Завантаження сайту

Дивіденди. Нові об’єкти оподаткування чи скринька Пандори від ВР? - Тетяна Савчук, аудитор ID Legal Group

Дивіденди. Нові об’єкти оподаткування чи скринька Пандори від ВР? - Тетяна Савчук, аудитор ID Legal Group
12.01.2021

З початку поточного року новинні рядки різних видань зарясніли заголовками, які сповіщали, що з 01 січня 2021 року дивіденди почали оподатковуватись. Для пересічного споживача інформації новина сумна – ще більше податків вигадала держава. Для особи, що хоч якось дотична до питань оподаткування господарських операцій, новина дивна – адже і раніше дивіденди оподатковувались, навіть ставки податку різні існували. Але давайте спробуємо розібратись, що ж стало приводом для кричущих заголовків і що потрібно знати про питання оподаткування дивідендів з 01 січня 2021 року?

Насамперед зазначимо, що зміни, які набрали чинності в частині оподаткування дивідендів, бути прийняті ще славнозвісним Законом України №466-ІХ від 16.01.2020 року «Про внесення змін до ПКУ щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві», який довго перебував на підписі у Президента та набрав чинності 23.05.2020 року. Але окремі його положення набували чинності з 01 січня 2021 року і до таких положень відносились зміни у п.п.14.1.49 ст. 14 ПКУ, підпункту 140.4.2 пункту 140.4 статті 140 ПКУ.

Найбільш суттєвою можна назвати зміну визначення дивідендів, яке наводиться у ПКУ в ст. 14. Якщо раніше визначення, яке наводилось у п. 14.1.49 щодо поняття «дивідендів» вміщувало лише посилання на те, що дивідендами визнавались платежі від імені юридичної особи (емітента корпоративних прав, цінних паперів чи інвестиційних сертифікатів)на користь особи, яка володіла такими правами/паперами, які здійснювались у зв’язку з розподілом прибутку. При цьому дивідендом визнавався лише грошовий платіж у зв’язку з розподілом чистого прибутку.

Внесені Законом №466-ІХ зміни з 01 січня 2021 року визнають дивідендами не лише грошові платежі, а також:

-   дивіденди, отримані у негрошовій формі, у зв’язку із розподілом чистого прибутку - для будь-яких власників корпоративних прав/цінних паперів (резидентів чи нерезидентів). Тобто відтепер під оподаткування за ставкою, передбаченою для дивідендів, може потрапити винагорода, отримана у будь-якій (матеріальній чи нематеріальній) формі, якщо отримання такої винагороди буде оформлено як розподіл чистого прибутку або його частини (зазвичай таке оформлення супроводжується протоколом, рішенням чи іншим організаційним документом власника/власників компанії). Що ж,оподаткування дивідендів у негрошовій формі – це норма, яка вже давно вимагала законодавчого врегулювання, що, власне, і було зроблено.

 

-   виплата в будь-якій формі - грошовій або негрошовій формі – у зв’язку із виходом учасника або зменшенням частки учасника (в т.ч. через її викуп Товариством), у розмірі, що призводить до зменшення нерозподіленого прибутку юридичної особи. Фактично мова йде про операції із статутним капіталом, які прямо чи опосередковано впливають на розмір нерозподіленого прибутку, що фактично є його розподілом. Цілком логічно, що така операція прирівняна до дивідендного платежу та має супроводжуватись оподаткуванням прихованої виплати дивідендів.

 

-   різниця між величиною платежу за цінні папери/корпоративні права та сумою, визначеною за принципом «витягнутої руки» - для платежів на користь пов’язаних нерезидентів та нерезидентів із переліку КМУ №1045 і №480, якщо такі операції визнаються контрольованими за вартісними критеріями. Як бачимо – це новий тип операцій, прирівняний до дивідендів. І стосується він лише нерезидентів із спеціальними ознаками (пов’язані або класифіковані за переліками КМУ) та виникає при перевищенні суми платежу понад 10 млн. грн. у поєднанні із вимогою перевищення доходів компанії-платника – понад 150 млн. грн. Що ж – варто слідкувати за виплатами на користь вказаних нерезидентів, оскільки цілком неочікувано може виявитись, що платіж за акцію чи інший цінний папір підлягатиме оподаткуванню також і як дивідендний платіж.

