На початку квітня 2018 року в Верховну Раду подано законопроект №8223 «Про судову експертизу та самоврядування судових експертів». Законопроект безперечно розширює права і обов’язки експертів, але, водночас, не створює умов для розвитку експертної служби. Про це партнер юридичного об’єднання ID Legal Group Олег Добровольський пише в колонці експерта на порталі ЮРЛІГА.
Проектом закону чітко визначено підстави для призначення експертиз, строки проведення експертиз, ведення Єдиного реєстру судових експертів України, професійні вимоги до судових експертів тощо.
Так, підстави для призначення експертиз не зазнали суттєвих змін і визначені як такі: постанова (ухвала) про призначення судової експертизи органу, яким ведеться досудове розслідування, суду, органу (посадової особи), у провадженні якого перебуває справа про адміністративне правопорушення, органу виконавчого провадження або лист (заява) адвоката, а також самостійне письмове звернення сторони у справі.
Строки проведення експертиз, а це є новацією, запропоновані у 10 днів, 1 місяць, 2 місяці і понад 2 місяці (але не більше 3 місяців) в залежності від складності дослідження та обсягу матеріалів, наданих на експертизу.
Доповнено статтю 14 закону про те, що судовими експертами не можуть бути особи, які є нотаріусами, військовими, адвокатами, особами, зазначеними в п.1 ч.1 ст. 4 Закону України "Про засади запобігання і протидії корупції", недієздатними, судимими, особами, звільненими менш ніж три роки тому з посад суддів, нотаріусів, слідчих, прокурорів, державної служби або органів місцевого самоврядування та менш ніж три роки тому позбавленими кваліфікаційного свідоцтва судового експерта.
Значно розширені права і обов’язки судових експертів, передбачені статтями 21, 22 Закону. Так, статтю 21, про права експерта, доповнено пунктами, відповідно до яких, експерт тепер має право заявляти клопотання про опитування осіб і свідків; з дозволу слідчого, прокурора, суду ставити запитання в рамках експертизи учасникам процесу; користуватися безкоштовною допомогою перекладача, заявляти йому відвід; оскаржувати дії органу, що призначив експертизу, інших осіб, що беруть участь у справі, які порушують права експерта, на забезпечення безпеки за наявності відповідних підстав; давати окремий висновок під час проведення судової експертизи в складі комісії судових експертів у разі незгоди з іншими її членами; викладати письмово відповіді на питання, що ставляться йому під час надання роз’яснень та заявляти клопотання про залучення до проведення експертизи інших експертів.
Норму щодо обов’язків експерта доповнено пунктами відповідно до яких експерт зобов’язаний дотримуватись присяги судового експерта та правил професійної етики судового експерта; брати до виконання доручену йому експертизу; з'явитися за викликом органу (особи), що призначила експертизу; з дозволу особи (органу), яка призначила експертизу, проводити окремі дослідження в присутності осіб, передбачених законодавством; у разі винесення постанови (ухвали) про припинення проведення експертизи, негайно повернути матеріали справи та інші документи, що використовувалися для проведення експертизи; забезпечити збереження наданих йому об'єктів дослідження та матеріалів справи.
Крім того, стаття 22 (щодо обов’язків експерта) доповнена заборонами для судових експертів щодо: розголошення відомостей, що стали йому відомі у зв'язку з проведенням експертизи, або повідомляти стороннім особам про хід її проведення та отримані результати; самостійного збирання матеріали для дослідження; проведення дослідження, що можуть спричинити повне або часткове знищення об'єктів або зміну їх зовнішнього вигляду чи основних властивостей, якщо на це не було надано спеціального дозволу; вирішення питання, які виходять за межі спеціальних знань експерта; самостійного знищення об'єктів досліджень або істотно змінювати їх властивості без дозволу органу (особи), що призначили експертизу.
Статтею 40 законопроекту запроваджуються обмеження щодо проведення експертиз, якщо встановлені обставини, які підтверджують зацікавленість у справі керівника даної установи, тобто проведення експертизи не може бути доручено такій установі, а розпочата експертиза негайно припиняється.
Законом передбачена Національна асоціація судових експертів України, яка є недержавною некомерційною професійною організацією, що об’єднує всіх судових експертів України, та утворюється з метою забезпечення реалізації завдань самоврядування судових експертів. Організаційними формами самоврядування судових експертів є ради судових експертів за видами судових експертиз, Рада судових експертів України та з’їзд судових експертів України.
Прикінцеві положення Законопроекту передбачають внесення змін до нормативно-правових актів, в тому числі до ст.244 КПК України, відповідно до яких обмежується право сторони захисту на звернення до слідчого судді, оскільки сторона захисту зможе звернутись тільки в разі відмови слідчого або прокурора на клопотання про залучення експерта. Чинна на сьогодні норма передбачає таке звернення у будь-якому разі, якщо для з’ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, необхідні спеціальні знання. Тобто не треба чекати відмови слідчого або прокурора. Такі зміни можливо зменшать кількість клопотань від сторони захисту до слідчих суддів, але, на мою думку, є недоцільними і обмежують права сторони захисту.
Зміст нового закону свідчить про акцентування уваги законодавців та фахівців, які брали участь в обговоренні законопроекту, на дотриманні експертами відповідних строків проведення експертиз, нерозголошення даних слідства та збереження речових доказів. Однак, в законопроекті не враховано і не визначено які ж саме матеріали, надані для експертизи, підпадають під визначення невеликої, середньої, великої та особливо великої кількості, що в разі відсутності з цього приводу внутрішніх інструкцій, знову надасть можливість безпідставно затягувати строки виконання експертиз.
Крім того, завжди гостро стояло питання про якість технічного забезпечення державних експертних установ всіх рівнів. Значна кількість методик та способів експертних досліджень відомі нашим фахівцям і їх знання дозволяють їх проводити, однак відсутність належного технічного забезпечення позбавляло можливості їх проведення. В законопроекті на жаль не враховані питання щодо належного технічного забезпечення кожного експерта, його право на якісні сучасні умови праці, виділення ресурсів і розвиток експертної служби в Україні.
Новим законом організація науково-методичного забезпечення експертної діяльності, розроблення й впровадження методик експертних досліджень, питання підвищення кваліфікації судових експертів покладається на Раду науково-методичного забезпечення Національної асоціації судових експертів України, яка є недержавною некомерційною організацією, і відповідно не має бюджетного фінансування.