Skip to content Skip to sidebar Skip to footer

Збирання, зберігання, знешкодження та утилізація відходів СГД, які здійснюють імпорт мастил (олив), – Наталія Сухарева, аудитор ID Legal Group

Нагадуємо, що Постановою КМУ 17.12.2012 №12221 визначено механізм щодо збирання, зберігання, утилізації відпрацьованих мастил (олив), які утворилися у зв’язку з використанням ввезених на територію України мастил (олив).

У разі, якщо підприємство імпортує мастила (оливи) та внаслідок використання яких утворюються відпрацьовані мастила (оливи), таке підприємство, відповідно до Постанови №12221 зобов’язане:

 або

1. самостійно забезпечити збирання, зберігання, утилізацію відпрацьованих мастил;

 або

2. укласти договір про виконання робіт з організації збирання, перевезення, зберігання, утилізації відпрацьованих мастил (олив) тільки ізСГД, що мають ліцензію на право здійснення таких робіт.

У разі, якщо укладається договір між імпортером мастил та утилізаційною компанією, у такому випадку саме утилізаційна компанія, має забезпечувати організацію та проведення робіт із збирання, зберігання, утилізації відпрацьованих мастил. Окрім того, така компанія має вести облік кількості відпрацьованих мастил,приймати відпрацьовані мастила від СГД та складати акт приймання відпрацьованих мастил.

Разом із тим на практиці досить часто має місце неналежне виконання вимог Постанови КМУ №1221 та фактичного відслідковування подальшої утилізації відпрацьованих мастил (олив) ані суб’єктами господарювання, ані контролюючими органами. Внаслідок цього із усього ланцюгу передбачених Постановою КМУ №1221 дій по утилізації відпрацьованих мастил (олив) співпраця між імпортером та утилізаційною компанією закінчується на рівні оплати за утилізаційну послугу.  Натомість сама утилізаційна послуга фактично не виконується внаслідок того, що від імпортера та подальшого споживача мастила (оливи)) не надходить заявка про здійснення реальної утилізації відпрацьованих речовин.

За вимогами положень П(С)БО та облікової політики утилізаційної компанії  акт виконаних робіт (та відповідне йому визнавання доходів в обліку) має здійснюватися у момент фактичного збирання відпрацьованих мастил (олив), що засвідчується відповідними транспортними документами (ТТН чи подорожні листи), картами обліку та руху відходів тощо. Проте в ситуації, яка виникає внаслідок встановлення господарських відносин за вимогами Постанови КМУ №1221, фактичне збирання відпрацьованих мастил (олив) може не відбуватись на практиці. Тобто, отримана оплати має обліковуватись як кредиторська заборгованість, а реальне надання послуги та визнання доходу за нею може не наступити (щонайменше до завершення терміну позовної давності та включення кредиторської заборгованості як безнадійної до складу доходів).  

Приймаючи до уваги суттєві недоліки організації та виконання вимог Постанови КМУ №1221 на нашу думку,  є доцільним визнавати дохід від надання послуг із організації збирання, перевезення, зберігання, оброблення, утилізації та/ або знешкодження відпрацьованих мастил (олив) за фактом отриманих коштів від  Імпортера мастил (олив).

При цьому варто про даний підхід (окреме визнання доходів у момент здійснення оплати)  зазначити в обліковій політиці підприємства.

Зважаючи на те, що і імпортер, і утилізаційна компанія є сторонами, на яких поширюється Постанова КМУ №1221, варто докласти усіх зусиль, аби здійснюватиприймання відпрацьованих мастил (олив) від СГД (споживачів мастил) або Імпортера на підставі акту приймання відпрацьованих мастил (олив).