Skip to content Skip to sidebar Skip to footer

Законопроект №4303 від 02.11.2020 року щодо стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні. Як виглядатиме прорив? – Тетяна Савчук, аудитор ID Legal Group

З одного боку невідворотна диджіталізація, з іншого боку пандемічні обмеження стимулюють інтенсивний розвиток економіки в цифровому форматі. У серпні 2020 року у Верховній Раді України зареєстрували проект Закону №3979 «Про заходи щодо стимулювання розвитку ІТ-індустрії в Україні». Проте розгляд вказаного законопроекту не набув розвитку та подальшого руху через істотну критику його положень як з боку держрегуляторів, так і з боку ІТ-бізнесу.

Натомість зареєстрований законопроект №4303 від 02.11.2020 року «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» активно просувається у спеціалізованому Комітеті ВР та має усі шанси бути прийнятим у найближчому майбутньому. То ж розберемось, чого варто очікувати із його запровадженням.

Найпершою та інноваційною нормою, яка планується до запровадження – це правовий режим Дія Сіті, який регулюватиме особливі умови ведення цифрового бізнесу, розбудови цифрової інфраструктури, правовий статус резидентів Дія Сіті (юридичних осіб) та порядок оподаткування залучених до роботи таким резидентом спеціалістів – фізичних осіб.

Так, сподіваючись запровадити інвестиційну привабливість, яка в умовах нашої економіки має великі ризики з боку мінливості законодавчих умов для ведення бізнесу, передбачається, що правовий режим Дія Сіті – це термін, який становитиме не менше 15 років з дня внесення запису до спеціального реєстру, та очікувано може бути безстроковим. При цьому щонайменше протягом встановлених 15 років держава гарантує незмінність правил гри, встановлених таким режимом, можливість запровадження пом’якшених правил оподаткування, але вже відсутня норма щодо відшкодування державою збитків, які можуть бути нанесені бізнесу зміною правил, як це було передбачено у законопроекті 3979.

Законопроект передбачає створення реєстру та особливий порядок оподаткування резидентів Дія Сіті

Проект закону №4303 передбачає відмінне від класичного оподаткування резидентів Дія Сіті й окремо працівників, залучених такими резидентами, а також документально унормовує трудові відносини між першими і другими. Застосовувати цей винятковий режим діяльності передбачають до тих компаній, які будуть включені до спеціального реєстру. Його створення теж запроваджує закон. Вестиме реєстр «уповноважений орган – центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері розвитку ІТ-індустрії». Зараз це Міністерство цифрової трансформації України.

Додавання компаній у реєстр відбуватиметься з огляду на те, чи відповідають вони певним вимогам. Це, зокрема:

●              Компанія має бути резидентом України, не мати в складі учасників державної чи комунальної частки понад 25%;не мати статусу неприбуткової організації;

●              Здійснювати діяльність тільки тих видів, що передбачені у законопроекті №4303, в тому числі:комп’ютерне програмування, консультування з питань інформатизації, діяльність із керування комп’ютерним устаткуванням; видання комп’ютерних ігор та видання іншого програмного забезпечення, надання програмних продуктів, в тому числі комп’ютерних ігор, у режимі «он-лайн» та надання веб-послуг із доставки програмних додатків; навчання комп'ютерній грамоті; оброблення даних і пов’язана з ним діяльність, окрім надання інфраструктури для оброблення даних та розміщення (хостингу) і послуг з розміщення (хостингу), та діяльність веб-порталів; дослідження та експериментальні розробки у сфері природничих і технічних наук щодо інформаційних та інформаційно-комунікаційних технологій; проведення маркетингових кампаній та надання рекламних послуг з використанням програмного забезпечення, розробленого за участю резидента Дія Сіті, у мережі інтернет та (або) на пристроях користувачів; діяльність організаторів кіберспортивних змагань, кіберспортивних команд, спеціалізованих комп’ютерних центрів та (або) клубів; діяльність постачальника послуг, пов’язаних з обігом віртуальних активів);

●              розмір середньомісячної заробітної плати залученим спеціалістам не менше 1200 євро;

●              середня кількість залучених та офіційно працевлаштованих працівників становитиме на менше 9 осіб;

●              компанія не повинна порушувати порядок розкриття бенефіціарних власників в ЄДР чи структури власності;

●              не мати в складі учасників (кінцевих бенефіціарів) частки понад 25 % із санкційного переліку FATF; не мати в складі учасників (кінцевих бенефіціарів) резидента держави-агресора у будь-якій частці;

●              не перебувати у санкційному переліку України чи міжнародному, не перебувати у стані банкрутства, припинення;

●              не мати податкових боргів сумі понад 10 МЗП.

