Завантаження сайту

Декларація з податку на прибуток за І півріччя. Податкові коригування. Практичні поради, - Тетяна Савчук, аудитор ID Legal group

Декларація з податку на прибуток за І півріччя. Податкові коригування. Практичні поради, - Тетяна Савчук, аудитор ID Legal group
31.07.2018

Найближчим часом (до 10 серпня) переважній більшості бухгалтерів доведеться подавати піврічну декларацію з податку на прибуток. Незважаючи на той факт, що це проміжна декларація, все ж відноситись до неї потрібно уважно, оскільки ймовірні штрафні санкції від податківців можуть бути досить жорсткими.

Одним із актуальних питань, з якими неодноразово до нас звертались клієнти, є питання податкових коригувань, передбачених пунктом 140.5.4 ст. 140 ПКУ. Зокрема, положення вказаного пункту передбачають необхідність збільшення фінансового результату до оподаткування на 30% від суми придбаного товару (робіт, послуг), якщо придбання товару (робіт, послуг) здійснюється від постачальника, який або зареєстрований у низькоподатковій юрисдикції (перелік затверджений Постановою КМУ від 27 грудня 2017 р. № 1045), або є особою, що не сплачує податок на прибуток (корпоративний податок) у своїй юрисдикції (перелік організаційних форм та юрисдикцій затверджено Постановою КМУ від 4 липня 2017 р. № 480).

Трансфертне ціноутворення - одне з ключових напрямків діяльності юридичного об'єднання ID Legal Group.

Детальніше

 

Відсутня потреба збільшувати фінансовий результат до оподаткування лише у випадку, якщо вказані операції визнаються контрольованими. В цьому випадку платникам податку потрібно готувати обґрунтування відповідності ціноутворення в таких операціях принципу «витягнутої руки» за вимогами статті 39 у вигляді Документації з контрольованих операцій.

Але законодавча колізія полягає у тому, що визначення, чи відповідають операції ознакам контрольованих, відбувається лише за результатами звітного року – положення п. 39.4.1 ст. 39 ПКУ.

З цього приводу податківці вже неодноразово надавали свої роз’яснення, які зводяться до наступного:

Оскільки вартісні критерії контрольованих операцій встановлені в розрахунку на рік, то рішення про незбільшення фінансового результату до оподаткування згідно з п.п. 140.5.4 ПКУ може прийматися платником лише за підсумками відповідного податкового (звітного) року.

При цьому платники досить часто можуть зробити висновки вже протягом поточного періоду, що за результатами звітного року операції з окремими контрагентами набудуть статусу контрольованих (будуть досягнуті відповідні обсяги взаєморозрахунків),  вони у будь-якому випадку будуть готувати Документацію за вимогами ст. 39 ПКУ.

Але, якщо трапиться так, що перевірка у платника податків буде розпочата у 3-му або 4-му кварталі поточного року, він має усі ризики проміжного донарахування податку на прибуток на суму невідкоригованої 30-% вартості придбання від контрагента за переліком Постанови №1045 або 480, оскільки статус контрольованості таких операцій на момент проведення перевірки ще не буде підтверджено, та й Документація за вимогами ст. 39 ПКУ навряд чи буде вже підготовлена.

За таких аргументів досить часто податківці наполягали, що платник податків у проміжних податкових деклараціях з податку на прибуток має здійснювати 30-%-е коригування (тобто сплатити більшу суму податку на прибуток), а за результатами річної декларації здійснити виключення такого коригування (тобто зменшити суму податку  до сплати через накопичену переплату з податку на прибуток).  Зокрема, така позиція висловлена податківцями у листі від 11.12.2017 року №2924/6/99-99-15-02-02-15/ІПК

Якщо платником не здійснено коригування фінансового результату до оподаткування, то обґрунтування відповідності принципу «витягнутої руки» за вимогами ст. 39 ПКУ платник зобов’язаний подати на запит контролюючого органу протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту (п. 73.3 ст. 73 ПКУ).

Фактично така вимога означає, що у випадку, якщо до платника податків виникне інтерес (а такий інтерес може виникнути не лише в ході проведення планової перевірки, оскільки на сьогодні податківці досить активно використовують результати внутрішнього камерального аналізу та інформацію про взаєморозрахунки із потенційно контрольованими контрагентами отримують не виходячи на перевірку), що може бути виражений у направленому платнику листі про надання пояснень та документальних обґрунтувань, такий платник податків у 15-денний термін повинен буде надати такі документальні обґрунтування контролюючим органам.

Ми, як компанія, що вже має досить напрацьований досвід у підготовці документальних обґрунтувань ціноутворення в контрольованих операціях, можемо з впевненістю стверджувати, що за 15 днів таку документацію не підготуєш. То ж у випадку отримання запиту щодо відсутності 30-%-го коригування платник має високий ризик застосування до нього відповідальності, що виражатиметься у донарахуванні суми податку на прибуток до сплати на цю 30-% різницю.

Слід також звернути увагу, що для контрагентів, які відносяться до переліку КМУ №480, не потрібно здійснювати коригування, якщо буде доведено, що постачальник із відповідної юрисдикції певної організаційно-правової форми все ж таки сплачує корпоративний податок. Але знову ж таки, норма для проміжних звітних періодів не працює, оскільки довідку про сплату корпоративного податку за поточний звітний період контрагент зможе надати лише у наступному звітному році, а коригувати фінансовий результат потрібно вже зараз.

Отож, підсумовуючи усе викладене, можливо порекомендувати платникам податків все ж проводити 30-%-е коригування фінансового результату до оподаткування, якщо мали місце із контрагентами з переліків КМУ №480 та 1045, та вже за наслідками звітного року вилучати таке коригування та готувати документацію з обґрунтування ціноутворення в таких операціях за вимогами ст.39 ПКУ.

З повагою,

Тетяна Савчук

Керівник практики трансфертного ціноутворення та аудиту

ID Legal Group

Тетяна Савчук

Залиште Нам Ваші контакти і Ми з Вами зв'яжемося

ID Legal Group
ID Legal Group