01.06.2016
Відповідно до вимог ст.115 Кодексу законів про працю (далі КЗпП) заробітна плата має виплачуватись працівникам регулярно у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, але не рідше двох разів на місяць. Аналогічна норма дублюється і в статті 24 Закону України «Про оплату праці».
В той же час значна частина роботодавців ігнорує вимогу про виплату заробітної плати двічі на місяць з різних причин – або через періодичні обмеження платоспроможності, або через складність процесу розрахунків з співробітниками (не налагоджено виплату через банк), або з інших обставин.
І якщо до недавнього часу за таке порушення трудового законодавства до роботодавців застосовувались лише адміністративні санкції згідно статті 41 КУАП (адмінштраф у розмірі від 30 до 100 НМДГ, повторне порушення від 100 до 300 НМДГ), то в редакції КЗпП, яка змінена Законом від 28.12.2014 № 77-VIII (чинний з 01.01.2015 року), вже передбачено фінансову відповідальність:
За порушення встановлених строків виплати заробітної плати працівникам, інших виплат, передбачених законодавством про працю, більш як за один місяць, виплата їх не в повному обсязі, юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення (з травня 2016 року – 4 350грн.) незалежно від кількості працівників щодо яких допущено таке порушення.
І оскільки відповідальність як адміністративна, так і фінансова передбачена, то логічно постає питання, а хто ж є контролером щодо дотримання таких законодавчих вимог – Державна служба з питань праці. Дана служба утворена Постановою КМУ від 10.09.2014 р. №442 «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади» з урахуванням положень Постанови КМУ від 11.02.2015 № 96, якою затверджено Положення про Державну службу України з питань праці (Держпраці України).
Державна служба України з питань праці є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується КМУ. На сьогодні проходить завершальна стадія процесу реорганізації органів державного нагляду (контролю), в тому числі в період дії мораторію на перевірки, який продовжено і на 2016 рік для суб’єктів господарювання із обсягом доходу менше 20 мільйонів гривень.
Відтак, майже для 80% підприємств та 99% підприємців діє мораторій на проведення перевірок, у тому числі перевірок Держпраці. Хоча практика засвідчує істотні порушення контролюючими органами положень щодо мораторію (при складанні графіків обсяг доходів підприємств не враховувався), ми рекомендуємо:
- при проведенні безпідставної перевірки органів Держпраці малого суб’єкта господарювання відстоювати свої права в частині заборони здійснення контрольно-перевірочних заходів, але пам’ятати про можливість притягнення до відповідальності протягом усього терміну позовної давності (1095 днів);
- великим та середнім суб’єктам господарювання намагатись дотримуватися законодавчих вимог в частині виплати заробітної плати не рідше двох разів на місяць.
З повагою, керівник департаменту обліку та аудиту
Тетяна Савчук