Вирішуватиме питання включення компаній до реєстру й виключення з нього також уповноважений орган, зазначений вище. Він же здійснюватиме контроль і моніторинг за дотриманням встановлених вимог до резидентів Дія Сіті. Зазначається, що у законопроекті прописана ціла процедура підтвердження відповідності резидентом Дія Сіті встановленим вимогам через подання вповноваженому органу початкового звіту про відповідність, підтвердження такого звіту суб’єктом аудиторської діяльності та подальшого щорічного підтвердження такої відповідності з відповідним аудиторським засвідченням.

Працівники та гіг-спеціалісти резидента Дія Сіті

Законопроект №4303 покликаний також врегулювати таку чутливу проблему як оподаткування доходів ІТ-спеціалістів. Звісно, що поширюватимуться такі норми лише на ІТ-спеціалістів, які залучатимуться резидентами Дія Сіті.

Так, передбачаються такі форми працевлаштування співробітників:

·               трудовий контракт (аналогічно до чинних норм трудового законодавства встановлюватиме права, обов’язки, відповідальність, умови матеріального та технічного забезпечення, організації праці тощо);

·               гіг-контракт. В певному розумінні це симбіоз договору цивільно-правового характеру та трудового контракту. Поняття гіг-контракту дещо розширює звичні нам та зарегульовані трудові відносини і передбачатиме:

–              Укладення в письмовій чи електронній формі з можливістю одностороннього припинення за визначених підстав;

–              Може передбачати виконання окремих функціональних обов’язків на весь період укладеного гіг-контракту (в т.ч. і безстроково);

–              Передбачає поденну винагороду (яка в т.ч. може розраховуватись як місячна винагорода, зафіксована в гіг-контракті, поділена на 21);

–              Гіг–контракт може встановлювати додаткові гарантії спеціалісту, визначати місце виконання роботи (в т.ч. за межами місцезнаходження резидента Дія Сіті), передбачати забезпечення спеціаліста технічними засобами або їх компенсацію;

–              Робочий час гіг-контракт встановлює (поденний або потижневий) або фіксує ненормований робочий час, передбачає аналог відпустки – оплачувану перерву у виконанні роботи на строк 17 робочих днів (але не раніше ніж через 6 місяців з дати підписання гіг-контракту);

–              Спеціаліст має право на компенсацію тимчасової непрацездатності, виплати по вагітності та пологам, у періоді перерви роботи на вагітність та пологи, одностороннє розірвання гіг-контракту з боку резидента не допускається;

–              В частині сплати ЄСВ – жодних змін, нарахування здійснюється на суму винагороди. Звісно, що про мінімальні розміри внесків мова йти не може, оскільки така ситуація не відповідатиме умовам для резидентів щодо суми винагород працівників. Проте максимальна база для гіг-спеціалістів може бути більшою максимального внеску, але не більше як у 3 рази.

 

Окремо варто звернути увагу, що правовий статус Дія Сіті передбачає створення певної спільноти учасників зі своїми правилами функціонування, які передбачають і власне самоврядування, і активу промо-діяльність інвестиційної привабливості держави Україна, і запроваджує цілий ряд етичних вимог щодо застосування прав інтелектуальної власності, щодо не переманювання спеціалістів, нерозголошення конфіденційної інформації, утримання від вчинення конкурентних дій тощо.

Також законопроект запроваджує регулювання цілого ряду специфічних правочинів, як то укладання договорів з альтернативними зобов’язаннями (наприклад, рекласифікація боргу за позикою у корпоративні права), регулювання переважних прав при розподілі майна та інших подіях, надання резидентами запевнень та компенсацій.

Звісно, що до своєї остаточної редакції законопроект ще матиме певні зміни, які носитимуть технічні правки, узгоджувальні з іншими законодавчими актами, проте, головна суть цього законопроекту буде збережена та має усі шанси бути реалізованою в життя.

Звісно, цікаво було б проаналізувати і супутні зміни до Податкового кодексу України, які б остаточно підтвердили, що вказаний амбіційний проект дійсно буде привабливим для інвесторів не лише з точки зору простоти організаційного процесу, але й з точки зору оподаткування. Проте, зміни до ПКУ лише у розробці.