Завантаження сайту

Витрачання палива на підприємстві під жорстким контролем чи на власний розсуд?

Витрачання палива на підприємстві під жорстким контролем чи на власний розсуд?
19.09.2016
       Усі бухгалтери пам’ятають ті часи,  коли перевага податкового обліку над бухгалтерським була абсолютною і всі зусилля максимально витрачались на те, аби максимально дотриматись вимог податкового законодавства в частині формування податкових витрат. 
 
       Серед їх числа були і витрати на паливо. А також було чітке розуміння, що до складу податкових витрат мали право включатись витрати на паливо лише в межах нормативних витрат, які були затверджені  Наказом Мінтрансу України від 10.02.1998р. № 43 «Про встановлення норм витрат палива та мастильних матеріалів на автомобільному транспорті».  Для тих автомобілів, які не були зазначені у цьому наказі підприємства зобов’язані були самостійно звертатись до  ДП «ДержавтотрансНДІпроект» та отримувати висновки щодо встановлення тимчасових рекомендованих норм для кожного виду транспортного засобу. 
 
       Разом із тим з 2015 року відмінність між податковим та бухгалтерським обліком була зведена до окремих податкових різниць, серед яких витрати на паливо ніяким чином не регламентуються, а відтак, визнаються у витратах в повному обсязі, який враховано у бухгалтерському обліку. 
 
       Постає питання, чи зобов’язане підприємство при затвердженні норм списання палива керуватись нормами, передбаченими Наказом №43, чи все ж таки воно може діяти на власний розсуд, виходячи із фактично встановлених витрат?  
 
       У листі ДФСУ від 09.06.2015 року №11999/6/99-99-19-01-01-15 податківці висловили позицію: «Списання палива і мастильних матеріалів здійснюється, виходячи з даних про пробіг автомобіля та норм витрат палива і мастильних матеріалів на автомобільному транспорті, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 10.02.98 р. № 43.
 
       Згідно з пунктом 5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 "Витрати", витрати відображаються в бухгалтерському обліку одночасно зі зменшенням активів або збільшенням зобов’язань. 
 
       Отже, перевищення витрат палива над лінійною нормою здійснюється згідно з правилами бухгалтерського обліку на підставі відповідного документа, затвердженого наказом підприємства. При цьому коригування фінансового результату до оподаткування на суму перевищення витрат палива над лінійною нормою розділом III Кодексу не передбачено».
 
       З вищевикладеного слідує, що витрати на паливо, використане у обсязі понад встановлені Мінтрансом норми, не збільшать оподатковуваний прибуток. 
 
       Але чи насправді усе так добре? 
 
       Не варто забувати, що за витрати пального несе відповідальність конкретна фізична особа, що користується автомобілем у службових цілях. І у випадку, коли на підприємстві не затверджено норми витрати палива, а фактичні витрати суттєво перевищують нормативні (наприклад, затверджені Наказом Мінтрансу №43), може постати питання або про стягнення шкоди, заподіяної винною у перевитраті палива особою, або про оподаткування ПДФО додаткового блага, наданого співробітнику у негрошовій формі, якщо така шкода не стягується. 
 
       Про можливість відшкодування збитків за перевитрату палива відповідальною особою йдеться у Постанові ВСУ від 07.09.2016 року за справою №6-1267цс16. Зокрема, у Постанові зазначається, що п. 6 статті 134 КЗпП передбачаєможливість покласти на матеріально-відповідальну особу, у тому числі відповідальність за шкоду, заподіяну перевитратою пального на автомобільному транспорті. Посилаючись ще на норми пункту 14 Постанови ЦК КПРС, Ради Міністрів СРСР від 05.08.1983 р. №759, яка до сьогодні є чинною, відшкодування здійснюється у розмірі 100% вартості перевитраченого автомобільного палива.
 
       Відтак, аби чітко регламентувати ділянку обліку витрачання палива для службових автомобілів, управлінський персонал обов’язково самостійно має визначитись, які норми витрачання палива мають бути встановлені на підприємстві – розраховані Мінтрансом у Наказі №43, передбачені технічною документацією транспортного засобу, чи встановлені розрахунковим шляхом на підставі самостійно здійснених замірів та тестувань та встановити їх організаційно-розпорядчим документом (наказом). При цьому незалежно від способу розрахунку норми витрачання палива може передбачити перелік тих підвищуючих коефіцієнтів в залежності від температурних умов і навколишнього середовища, які можуть застосовуватись на підприємстві та не суперечать вимогам Наказу Мінтрансу № 43 (залежно від температурного режиму, залежно від режиму використання транспортного засобу (в т.ч. для роботи в міських умовах) тощо. 
 
       Відповідальна особа має забезпечити документальне оформлення усіх поїздок із фіксуванням показників, які використовуються для розрахунку нормативного обсягу  витрачання палива.
 
       А відповідальний підрозділ (транспортний відділ чи бухгалтерія) має забезпечити належний контроль за фактичним використанням палива, в тому числі через порівняння з обсягами фактично заправленого палива в бак автомобіля та розрахованими і затвердженими нормами його витрачання. І в разі наявної перевитрати стягувати із винної особи або вартість понад нормативно витраченого палива або розраховану суму податку на доходи фізичних осіб за вартість такого понад нормативно витраченого палива як додаткового блага співробітника. 
 
 
З повагою, керівник департаменту обліку та аудиту
 
Тетяна Савчук

Залиште Нам Ваші контакти і Ми з Вами зв'яжемося

ID Legal Group
ID Legal Group