Завантаження сайту

Належно складені первинні документи, як запорука доказової бази в адміністративних справах. З практики Верховного Суду, - Олег Нікітін, адвокат ID Legal Group

Належно складені первинні документи, як запорука доказової бази в адміністративних справах. З практики Верховного Суду, -  Олег Нікітін, адвокат ID Legal Group
16.08.2018

Фахівці ІD Legal group неодноразово аналізували судову практику в адміністративних справах щодо визнання протиправними податкових повідомлень-рішень, сформованих на підставі висновків Актів перевірки про «нереальність» господарських операцій суб'єктів господарювання.

У цій статті пропонуємо детально розглянути судову одну справу (№ 822/4549/13-а) із вказаної категорії адміністративних справ, в якій відсутність належним чином оформлених платіжних доручень суб’єкта господарювання стало вирішальним аргументом у прийняті судових рішень про відмову в задоволенні позовних вимог підприємства.

Стисло про обставини справи.

Підприємство звернулося до суду про визнання протиправними податкових повідомлень-рішень з податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість обґрунтовуючи незаконність їх прийняття.

Постановою суду першої інстанції позов Підприємства про протиправність спірних податкових повідомлень-рішень було задоволено.

Однак, постановою апеляційного суду постанову суду першої інстанції було скасовано, а в задоволенні позову відмовлено у зв’язку з доведеністю податковим органом складу податкових правопорушень, які були покладені в основу прийняття спірних податкових повідомлень-рішень, та встановлення нереальності господарських операцій.

В касаційній скарзі Підприємство обґрунтовувало помилковість висновків суду апеляційної інстанції щодо не підтвердження господарських операцій належними первинними документами та просило скасувати рішення апеляційного суду і залишити в без змін рішення суду першої інстанції.

У зв’язку із проведенням судової реформи, матеріали касаційної скарги було передано до Верховного Суду.

За результатами розгляду касаційної скарги Підприємства Верховний Суд, у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, залишив вказану скаргу без задоволення, а рішення апеляційного суду – без змін, мотивуючи наступним.

Судом апеляційної інстанції було встановлено, що згідно наданих позивачем актів виконаних платником податків для замовника підрядних робіт за договорами підрядів їх виконання здійснено у травні 2011 року, а залучення для виконання робіт за цими ж договорами субпідрядника (іншого Підприємства) та виконання робіт здійснено у червні 2011 року, що хронологічно не відповідає та унеможливлює реальність операцій за договором субпідряду.

За наслідком виконання договору субпідряду позивачем до складу витрат віднесено вартість підрядних робіт, внаслідок чого занижено базу оподаткування податком на прибуток та сформовано податковий кредит за червень-липень 2011 року.

Підставою винесення спірного повідомлення-рішення є вчинення позивачем податкового правопорушення, внаслідок здійснення господарських операцій, які, на думку відповідача, є нереальними.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, апеляційний суд мотивував це тим, що надані позивачем платіжні доручення не містять жодного підпису уповноважених осіб та не завірені належним чином установою банку, що не може свідчити про рух активів позивача внаслідок здійснення розрахунків з його контрагентом.

Верховний Суд погоджується з такими висновками суду апеляційної інстанції, оскільки витрати, для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток та формування податкового кредиту з податку на додану вартість, повинні бути підтверджені належними і допустимими первинними документами. Документи повинні відображати реальність спірних господарських операцій, і є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Надані для дослідження судам попередніх інстанцій первинні документи не містили обов'язкових реквізитів, що позбавляє їх офіційного значення, і призводить до їх недопустимості як джерела доказової інформації, на підставі положень Кодексу адміністративного судочинства України.

З огляду на викладене вище, рекомендуємо при укладанні будь-яких видів господарських договорів подбати про належне документальне підтвердження їх виконання (хронологічну послідовність здійснення господарської операції та відповідність оформлення первинних документів сутності господарської операції), а також належне засвідчення копій документів (у відповідності до вимог чинного законодавства), які надаються до суду разом із позовною заявою.

З повагою,

Олег Нікітін

Керівник судової практики

ID Legal Group

Олег Нікітін

Залиште Нам Ваші контакти і Ми з Вами зв'яжемося

ID Legal Group
ID Legal Group