 

Але у цих операціях дивідендами може бути визнаний платіж (частина платежу), хоча б пов’язаний із корпоративними правами/цінними паперами. Наступні типи платежів, що можуть бути визнані дивідендними – це справжня скринька Пандори від ВР.

 

-   різниця між величиною здійсненого платежу або отриманої оплати за товари/роботи/послуги (!не цінні папери/корпоративні права) та сумою, визначеною за принципом «витягнутої руки» - для платежів/отриманих оплат на користь/від пов’язаних нерезидентів та нерезидентів із переліку КМУ №1045 і №480, якщо такі операції визнаються контрольованими за вартісними критеріями.

В цій операції до дивідендів прирівнюється платіж ніяким чином не пов’язаний із корпоративними правами чи цінними паперами. Відсутні і будь-які згадки про розподіл прибутку. Тобто податківці не наполягатимуть, щоб така операція мала хоча б формальні ознаки розподілу прибутку. Не потрібно ні протоколів, ні рішень власника.

Фактично описаний тип операцій є «звичайними» контрольованими операціями з продажу чи придбання товарів/робіт/послуг, оподаткування яких прямо передбачене 39 статтею ПКУ. За вимогами ПКУ різниця, яка виникає у таких операціях, має оподатковуватись податком на прибуток за звичайною ставкою – 18%. Вона відображається у додатку ТЦ декларації з податку на прибуток і коригування бази оподаткування за такими операціями до 01 жовтня року, наступного за звітним здійснюється без штрафів. Але! законодавцю вочевидь мало – і така різниця з 01 січня 2021 року має також класифікуватись як дивідендний платіж, відповідно, оподаткуватись авансовим внеском з податку на прибуток, який сплачується при виплаті дивідендів, за ставкою 18%. Нагадаємо, що сплата такого податку відображається у додатку АВ декларації з податку і коригування бази оподаткування за такими операціями без штрафів – тільки до граничного строку подачі звітності – тобто до 01 березня року, наступного за звітним.

Зі своєї практики як консультантів по ТЦУ ми досить часто стикаємось із ситуаціями, коли платники податків у штатному режимі проводять дослідження власних контрольованих операцій за звітний період і до 01-го жовтня наступного за звітним року, маючи результати дослідження, цілком правомірно можуть коригувати свою податкову звітність без жодних штрафів. Але нова норма щодо класифікації різниці в ціні контрольованої операції та розрахованої за принципом «витягнутої руки» як дивідендного платежу, що має супроводжуватись сплатою авансового внеску за ставкою 18%, спричиняє фактично подвійне оподаткування цієї різниці і ставка податку вже становить не 18% а усі 36%. Це вочевидь дискримінаційна норма, що викличе хвилю збурення та протесту в бізнес колах.

Що ж – важко наразі давати оцінку саме цим податковим змінам. Залишилось лише цю норму поширити на положення п.140.5.4 та 140.5.51 ПКУ – і база для стягування подвійного податку на прибуток з платників податків забезпечить усі забаганки бюджету(((. Але будемо сподіватись, що здоровий глузд переможе та чергові внесені зміни до ПКУ усунуть таку неоднозначну норму, а судова гілка влади при потребі підтримає платників податків.

З повагою,

Тетяна Савчук

Керівник практики трансфертного ціноутворення та аудиту

ID Legal Group

Тетяна Савчук

Залиште Нам Ваші контакти і Ми з Вами зв'яжемося

ID Legal Group
ID Legal Group