Завантаження сайту

Арешт грошових коштів на рахунках та правові підстави для його зняття.

Арешт грошових коштів на рахунках та правові підстави для його зняття.
12.05.2017
       Законом України «Про виконавче провадження» (далі – Закон) передбачено право виконавця, зокрема накладати на арешт на грошові кошти та/або інші цінності боржника, зокрема ті, що знаходяться на рахунках в банківських установах або інших фінансових установах, крім коштів, що знаходяться на рахунках з спеціальним режимом використання або рахунки, на які законом заборонено звернення стягнення. 
 
       З метою реалізації такого права виконавець також наділений правом одержувати від банків та інших фінансових установ інформацію про наявність рахунків, їх стан, рух коштів на таких рахунках.
 
       Накладення арешту на грошові кошти на рахунках банків або інших фінансових установ виконавцем застосовується, як правило, в таких випадках:
 
       1) на підставі судового рішення, яке вступило в законну силу;
 
       2) в рамках забезпечення позову як гарантії належного виконання боржником своїх зобов’язань.
 
       При цьому такий арешт не знімається до погашення суми заборгованості, крім випадків, передбачених Законом. 
 
       Важливим аспектом є те, що арешт може бути накладений на всі відомі виконавцю рахунки боржника, у тому числі і ті, що були відкриті після винесення постанови про накладення арешту. Тому у разі відкриття боржником нових рахунків на них автоматично буде накладено арешт. 
 
       Інформацію про нові рахунки виконавець може отримати як від банку, так і від органів доходів і зборів.
 
       У постанові виконавця має зазначатися сума грошових коштів, на яку накладається арешт, сума виконавчого збору, витрати на організацію та проведення виконавчих дій, а також вказується певний номер рахунку, на якому знаходяться кошти, що підлягають арешту, або всі відомі виконавцю рахунки боржника.
 
       Накладення арешту на всі рахунки боржника повністю паралізує його організаційну та господарську діяльність, оскільки кошти надходять на рахунок, але автоматично рух грошових коштів блокується і перерахувати з нього кошти не можливо. 
 
       Не винятком згідно із Законом є також стягнення на інші доходи боржника (заробітна плата, пенсія, стипендія тощо), яке застосовується виконавцем за відсутності коштів на рахунках у банках або інших фінансових установах, або відсутності чи недостатності майна, що може погасити у повному обсязі суму стягнення, хоча таке стягнення порушує права працівників підприємств на отримання заробітної плати.
 
       Також слід врахувати, що виконавцем періодично здійснюється перевірка з метою виявлення нових рахунків боржника, до того ж відкриття нових рахунків боржником при наявності непогашеної заборгованості розцінюється як умисне не виконання судового рішення, що набрало законної сили, і виконавець надсилає правоохоронним органам матеріали щодо притягнення до кримінальної відповідальності винних осіб.
 
       Закон визначає виключний перелік підстав за яких виконавцем може бути знятий арешт з майна або коштів боржника, а в інших випадках - арешт знімається лише на підставі судового рішення.
 
       Поряд із цим, Інструкцією з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012  № 512/5 (із змінами) передбачено, що на кошти та інші цінності боржника, що перебувають на рахунках у банках чи інших фінансових установах, на рахунках у цінних паперах у депозитарних установах, накладається арешт, про що виноситься постанова виконавця, в якій зазначається: сума коштів, яка підлягає арешту, з урахуванням вимог за виконавчим документом; стягнення виконавчого збору, витрати виконавчого провадження, штрафи, накладені на боржника під час виконавчого провадження; основна винагорода приватного виконавця та вказуються реквізити рахунку, на якому знаходяться кошти, що на які накладається арешт, або зазначається, що арешт поширюється на кошти на всіх рахунках боржника, у тому числі тих, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів.
 
       Крім того, Інструкцією про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженою постановою Нацбанку від 21.01.2004 № 22, зокрема передбачено, що банк зупиняє видаткові операції по рахунку клієнта у випадку накладення на такий рахунок арешту. При цьому зазначено, що зупинення видаткових операцій має здійснюватися у межах суми, на яку накладено арешт, за винятком випадків, накладення арешту без зазначення такої суми.
 
