Завантаження сайту

Арешт майна. Накладення, скасування та оскарження.

Арешт майна. Накладення, скасування та оскарження.
20.12.2017
       Арешт майна часто застосовується правоохоронними органами у кримінальному провадженні з метою збереження доказів, забезпечення цивільного позову, але в більшості випадків з метою забезпечення в майбутньому конфіскації майна у вигляді покарання, а також в разі спеціальної конфіскації.
 
       Корисно знати, на майно якої особи може бути накладений арешт, як і хто може його скасувати та оскаржити.
 
       Законодавець визначив коло осіб, на майно яких може бути накладений арешт у кримінальному провадженні (ст. 170 Кримінального процесуального кодексу України, надалі КПК), а саме:
 
       - підозрюваний, обвинувачений, засуджений;
 
       - фізична, юридична особа, яка несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану злочином;
 
       - третя особа, яка отримала майно безоплатно, або вартість майна вища чи нижча ринкової, і дана особа знала чи мала знати, що таке майно відповідає ознакам спеціальної конфіскації (ст. 96-2 КПК).
 
       В разі необхідності збереження речових доказів, арешт може бути накладений на майно будь-якої фізичної чи юридичної особи, якщо майно відповідає критеріям речового доказу (ст. 98 КПК), тобто спектр дії слідчого, прокурора та суду в даному випадку дуже широкий, оскільки із практики будь-яке майно на думку слідчого може бути речовим доказом, а вже прокурор і суд можуть погодитись або не погодитись з такою думкою.
 
       З метою проведення спеціальної конфіскації, забезпечення майбутньої конфіскації в якості покарання та відшкодування шкоди, завданої злочинними діями, арешт може бути накладений на майно засудженого, підозрюваного, обвинуваченого, юридичної особи, щодо якої є провадження, або третьої особи, якщо воно підлягає спеціальній конфіскації.
 
       Звернутись до суду з клопотанням про скасування арешту на майно мають право (ст. 174 КПК): обвинувачений, підозрюваний, їх захисник, законний представник, представник юридичної особи, щодо якої є провадження, інший володілець або власник майна, які не були присутні під час розгляду клопотання про арешт майна.
 
       Клопотання про скасування арешту майна, суд повинен розглянути протягом трьох днів після його надходження до суду.
 
       Таким чином, реалізувати свої процесуальні права щодо скасування арешту майна, особа може з наступних підстав:
 
       - відсутності подальшої необхідності у застосуванні арешту майна;
 
       - необґрунтованості накладення арешту, шляхом подання клопотання до суду, перебуваючи при цьому у відповідному статусі (ст. 174 КПК).
 
       Стосовно можливості одночасного скасування арешту в суді першої інстанції і оскарження того ж самого арешту в суді апеляційної інстанції, цікава позиція Судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ (надалі ВСУ), визначена в пункті 13 листа «Про деякі питання здійснення слідчим суддею суду першої інстанції судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб під час застосування заходів забезпечення кримінального провадження» від 05.04.2013, відповідно якої, у разі звернення особи до апеляційної інстанції зі скаргою на ухвалу суду першої інстанції про арешт майна, судді апеляційної інстанції повинні перевірити, чи подавалось цією особою клопотання про скасування даного арешту до суду першої інстанції і в разі негативної відповіді можуть залишити ухвалу без змін. Тобто, особа вправі подати до суду першої інстанції клопотання про скасування ухвали слідчого судді про накладення арешту, а вже у разі незгоди з отриманим негативним рішенням, тільки тоді вправі оскаржити ухвалу про арешт майна в апеляційному порядку.
 
       ВСУ такою позицією значно обмежив право особи (скаржника) на реалізацію всіх своїх процесуальних прав - на подання апеляційної скарги, на ухвалу про арешт майна без попереднього скасування арешту та зумовив обов’язок попередньо звертатись зі скасуванням арешту до першої інстанції, а тільки потім з апеляційною скаргою.
 
       Крім того, в даному випадку існує реальний ризик пропуску строку апеляційного оскарження, оскільки він може минути в той час, коли клопотання про скасування арешту майна буде розглядатись судом першої інстанції.
 
       Як підсумок, з метою захисту своїх процесуальних прав, найбільш ефективно звертатись до суду першої інстанції з клопотанням про скасування арешту, а в разі неотримання відповіді у триденний термін, одразу оскаржувати ухвалу про накладення арешту до апеляційної інстанції.
 
 
З повагою, адвокат
 
Вікторія Горожанова

Залиште Нам Ваші контакти і Ми з Вами зв'яжемося

ID Legal Group
ID Legal Group