Skip to content Skip to sidebar Skip to footer

Закон України № 466-IX: що змінилося стосовно ПДВ, – Наталія Сухарева, аудитор ID Legal Group для журналу «Юрист і Закон»

Стаття опублікована в журналі «Юрист і закон» № 21

У сьогоднішній публікації розглянемо зміни до ПКУ, які прийнято Законом України № 466-IX стосовно податку на додану вартість.

Наразі зміни внесено до таких норм ПКУ щодо адміністрування ПДВ:

1) п. п. 120-1.1 і 120-1.2 ПКУ стосовно застосування нових штрафів за несвоєчасну реєстрацію податкової накладної (далі – ПН) та розрахунку коригування (далі – РК) до ПН;

2) установлено окремий строк реєстрації ПН і РК за здійсненими операціями відповідно до п. п. 198.5 та 199.1 ПКУ;

3) ст. 183 ПКУ стосовно реєстрації та перереєстрації платника ПДВ;

4) щодо визначення бази оподаткування за операціями: з отримання за рішенням суду упущеної вигоди (п. 188.1 ПКУ); за посередницькими договорами (п. 189.4 ПКУ);

5) пп. 197.1.26 ПКУ щодо отримання пільг з ПДВ за операціями з передання установам, фінансування яких здійснюється за рахунок державних коштів, конфіскованого майна;

6) п. 198.6 ПКУ стосовно змін умов віднесення до складу податкового кредиту з ПДВ;

7) п. 202.2 ПКУ щодо скасування квартального податкового (звітного) періоду для платників єдиного податку;

8) п. 187.1 ПКУ щодо застосування касового методу для обліку ПДВ за операціями з виконання будівельних підрядних робіт для СГД підрядників і субпідрядників;

9) п. 200-1.3 ПКУ щодо здійснення ДПС перерахунку ліміту реєстрації ПН у зв'язку зі скасуванням анулювання ПДВ-реєстрації платника ПДВ.

Отже, визначимо такі зміни в розрізі вказаних вище норм ПКУ.

 

Щодо застосування нових штрафів за несвоєчасну реєстрацію ПН і РК

До внесення змін до ПКУ було передбачено застосування штрафу в разі порушення граничних строків реєстрації, визначених п. 201.10 ПКУ.

Сума розрахованих штрафних санкцій залежала від тривалості (днів) порушення граничного терміну реєстрації ПН і РК та суми податкових зобов'язань, визначених у ПН і РК, та визначалась шляхом процентного співвідношення до суми податкових зобов'язань з ПДВ.

За новими правилами, із внесенням змін до ПКУ, передбачено застосування штрафних санкцій за порушення граничного терміну реєстрації ПН і РК, які визначено п. 201.10 ПКУ. Застосовуються штрафні санкції у розмірі 2 % від обсягу постачання (без урахування ПДВ), але не більше ніж 1020 грн.

До внесення змін до ПКУ було передбачено, що за порушення, яке виявлено під час податкової перевірки, застосовуються штрафні санкції, передбачені п. 120-1.2 ПКУ, за відсутність реєстрації ПН і РК протягом визначеного терміну.

За новими правилами, із внесенням змін до ПКУ, передбачено застосування штрафних санкцій у розмірі 5 % від обсягу постачання (без урахування ПДВ), але не більше ніж 3400 грн.

 

Щодо встановлення окремого строку реєстрації ПН і РК за здійсненими операціями

Законом України № 466-IX визначено окремий термін реєстрації ПН (протягом 20 к. дн. після останньої дати місяця, у якому їх складено) за операціями з нарахування "компенсувальних" ПЗ, які має бути нараховано відповідно до вимог п. п. 198.5 та 199.1 ПКУ.

 

Щодо реєстрації та перереєстрації платника ПДВ (ст. 183 ПКУ)

Законом України № 466-IX змінено термін для подання заяви щодо реєстрації платником ПДВ. За новими правилами, заяву слід подати протягом 10 к. дн. до початку періоду (податкового), у якому має відбутися реєстрація платника ПДВ.

До внесення змін до ПКУ такий термін для подання заяви становив 20 к. дн.

Окрім того, змінено термін подання заяви для реєстрації ПДВ для випадку, якщо відбувається зміна ставки у платника єдиного податку (із 5 відсотків на 3 відсотки). Раніше було 15 к. дн., наразі змінено на 10 к. дн. до початку кварталу, з якого змінюється ставка. Таку заяву для ПДВ-реєстрації зараз потрібно подавати виключно в електронній формі.

 

Щодо внесення змін до п. п. 188.1 і 189.4 ПКУ стосовно визначення бази оподаткування за операціями

Законом України № 466-IX виключено з бази оподаткування податком на додану вартість операції з отримання платником податку компенсації від контрагента через невиконання або неналежне виконання договірних зобов'язань за рішенням суду (п. 188.1 ПКУ).

Законом України № 466-IX внесено уточнення до п. 189.4 ПКУ стосовно бази оподаткування товарів/послуг, які передаються за посередницькими договорами. База оподаткування товарів/послуг за такими операціями становитиме вартість таких товарів і послуг.

До внесення змін до п. 189.4 ПКУ базою оподаткування є вартість постачання цих товарів/послуг.

 

Щодо операцій із передання установам, фінансування яких здійснюється за рахунок державних коштів, конфіскованого майна (пп. 197.1.26 ПКУ)

Законом України № 466-IX визначено, що операції з передання конфіскованого майна в розпорядження установ, які фінансуються за державні кошти, не є об'єктом оподаткування ПДВ.

До внесення змін до пп. 197.1.26 ПКУ такі операції належали до пільгових операцій з ПДВ.

 

Щодо змін умов віднесення до складу податкового кредиту з ПДВ

Законом України № 466-IX змінено умови відображення ПК.

Тож у разі проведення операцій із ввезення на митну територію України товарів підставою для віднесення до складу податкового кредиту будуть тимчасові, додаткові, інші види митних декларацій, за якими сплачено до бюджету ПДВ.

 

Щодо скасування квартального податкового (звітного) періоду для платників єдиного податку

Законом України № 466-IX виключено п. 202.2 ПКУ, у якому було передбачено застосування квартального звітного періоду для платників єдиного податку.

Тобто згідно із внесеними змінами тепер такі платники не застосовуватимуть звітний період (квартал).

 

Щодо застосування касового методу для обліку ПДВ

Внесено зміни до п. 187.1 ПКУ, які передбачають застосування касового методу обліку ПДВ за операціями з виконання будівельних підрядних робіт, як для підрядників, так і для субпідрядників.

 

Щодо здійснення ДПС перерахунку ліміту реєстрації ПН у зв'язку зі скасуванням анулювання реєстрації платника ПДВ (п. 200-1.3 ПКУ)

У формуванні такого показника, як сума поповнення рахунка (яка збільшує суму ліміту реєстрації), беруть участь і суми, які вилучені та зараховані ДПС на електронний рахунок ПДВ.

У разі скасування анулювання реєстрації платника ПДВ (за рішенням суду або рішенням ДПС) сума ліміту реєстрації підлягає перерахунку за період, у якому відбулося анулювання реєстрації платника ПДВ.

Такий перерахунок ліміту реєстрації ПН здійснює контролюючий орган протягом 3 робочих днів, наступних за днем внесення до реєстру даних щодо скасування анулювання реєстрації платника ПДВ (п. 200-1.3 ПКУ).