       Тобто, вказане положення жодним чином не обмежує дії виконавця щодо накладення арешту, оскільки може бути накладений як на всі кошти, так і на всі рахунки клієнта банку, без зазначення певної суми або на суму, що точно вказана у виконавчому документі, це в свою чергу є обмеженням права боржника вільно здійснювати операції по рахункам.
 
       Зняття арешту з грошових коштів можливо шляхом:
 
       - укладення мирової угоди зі стягувачем, затвердженої судовим рішенням;
 
       - оскарження до суду постанови виконавця про арешт грошових коштів на рахунках.
 
       При цьому слід враховувати, що оскарження до суду постанови виконавця про арешт грошових коштів на рахунках з мотивів її невідповідності чинному законодавству протягом десятиденного строку, не позбавляє виконавця прийняти нову постанову про накладення арешту на грошові кошти на рахунках. 
 
       Аналізуючи судову практику рішень про зняття арешту з грошових коштів на рахунках дає можливість зробити висновок, що найпоширенішими підставами для оскарження до суду постанов виконавців про арешт грошових коштів на рахунках з мотивів їх невідповідності чинному законодавству із них є використання боржником рахунку для виплати заробітної плати. 
 
       Наприклад, у постанові Кременецького районного суду Тернопільської області від 14.09.2016 у справі №601/1635/16 зазначено: «Накладення арешту на кошти, які знаходяться на вказаних рахунках та використовуються для виплати заробітної плати працівникам, спричиняє порушення їх конституційного права на своєчасне одержання винагороди за працю.
 
       Крім цього, це суперечить положенням частини дванадцятої статті 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» та частини шостої статті 24 Закону України «Про оплату праці» в частині пріоритетності зобов'язань з оплати праці та сплати єдиного внеску перед іншими зобов'язаннями.».
 
       Також у постанові Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 06.09.2016 у справі № 623/2060/16-а зазначено: «Позивач вказує на те, що 11.07.2016 року відповідачем було винесено постанову про арешт її коштів. Було накладено арешт на її рахунок             № 0200-26257500155205 в Ізюмській філії АТ «Ощадбанк» та на рахунок  № 0000000683371989 в ПАТ КБ « Приватбанк».
 
       Вважає, що на її рахунок, де вона отримує пенсію арешт накладений бути не може. Представник відповідача позов визнав частково, не заперечує проти зняття арешту із рахунка ОСОБА_1 на який нараховується пенсія.
 
       Законом «Про виконавче провадження» встановлені розміри відрахувань із заробітної плати та інших доходів. Ці вимоги закону застосовуються також при зверненні стягнення на належну боржникові пенсію. Таким чином, заява ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню.».
 
       Однак, доволі часто суди відмовляють у задоволенні позову щодо зняття арешту з рахунків, оскільки не вважають, що певний рахунок використовується суб’єктом господарювання виключно для виплат заробітної плати. Так, у постанові Вінницького окружного адміністративного суду від 02.09.2016 у справі № 802/995/16-а зазначено: «посилання позивача на те, що постанова про накладення арешту на кошти позивача перешкоджає веденню господарської діяльності останнього, а саме виплати заробітної плати та платежів до бюджету, то суд зазначає, що таке твердження також є не обґрунтоване та свідчить про спробу позивача уникнути виконання рішення суду, яке набрало законної сили.
 
       Суд вважає за необхідне зазначити, позивачем не обґрунтовано неправомірність накладення арешту на його кошти та не надано суду доказів, що розрахунковий рахунок є відкритим для здійснення операцій по цільовому використанню коштів, які надходять до нього.»
 
       Водночас, іншою альтернативною підставою для зняття арешту з грошових коштів на рахунках є арешт виключно суми заборгованості, що може надати суб’єкту господарюванню можливість зняти арешт з грошових коштів на інших рахунках. Для цього суб’єкт господарювання звертається до суду з позовом на зняття арешту з грошових коштів на деяких рахунках.
 
       З огляду на викладене вище, суб’єктам господарювання слід враховувати не лише норми чинного законодавства з питань виконавчого провадження, а також періодично ознайомлюватись із судовою практикою з відповідних питань, яка доволі часто змінюється, що надасть змогу передбачати настання певних правових наслідків щодо результатів розгляду справ судами.
 
 
З повагою, керівник судово - правового департаменту
 
Олег Нікітін

Залиште Нам Ваші контакти і Ми з Вами зв'яжемося

ID Legal Group
ID Legal Group