Завантаження сайту

З судової практики: Хто винен якщо банк невчасно перерахував кошти на сплату податків та зборів у державний бюджет, - Олег Нікітін, адвокат ID Legal Group

З судової практики: Хто винен якщо банк невчасно перерахував кошти на сплату податків та зборів у державний бюджет, - Олег Нікітін, адвокат ID Legal Group
12.07.2018

Спори з податковими органами, не втрачають своєї актуальності, а коли спір виникає у зв'язку з несвоєчасним перерахуванням банком грошових коштів на сплату податків та зборів, виникає більше питань ніж відповідей.

Так, у справі № 808/9458/14  від 26.01.2015 Позивач звернувся до суду з позовом до податкового органу про скасування податкової вимоги. Позивач (платник податків) зазначив, що вжив усі необхідні заходи для перерахування банком податкових зобов’язань з єдиного податку та направив банку відповідні платіжні доручення. Але з причин, що не залежали від нього, натомість з вини банку не було здійснено виконання платіжних доручень і грошові кошти не були зараховані до бюджету. Суд задовольнив позов та скасував податкову вимогу, адже платіжні доручення по сплаті єдиного податку були своєчасно подані платником, чим виключили можливість притягнення його до відповідальності.

Проте, у постанові апеляційного суду від 22.10.2015 у вказаній справі, міститься протилежний висновок. Банк не виконав платіжні доручення щодо перерахування коштів через їх відсутність на рахунку Товариства, що підтверджується відповідними повідомленнями банку, наявними в матеріалах справи, а отже податковий орган правомірно виніс рішення.

Вищий адміністративний суд України (далі – Касаційний суд)у Постанові №К/9901/8524/18 від 07.02.2018 переглянув рішення судів першої та апеляційної інстанцій і перевірив правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права. Після чого відмовив в задоволенні касаційної скарги Позивача та залишив без змін постанову апеляційного суду. Висновок Суду обґрунтовано тим, що виконання податкового обов'язку, відповідно до норм Податкового кодексу України (далі – ПК України), визнається лише після сплати платником усієї суми податку (збору) та протягом встановленого строку.

Відповідно до норм Закону України «Про платіжні системи та переказ грошей в Україні» (далі – Закон), переказ грошових коштів розглядається як зарахування їх на рахунок отримувача або шляхом видачі йому готівкою. Ініціатор переказу згідно із вищезазначеним Законом є особа, яка ініціює переказ грошей шляхом формування та направлення банку відповідного документа на такий переказ або шляхом використання електронного платіжного засобу.Банк, в свою чергу,здійснює переказ з поточних рахунків своїх клієнтів в межах наявних на цих рахунках коштів. Якщо у клієнта недостатня кількість коштів для виконання розрахункового документа, то переказ банком виконується частково.

Банком не здійснюється облік розрахункових документів клієнтів (платників податків), крім випадків, якщо це передбачено договором між ними, адже тоді банк зобов'язаний передати клієнту невиконані розрахункові документи таотримати від них письмове посвідчення провручення.

Отже, висновок Касаційного суду полягає в тому, що неперерахування банком коштів на сплату податку (збору) за відсутності на рахунку клієнта коштів для виконання платіжного доручення, розглядається саме як вина платника і тому відповідальність за не своєчасність та повноту сплати покладається лише на нього.

Проте, слід звернути увагу, що у постанові Вищого адміністративного суду України від 03.11.2016 у справі № К/800/11588/16 зазначено, що виконання платником податкового обов'язку щодо перерахування в бюджет суми податку (збору), пов’язане зднем подання платіжного доручення на перерахування коштів в банк та прийняття ним до виконання. Тому, несвоєчасне надходження до державного бюджету коштів не є виною платника податку, і він не несе за це відповідальність.

Крім того, у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 22.05.2018 у справі №815/2405/16 (провадження № К/9901/27053/18) міститься висновок, який є аналогічним висновкам судів першої та апеляційної інстанцій у цій справі: здійснення помилки під час перерахування узгодженої суми податку (збору) до бюджету, в строк, встановлений ПК України, має кваліфікуватися як дія, навіть помилкова. При цьому дії, які не містять ознак бездіяльності платника податків при сплаті узгодженої суми податку (збору), не можуть бути підставою для застосування до платника штрафів за порушення правил сплати (перерахування) податків.

Для підтвердження факту несплати узгодженої суми податку (збору) податковому органу необхідно встановити, що у визначений ПК України строк, платник податків не вчинював дії, спрямовані на перерахування узгодженої суми податку (збору) до бюджету. А оскільки такі суми зараховуються на єдиний казначейський рахунок, то помилкове визначення коду бюджетної класифікації у платіжному дорученні під час сплати суми податку (збору) не є достатньою правовою підставою для висновку про несплату необхідної суми податку (збору) у визначений вказаною нормою ПК України строк, а відтак і для застосування штрафів за порушення правил сплати (перерахування) податків.

Таким чином, можемо зробити висновок, що для уникнення можливості виникнення податкового боргу платнику, при направленні до банку платіжних доручень, необхідно здійснювати контроль за наявністю на поточних рахунках достатньої суми грошових коштів.

З повагою,

Олег Нікітін

Керівник судової практики

ID Legal Group

Олег Нікітін

Залиште Нам Ваші контакти і Ми з Вами зв'яжемося

ID Legal Group
ID Legal Group