Завантаження сайту

Інститут свідків в господарському процесуальному законодавстві.

Інститут свідків в господарському процесуальному законодавстві.
10.01.2018
       Розгляд справ в господарському процесі завжди відрізнявся своєю простотою та оперативністю. Наразі виникає багато суперечностей з приводу того, наскільки доцільним є введення такого нового інституту, як свідки в господарському процесі. Це може створити деякі незручності та неточності в практичному застосуванні нової норми. Таким чином, новий спосіб доказування в господарському процесі ще більш уніфікує його з цивільним процесом. Проте для недобросовісних сторін це буде методом маніпулювання та затягуванням розгляду справи.
 
       Необхідно зазначити, що на показаннях свідків не можуть встановлюватися обставини справи. Особливо, якщо це стосується господарських спорів, які виникають між юридичними особами, фізичними особами - підприємцями, відносини яких регулюються укладеними між ними господарськими договорами. Закономірністю є те, що письмові докази мають перевагу над показаннями свідка. Крім того, не можуть бути доказом ті показання, які свідок дає, не називаючи джерело своєї обізнаності, а також, якщо покази ґрунтуються на інформації, повідомленої іншими особами.
 
       Встановлення таких фактів лягає на плечі судів, але нове законодавство чітко не встановлює механізм перевірки інформації судом, наданої свідком, що є суттєвим мінусом нового запровадження.
 
       Новим господарським процесуальним законодавством також встановлено можливість подачі доказів свідком письмово, у вигляді заяви, підпис свідка на якій повинен бути засвідчений нотаріально. Такий порядок не застосовується, якщо допитується в якості свідка сторона по справі.
 
       Діапазон розгляду даного питання залежить від суду. В даному випадку, якщо показання подані в письмовій формі, інша сторона позбавлена можливості поставити запитання свідку, який був залучений опонентом у справі. А виклик особи в засідання здійснюється лише за рішенням суду. Отже, якщо суд буде вважати надану інформацію достатньою, яка не суперечить іншим доказам та не буде вбачати необхідності у встановленні достовірності показів, то свідок може бути і не викликаний безпосередньо в судове засідання, навіть за клопотанням сторони. Таким чином, можуть бути порушені основні засади судочинства, які гарантуються сторонами Конституції України: принцип змагальності сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів, і у доведенні перед судом їх переконливості, а також принцип рівності сторін.
 
       Як вже було згадано вище, господарський процес завжди орієнтувався на забезпечення розгляду завдяки документованому підтвердженню обставин справи. Саме тому, залучення свідків є винятковим засобом дослідження обставин справи. Також, надання письмових показань свідків, засвідчених нотаріально, є додатковим підтвердженням цього.
 
       Разом з цим, існують деякі обмеження при впровадженні інституту свідків, зокрема, сторона може задати свідку лише 10 запитань з приводу обставин, які мають значення для вирішення справи по суті.
 
       Отже, можна зробити висновок, що втілення в життя інституту свідків є прогресивним нововведенням судової реформи. При цьому, неврегульованість та нечітке формування даної норми може призвести до неефективного судового врегулювання господарських спорів та порушення прав сторін. Це буде залежати виключно від судів та правильності застосування норми, та регулювання відносин між сторонами в аспекті залучення свідків до розгляду справи.
 
 
З повагою, керівник судово - правового департаменту
 
Олег Нікітін

Залиште Нам Ваші контакти і Ми з Вами зв'яжемося

ID Legal Group
ID Legal Group