Skip to content Skip to sidebar Skip to footer

Важливі моменти ведення обліку переоцінки основних засобів, – Тетяна Савчук, аудитор ID Legal Group

В умовах, коли велика частина суб’єктів господарювання змушена застосовувати міжнародні стандарти фінансової звітності, проведення переоцінки (дооцінки або уцінки)основних засобів на підприємстві (далі – ОЗ) стає невід’ємним елементом складання фінансової звітності.    

Суб'єкт господарювання (далі – підприємство) може віднайти безліч причин для необхідності проведення переоцінки ОЗ, до яких зокрема можливо віднести: визначення вигідності продажу бізнесу, отримання кредиту, до оптимізації податків чи продаж  ОЗ нижче балансової вартості та без сплати ПДВ.

У разі коли залишкова вартість ОЗ не відповідає справедливій (реальній) вартості на дату складення балансу підприємство має можливість провести переоцінку цих ОЗ.

Приймаючи рішення щодо необхідності проведення переоцінки ОЗ підприємство керується наказом Мінфіну від 30.09.2003 № 561, яким затверджені Методичні рекомендації з бухгалтерського обліку основних засобів (далі – Рекомендації № 561), Положенням (стандарту) бухгалтерського обліку № 7"Основні засоби"(далі – П(С)БО 7) чи Міжнародним стандартом бухгалтерського обліку 16 "Основні засоби" (далі – МСБО 16) у разі застосування на підприємстві міжнародних стандартів.

За рекомендацією Мінфіну поріг суттєвості при проведення переоцінки об’єктів ОЗ може встановлюватися у розмірі 1 % від чистого прибутку (збитку) або 10 % відхилення залишкової вартості ОЗ від їх справедливої (реальної) вартості. Однак слід наголосити, що вказані рекомендації не являються обов'язковими для виконання підприємством і відповідно воно має можливість самостійно визначати критерії суттєвості ОЗ  в своїй обліковій політиці.

Під час проведення переоцінки ОЗ  підприємство зобов'язане залучити для проведення експертизи сертифікованого оцінювача майна, який визначить справедливу вартість ОЗ, що буде підтверджено Звітом про оцінку майна (акт оцінки майна).

При цьому звертаємо увагу, що при прийнятті підприємством рішення про переоцінку для одного ОЗ, потрібно робити переоцінку усіх визначених у цій  групі об’єктів ОЗ.

Тобто, у разі якщо суб'єкт господарювання здійснив переоцінку одного із ОЗ, то він зобов'язаний переоцінювати інші ОЗ віднесені до цієї групи на відповідність їх залишкової  вартості до справедливої (реальної)на кожну дату балансу.

Бібліотечні фонди та МНМА які амортизуються за методом 50 % на 50 % або за 100 % методом їх вартостіне підлягають переоцінці.

Отже, приймаючи рішення щодо проведення переоцінки ОЗ суб'єкт господарювання оформлює його відповідним розпорядчим документом, в якому, зокрема, вказує дату її проведення та відповідну групу ОЗ, що підлягає переоцінці вказує спосіб проведення переоцінки та визначає залученого незалежного оцінювача. У разі проведення переоцінки ОЗ у цілях бухобліку  проведення експертизи такого основного засобу шляхом залучення незалежного оцінювача є обов'язковим для підприємства.

Отже, після отримання експертної оцінки потрібно правильно здійснити розрахунок суми переоцінки. Для цього звертаємося до П(С)БО 7в якому вже чітко прописана формула визначення суми переоцінки ОЗ, або для зручності можемо скористатися відповідним онлайн калькулятором.

У разі якщо ОЗ вже підлягали переоцінюванню, то у формулах використовується значення первісної вартості та зносу з урахуванням таких попередні переоцінок.

Основні засоби які мають нульову залишкову вартістьмають особливий порядок переоцінки, тобто переоцінена залишкова вартість ОЗ визначається додаванням справедливої (реальної) вартості такого об'єкта до його первісної (переоціненої) вартості без зміни суми його зносу. Отже,переоцінена залишкова вартість такого ОЗ відповідатиме справедливій (реальній) вартості ОЗ на дату балансу. При цьому, для таких об'єктів ОЗ, що і надалі будуть використовуватися, обов'язково визначається їх ліквідаційна вартість.

