Завантаження сайту

Безпідставність віднесення сум до податкового кредиту. Підтвердження правової позиції ВАСУ.

Безпідставність віднесення сум до податкового кредиту. Підтвердження правової позиції ВАСУ.
07.12.2016
       Вищий адміністративний суд України (ухвала від 16.11.2016 року по справі № 826/7459/13-а) підтвердив правову позицію Верховного суду України стосовно того, що первинні документи, які стали підставою для формування Товариством податкового кредиту та витрат, що враховуються при обчисленні об’єкта оподаткування, видані контрагентом, діяльність якого мала ознаки фіктивного підприємництва, та підписані від імені особи, яка заперечила свою участь у його діяльності, не можуть вважатися належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг, а тому віднесення відображених у них сум до податкового кредиту та визначених пунктом 138.1 статті 138 ПК витрат є безпідставними (Постанови ВСУ від 5 березня 2012 року, 1, 2 грудня 2015 року, 22 березня, 22 вересня 2015 року, 12 квітня 2016 року та від 14 червня 2016 року №№ 21-421а11, 21-1661а16, 21-3849а15, 21-170а16, 810/5645/14, 21-3270а15 № 21-1318а16). 
 
       Також, ВСУ зазначив, що статус фіктивного підприємства несумісний з легальною підприємницькою діяльністю. Господарські операції таких підприємств не можуть бути легалізовані навіть за формального підтвердження документами бухгалтерського обліку (Постанова ВСУ від 01.12.2015 року по справі № 21-3788а15). 
 
       Факт того, що на момент розгляду справи щодо офіційних осіб контрагентів не було постановлено вироків, не може спростовувати достовірність їх пояснень відносно характеру укладених угод і фактичного здійснення за цими угодами операцій (Постанова ВСУ від 03.11.2015 року по справі № 826/3477/13-а). 
 
       Проте, сам факт заперечення директором контрагента своєї участі у діяльності товариства та у підписанні товариством від його імені первинних облікових та бухгалтерських документів, за умови, що на час встановлення фактичних взаємовідносин сторін керівником цього товариства в Єдиному реєстрі підприємств і організацій України значився саме цей директор, не може бути, на думку суду, свідченням безтоварності спірних операцій, за умови скасування щодо нього постанови про порушення кримінальної справи за ознаками злочину, передбаченого частиною другою статті 205 Кримінального кодексу України (Постанова ВСУ від 5 липня 2016 року по справі № 21-1793а16). 
 
       Відповідно до ч. 4 ст. 72 КАС України вирок суду у кримінальному провадженні або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою. 
 
       Водночас правова кваліфікація діяння особи, наведена у вироку в кримінальній справі або постанові про адміністративний проступок (тобто застосування тих чи інших правових норм до відповідної поведінки), не є обов'язковою для адміністративного суду ( Постанова ВАСУ від 26.08.2015 р. по справі № К/800/60969/14).
 
 
З повагою, керівник судово -правового департаменту
 
Олег Нікітін

Залиште Нам Ваші контакти і Ми з Вами зв'яжемося

ID Legal Group
ID Legal Group