Skip to content Skip to sidebar Skip to footer

Висновки судів щодо порядку проведення платником інвентаризації, – Олег Нікітін, адвокат ID Legal Group

У справах щодо оскаржень рішень податкових органів судами досліджуються правомірність висновків акту перевірки на підставі яких приймаються такі рішення.

Сьогоднішня публікація стосується питання проведення платниками інвентаризації на вимогу податкових органів під час проведення останніми перевірок.

Нормами Податкового кодексу України (далі – ПК України) податкові органи наділені правом під час здійснення перевірок платників вимагати від них проведення інвентаризації певних об’єктів платника (основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів, зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки тощо).

При цьому слід зазначити, що вказана норма ПК України є загальною і не містить конкретизації щодо того на яких платників вона поширюється.

З цього приводу у податкових органів існують неоднозначні позиції щодо застосування вказаної норми ПК України: одна полягає у необхідності проведенні інвентаризації всіма платниками, у тому числі і фізичними особами-підприємцями (далі – ФОП)із можливим застосуванням ними форм первинних документів, які використовуються юридичними особами, а інша – полягає у тому, що інвентаризацію на вимогу податкового органу зобов’язані проводити лише юридичні особи, оскільки для ФОП не встановлено окремого порядку проведення інвентаризації.

Водночас, позиція центрального податкового органу, викладена в ІПК від 24 травня 2016 року № 5371/К/99-99-13-04-02-14, носить «рекомендаційний» характер щодо можливості проведення інвентаризації ФОПом, оскільки чинне законодавство не передбачає окремого порядку (акту законодавства) щодо проведення таким платником інвентаризації та оформлення її результатів.За умови відсутності вказаного порядку цілком логічним є питання щодо доцільності проведення таким платником інвентаризації та її оформлення.

У справі № 820/817/17 предметом спору була обґрунтованість застосування податковим органом умовного адміністративного арешту майна платника на підставі рішення податкового органу.

Позовні вимоги податкового органу обґрунтовані тим, що платник не забезпечив проведення інвентаризації у спосіб, що регламентований діючим законодавством, а тому її результати не можуть бути враховані в межах перевірки.

Позиція платника полягала у тому, що передумови, які стали підставою для прийняття спірного рішення про застосування умовного адміністративного арешту активів, а саме відмова від доступу до перевірки посадових осіб та проведення інвентаризації є безпідставними, оскільки право податкового органу під час проведення перевірки вимагати проведення інвентаризації платником не обумовлено його участю у її проведенні. Отже, податковий орган заявивши вимогу про проведення інвентаризації платником за присутності перевіряючих діяв поза межами наданих йому повноважень.

Суд 1 інстанції розглядаючи справу за наявними матеріалами встановив, що платник не відмовлявся від проведення інвентаризації, і на вимогу податкового органу самостійно провів її без участі податкового органу, оскільки чинним законодавством не передбачено проведення цієї інвентаризації за участі податкового органу. Вказані висновки суду 1 інстанції, у тому числі слугували підставою для відмови податковому органу у задоволенні позову.

Апеляційний суд погодився із висновками суд 1 інстанції додатково зазначаючи, питання адміністративного арешту та показники інвентаризації мають різне правове регулювання та навантаження в межах спірних правовідносин.

В даному випадку перевірка платника податковим органом була проведена з урахуванням інвентаризації проведеної цим платником. На час прийняття податковим органом рішення про адміністративний арешт, підстав, з яких було прийняте це рішення та які надавали можливість застосувати такий арешт не існувало.

Касаційний адміністративний суд розглядаючи дану справу за касаційною скаргою податкового органу відмовила йому в задоволенні скарги, а рішення судів попередніх інстанцій залишила без змін мотивуючи наступним.

Застосування податковим органом адміністративного арешту майна платника є виключним заходом спрямованим на забезпечення виконання платником його обов’язків, передбачених чинним законодавством.

Умовою для застосування адміністративного арешту майна платника є зокрема відмова платника від проведення інвентаризації. Однак, як вбачається з матеріалів справи, платником була проведена інвентаризація, однак було надано відмову податковому органу провести цю інвентаризацію за його участю, що не порушення законодавства, оскільки відповідного обов’язку для платника не встановлено.

З огляду на вищевикладену судову практику, рекомендуємо платникам під час проведення перевірок податковими органами керуватися нормами ПК України та враховувати особливості статусу певного виду платника.