 

Оформлення результатів переоцінки 

Оформлення результатів переоцінки відображаємо у відповідному первинному документі"Акті переоцінки основних засобів"та інших документах передбачених Рекомендаціями № 561. За наявності, до такого Акту додаються усі первинні документи, на підставі яких здійснювалась переоцінка (звіти оцінювача, аналітичні матеріали, розрахунки тощо).

Слід відмітити, що типові форми з обліку та списання основних засобів, які в своїй роботі можуть застосовувати суб'єкти господарювання, затверджені наказом Мінфіну від 13.09.2016 року № 818.

 

Відображення в бухобліку

Результати переоцінки відносяться до того періоду, за підсумками якого вона була здійснена та відображаються у відповідній фінансовій звітності.

Для відображення результатів переоцінки використовуються відповідно бухгалтерські рахунки:  для дооцінки  – 411 та для уцінки – 975.

Сума дооцінки збільшує первісну (переоцінену) вартості та накопичений знос ОЗ, а сума уцінки відповідно зменшує.

Різниця між сумою дооцінки вартості ОЗ /зносу ОЗ зараховується на збільшення додаткового капіталу, а різниця між сумою уцінки вартості ОЗ /зносу ОЗ визнаються витрати періоду.

  Зазначені правила діють також і у разі проведення наступних переоцінки, якщо направлення переоцінки не змінилося, а от у разі зміни напряму переоцінки (з дооцінки на уцінку чи навпаки) слід користуватися п. 20 П(С)БО 7.

 

Податок на прибуток

Об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток який визначається коригуванням фінансового результату до оподаткування на різниці, які виникають відповідно до положень  ПКУ.

Сума втрат від уцінки, зменшення корисності ОЗ, які включені до витрат звітного періоду згідноП(С)БО 7 або МСФЗ збільшують фінансовий результат до оподаткування.

Сума дооцінки та вигід від відновлення корисності ОЗ в межах попередньо віднесених до втрат уцінки та втрат від зменшення корисності ОЗ проведеної відповідно до П(С)БО або МСФЗ зменшують фінансовий результату до оподаткування.

Не слід забувати, що результати переоцінки (уцінки, дооцінки) ОЗ, проведеної відповідно до П(С)БО 7  та  МСБО 16, не враховуються при нарахуванні амортизації необоротних активів та при розрахунку податку на прибуток підприємств, тобто податкову амортизацію відповідно до  п. 138.3  ПКУ розраховують без урахування переоцінки. Про те, що переоцінку в податковому обліку не можна врахувати й під час продажу переоціненого об'єкта основних засобів звернули увагу контролюючі органи в індивідуальній податковій консультації Головного управління ДФС у Дніпропетровській області  (лист  від 24.10.2017 р. № 2347/ІПК/04-36-12-32-20).

 

Податок на додану вартість

Слід одразу зазначити,  що ст. 185 ПКУ визначає  що об'єктом оподаткування ПДВ є операції з постачання товарів, а оскільки операції  пов'язані з переоцінкою ОЗ не відносяться до таких операцій, то у суб'єкта господарювання не виникає податкових наслідків з ПДВ.

Однак, в деяких випадках переоцінка ОЗ все ж таки впливає на визначення податкових зобов’язань з ПДВ, а саме у разі:

  1.  продажу об'єкта ОЗ, який було переоцінено, такмінімальна база оподаткування розраховується  із залишкової, тобто переоціненої вартості (п. 188.1 ПКУ);
  2.  ліквідація ОЗ за самостійним рішенням платника податків розглядається як постачання ОЗ виходячи із звичайної ціни, але не нижче балансової, тобто переоціненої вартості на момент ліквідації (п. 189.9 ПКУ).

Єдиний податок

Юридична особа – платник єдиного податку при визначенні доходів не враховує суми дооцінки (уцінки) за результатами переоцінки ОЗ та НА.