Skip to content Skip to sidebar Skip to footer

Валютний нагляд при здійсненні експортних операцій, – Тетяна Савчук, аудитор ID Legal Group

Визначення «експорт товарів» наводиться в Законі України «Про зовнішньоекономічну діяльність», як продаж товарів  (робіт, послуг) українськими суб'єктами ЗЕД іноземним суб'єктам господарської діяльності (незалежно від форми оплати) з вивезенням чи без нього через митний кордон України.

7 лютого 2019 року в Україні почали діяти ряд нормативно-правових документів, які склали основу нової системи валютного регулювання, серед основних документів новий Закон України «Про валюту і валютні операції» та ряд постанов Національного банку України.

Аналізуючи основні зміни які відбулися в законодавстві слід звернути увагу на найбільш значущі:

  • збільшено вдвічі  граничний строк розрахунків за операціями з експорту товарів (з 180 до 365 календарних днів), в т.ч. і на незавершені операції по яким до 07.02.2019 року банком не було встановлено порушення 180-денного строку розрахунків (продовжити термін можливо, але для цього доведеться попередньо отримати висновок Мінекономрозвитку);
  • скасовано валютний нагляд для операцій з незначним розміром (в сумі до 150 тис. грн.), однак таке правило не буде застосовуватися у випадку штучного дроблення операції;
  • запроваджено систему електронних лімітів замість індивідуальних валютних ліцензії;
  • скасовано штраф розмірі 100% від суми операції і заборону на проведення зовнішньоекономічної діяльностіза порушення строків розрахунків,  а ось пеня в разі порушення строків розрахунків – 0,3% суми не одержаних коштів за кожний день прострочення залишилась;
  • скасовано  так званий подвійний контроль за операціями з експорту продукції, тобто  валютний нагляд здійснюватиме банк, який отримав інформацію про відповідну митну декларацію.

Ще одним суттєвим послабленням є зменшення відсотку щодо обов'язкового продажу валюти (з 50 % до 30 %) у разі надходження  коштів в іноземній валюті.

Ще одним моментом, на який слід звернути увагу при виконанні  ЗЕД-договорів, це те що розрахунки за експортними операціями можуть здійснюватися  лише на банківські рахунки.

Розрахунки в готівковій формі можливі тільки за однієї умови, що нерезидент за експортним договором здійснює оплату резиденту-фізичній особі, яка знаходилась у закордонному відрядженні та забезпечувала виконання зобов'язань за таким договором, готівкові кошти в іноземній валюті для експлуатаційних витрат, пов'язаних з обслуговуванням транспортного засобу, що належить резидентові – стороні договору і такий транспортний засіб використовується за кордоном з метою виконання зобов'язань за таким договором. При цьому, невикористаний залишок ввезеної в Україну готівкової іноземної валюти  підлягає обов’язковому оприбуткуванню в  касі резидента.

При наявності підстав  резиденти та нерезиденти можуть купляти валюту після документального підтвердження такої необхідності, однак, зазначене правило не застосовується до незначних операцій.

Але не забуваємо, що банк має право витребувати документи, які є  підставою для здійснення операцій у разі виникнення у нього підозри щодо здійснення клієнтом дроблення операцій з метою вписатися в «без документальний» ліміт.

 Отже,серед основних моментів в частині валютного контролю                                    ЗЕД-операцій, слід звернути увагу, що експортні операції оплата яких не надійшла на дату митного оформлення товарів або на дату виконання робіт, надання послуг, експорту прав інтелектуальної власності, інших немайнових прав, призначених для продажу, підпадають під валютний нагляд.

Звертаємо увагу, що раніше операції  з експорту послуг (крім страхових та транспортних), авторських і суміжних прав та прав інтелектуальної власності не підлягали валютному контролю.

У разі якщо за договором експортної поставки передбачається постачання товару в кілька етапів, то банк буде здійснювати валютний нагляд за кожною такою операцією.

У загальному випадку  банк починає  відлік терміну  строків розрахунків                    (365 днів) з експорту товарів наступного дня після дати оформлення митних декларацій типу ЕК-10, ЕК-11, підписання акту або іншого документа, що  підтверджує постачання нерезиденту товару та завершує валютний нагляд після зарахування валюти на поточний рахунок резидента в банку України.

Як і раніше повернення або псування товару, перегляд ціни, повернення передплати за товар є підставами для зменшення валютної суми що підлягає валютному контролю.

Крім того, варто брати до уваги іще один суттєвий момент, на який звернула увагу ГУ ДФС в м. Києві у своєму листі від 06.03.2019 р. № 912/ІПК/26-15-14-06-04-31, що у разі зміни кредитора за експортними операціями, таку операцію знімають з валютного нагляду після зарахування на поточний рахунок резидента – нового кредитора в банку грошових коштів, що надійшли від нерезидента-боржника та наданні   документів про заміну кредитора. А отже, розрахунки проведені в рамках договору уступки вимоги не можуть  вважатися надходженням валютної виручки за експортним договором.