов’язання, з подальшим поверненням сум податку з бюджету.
 
       Використовуючи постанову Вищого адміністративного суду України від 30 серпня 2016 року № К/800/8077/16 усі платники податків, яким розраховані грошові зобов’язання із сплати транспортного податку, не залежно від того сплатили вони їх чи ні, мають шанс на отримання позитивного судового рішення про скасування або визнання нечинним податкового повідомлення-рішення, яким таке зобов’язання визначено. 
 
 
З повагою, керівник судово – правового департаменту
 
Олег Нікітін