Раніше ми вже писали про законопроекти №4303 та №5376, якими планується розвинути ІТ-індустрію в Україні, стимулюючи компанії справедливими податками та одночасно вивести з тіні ФОПів, залучених в ІТ-компаніях, цим самим збільшити надходження до бюджету.
Оскільки, 15 липня 2021 року Верховна Рада України вже ухвалила у другому читанні законопроєкт №4303 «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні», то спробуємо тепер розібратися на практичних прикладах чи дійсно ми отримали революційні послаблення, які здатні зробити з України «вільну економічну ІТ-зону», чи це чергове «покращення», яке є більше піаром та намаганням залучити більшу кількість платників податків в якості резидентів Дія.Сіті?
Найкращим прикладом буде накласти запропоновані зміни на фактичні реалії діючої ІТ –компанії. Зазвичай ІТ-послуги звільнені від оподаткування ПДВ, відповідно, переважно застосовується загальна система оподаткування, яка передбачає сплату податку на прибуток за ставкою 18%. При цьому з метою оптимізації податкового навантаження трудові відносини з ІТ-спеціалістами організовуються через цивільно-правові угоди з ФОПами (спрощена система оподаткування 3-я група, ставка єдиного податку – 5% з обороту).
Для прикладу візьмемо місячний дохід ІТ-компанії 1 000 000,00 грн. На субпідряді в неї 10 ФОПів, кожен з яких отримує винагороду 60 000,00 грн. на місяць. Кількість 10 вибрана з тих підстав, що однією із умов можливості зареєструватись резидентом Дія.Сіті має бути наявність в штаті резидента не менш як 9-х штатних спеціалістів.
Щомісячні витрати на оплату праці ФОПів становитимуть 600 000,00 грн. Податкове навантаження на десятьох ФОПів, які перебувають на спрощеній системі оподаткування зі сплатою єдиного податку 5% становить 30 000,00 грн. Також необхідно сплатити мінімальний внесок ЄСВ, який становить 1 320,00 грн. на кожного ФОПа, тобто всього 13 200 грн.
Якщо врахувати інші поточні витрати (оренда офісу +/- 10 тис. грн, зв’язок +/- 2 тис. грн., інші господарські витрати +/- 3 тис. грн.), то місячний оподатковуваний прибуток становитиме 385 тис. грн. Відповідно, за сьогоднішніх умов такій компанії потрібно сплатити податок на прибуток, який розраховуємо за формулою доходи мінус витрати і помножити на 18%: (1 000 000,00 – 600 000,00 – 15 000,00) *18 % = 69300,00 грн.
Таким чином загальна сума витрат на податки становить 112 500 грн., що складає 11,25% від обороту із десятьма ІТ-спеціалістами.
Якщо ж така компанія вирішить стати резидентом Дія.Сіті та оформити трудові договори зі своїми ФОПами, то податки будуть наступні:
Із зарплати ІТ-співробітників передбачено утримання ПДФО у сумі 5% замість 18% та військового збору 1,5%. Отже, із десяти співробітників, з окладом 60 000,00 грн. у кожного, доведеться утримати та сплатити до бюджету 39 000,00 грн. А також нарахувати та сплатити десять мінімальних ЄСВ, що становить 13 200,00 грн.
Податок на прибуток компанії обчислюємо за загальними правилами: віднімаємо від загального доходу витрати на заробітну плату та на ЄСВ, загально офісні витрати. При цьому застосовуємо пільгову ставку податку 9%:
(1 000 000,00 – 600 000,00 -13 200,00 – 15 000,00) *9 % = 33462,00 грн.
Таким чином загальна сума витрат на податки резидента Дія.Сіті становитиме 85 662,000 грн., що складає 8,57% від обороту, що на менш ніж 3% нижче рівня поточного податкового навантаження. Як то кажуть – дрібничка – але приємно.
Порівнявши ці два варіанти можна зробити такі висновки:
1. Мінімальний внесок з ЄСВ за кожного співробітника залишається таким же як його сплачують ФОПи за себе. Знижена ставка ПДФО в розмірі 5% фактично прирівняна до ставки єдиного податку ФОПа 3-ї групи. Резидент Дія. Сіті однозначно сплатить менший податок на прибуток (ставка є вдвічі меншою), але якщо враховувати, що податок на прибуток фактично сплачується після вирахування усіх понесених витрат, то і економія на податках виходить не така вже і суттєва.
2. Переведення ІТ-працівників із площини цивільно-правових відносин у площину трудових відносин дасть змогу: забезпечити усі соціальні гарантії працівникам, які їм гарантує трудове законодавство та не забезпечують цивільні відносини; отримувати офіційний страховий стаж із офіційною заробітною платою, що, ймовірно, вплине на розрахунок пенсійного забезпечення спеціаліста в майбутньому; роботодавцю врахувати у складі витрат усі понесені витрати на забезпечення працівників комп’ютерною технікою та іншими знаряддями праці та доступами до необхідних ресурсів.
Також варто згадати, що проект Дія.Сіті пропонує також укладати з ІТ-спеціалістами, крім трудових договорів, так звані, «гіг-контракти». То ж розберемося також і з їхніми перевагами чи недоліками.
Гіг-контракт – це форма цивільно-правового договору, яка буде поєднувати у собі соціальні гарантії та гнучкі умови праці – такий собі мікс трудового та цивільно правового договору.
Сторони фіксують у гіг-контракті місце та час виконання робіт, а також розмір винагороди, який може визначатися в іноземній валюті. У разі, якщо компанія пропонує релокацію гіг-спеціаліста, компанія покриває витрати, які будуть пов’язані з його переїздом.
Завдяки гіг-контрактам компанія зможе встановлювати відповідальність для ІТ-спеціалістів у вигляді відрахувань або зменшення винагороди.
Резиденти Дія.Сіті повинні утримувати із гіг-спеціалістів так само ПДФО 18% та ВЗ 1,5%, але ЄСВ доведеться вже нараховувати не мінімальний, а на всю суму винагороди гіг-спеціаліста.
Очевидно, що у плані податкового навантаження гіг-контракт суттєво поступається трудовому договору в рамках проекту Дія.Сіті. Проте, така форма «узаконення» трудових відносин може бути прийнятною для іноземців, які співпрацюватимуть з резидентам та не мають оформлених підприємницьких статусів в країні свого резидентства. Саме запровадженими нормами передбачено, що резидент Дія.Сіті може отримувати роботи (послуги), які виконуються іноземцями та особами без громадянства за гіг-контрактами, без отримання спеціального дозволу на працевлаштування.
Оскільки реєстрація у Дія.Сіті є добровільною, то кожна ІТ-компанія може самостійно вирішити чи ставати їй резидентом Дія.Сіті, прорахувавши податкові навантаження виходячи зі свого доходу та кількості ФОПів, які в перспективі можуть стати працівниками або гіг-спеціалістами.