Завантаження сайту

Обчислення строків у кримінальному провадженні – чи є різниця, як їх вимірювати? - Микита Задорожний, адвокат ID Legal Group

Обчислення строків у кримінальному провадженні – чи є різниця, як їх вимірювати? - Микита Задорожний, адвокат ID Legal Group
25.05.2021

Відповідно до ст.115 КПК України, строки у кримінальному провадженні можуть вимірюватись (обчислюватись) «годинами, днями і місяцями» – не в тому сенсі, що це складний процес, тривалість якого важко визначити наперед, а в тому, що за одинцю виміру в різних випадках береться різний проміжок часу.

Чому ж законодавець вирішив, що неможливо обійтися єдиною для всіх відповідних випадків одиницею і якими є наслідки різних підходів до вимірювання процесуального часу? Спробуємо розібратись.

Перше, на що можна звернути увагу – це те, що дуже незручно маленькі проміжки часу вимірювати одиницями, які за своїм розміром їх перевищують. Так, якщо дію слід вчинити не пізніше, ніж, наприклад, за три години до певної дії чи події (ч.2 ст.184 КПК України), то визначати цей строк через дні чи місяці довелося б через звичайний або десятковий дріб, округлювати його значення, уходячи від точного визначення тощо. І це не враховуючи того, що календар передбачає чотири розміри тривалості місяця: 28, 29, 30 та 31 день, що також не додає ясності та зрозумілості процесу обчислення строків.

Навпаки, вимірювання місяців годинами пов’язано із оперуванням не стільки великими, скільки незручними через їх «некруглість» числами: 672, 696, 720, 744 у відповідних випадках.

 

По-друге, обчислення строку годинами має місце тоді, коли стан, з яким це обчислення пов’язано, вимагає найскорішого його вирішення, наприклад: обмеження одного з основних прав осіб – права власності. Тому вимоги до строків в таких випадках є більш жорсткими і їх не можна «розтягувати» на дні чи місяці.

Іноді для внесення ясності в стан речей відводиться, як у вищезгаданому випадку, три години. А іноді (подача прокурором клопотання про арешт майна, виправлення недоліків такого клопотання) кількість відведених годин провокує на використання іншої одиниці часу.

Так, наприклад, ч.5 ст.171 КПК України передбачено, що в разі тимчасового вилучення майна при обшуку, проведеному на підставі ухвали слідчого судді, слідчий або прокурор повинні подати клопотання про арешт такого майна протягом 48 годин з моменту вилучення.

Будь-який пересічний громадянин запитає: «А для чого такі складнощі? Невже не можна було написати «протягом двох днів»?», адже 48 годин так нагадують два дні?

Відповідаємо. Так зробити не можна було, оскільки в повсякденному житті між такими способами вимірювання часу дійсно різниця ледве помітна. Але кримінальне провадження – чітко регламентований процес зі своїми власними правилами.

Одні з його правил прописані у вже згаданій вище ст.115 КПК України.

Так, відповідно до цієї норми, строк, який обчислюється днями, закінчується о 24-й годині останнього дня строку, а строк, обчислюваний годинами, - в останню хвилину останньої години.

Для прикладу наведемо ситуацію.

У середу проведено обшук. Зазвичай обшук проводять з самого ранку – ще до ранкової кави, - а тому можна припустити, що тимчасове вилучення майна відбулося о 8 годині ранку у середу. За таких обставин сторона обвинувачення, керуючись приписами ч.5 ст.171 КПК України, повинна подати слідчому судді клопотання про арешт майна не пізніше 07:59:59 п’ятниці.

А якщо замінити 48 годин на, здавалося б, тотожні «два дні», то ми змушені будемо виходити з того, що:

- день вилучення майна у строк не зараховується

- другий день закінчується не у 07:59:59, а в 24:00,

тобто середу у строк ми не враховуємо, а тому строк фактично складається з залишкової частини середи, а також повних четверга та п’ятниці (якщо подавати клопотання поштою). А це вже фактично дорівнює 64 години.

А якщо вилучення майна було здійснено у той самий час у четвер, то різниця постає більш очевидною.

При обчисленні строку годинами строк тривав би до 07:59:59 суботи, а якщо застосовувати дні, то закінчення строку припало б на 24:00 суботи, що вже саме по собі додає тривалості тимчасовому вилученню майна. Однак, в такому випадку слід зуважити на тому, що відповідно до правил, встановлених ст.115 КПК України, якщо останній день строку (обчислюваного днями) припадає на вихідний чи неробочий день, то цей строк триватиме до 24:00 першого робочого після такого вихідного чи неробочого дня. В нашому випадку – до 24:00 понеділка.

Відтак, заміна в ч.5 ст.171 КПК України годин кратною кількістю днів матиме наслідком суттєве (на 40 годин – тобто майже у два рази) продовження строку на звернення прокурора до слідчого судді із клопотанням про арешт майна.

 

Таким чином, іноді буквальне прочитання закону є єдиним вірним та доцільним способом його сприйняття.

З повагою,

Микита Задорожний

Адвокат

ID Legal Group

Микита Задорожний

Залиште Нам Ваші контакти і Ми з Вами зв'яжемося

ID Legal Group
ID Legal Group