Завантаження сайту

Зміни в оподаткуванні щодо виплати відсотків на користь нерезидента з реєстрацією у низькоподатковій юрисдикції.

Зміни в оподаткуванні щодо виплати відсотків на користь нерезидента з реєстрацією у низькоподатковій юрисдикції.
01.02.2017
       Відповідно до положень ПКУ, які набрали чинності з 2017 року, нарахування та виплата відсотків на користь нерезидента зазнали окремих змін. Зокрема, для цілей оподаткування доходів до 2017 року ПКУ не передбачав різниці, на користь якого нерезидента виплачуються відсотки, та встановлював єдиний підхід – або оподаткування за ставкою 15 відсотків (згідно вимог 141.4.2 ст.141 ПКУ), або оподаткування за ставкою, що передбачена чинною угодою про уникнення подвійного оподаткування, якщо така була укладена між Україною та державою, в якій зареєстрований як юридична особа нерезидент.
 
       З 2017 року законодавець розмежував нерезидентів, які мають реєстрацію у низькоподатковій юрисдикції та не є такими. Так, за діючою нині редакцією ПКУ виплата процентів на користь отримувачів, які не є резидентами низькоподаткових юрисдикцій, підлягає оподаткуванню за ставкою 5%. Разом із тим виплати на користь резидентів низькоподаткових юрисдикцій оподатковуються як і раніше звичним 15-% податком на репатріацію, якщо інша ставка не передбачена угодою про уникнення подвійного оподаткування. Разом із тим, якщо звернутись до найбільш популярної низькоподаткової юрисдикції – Республіки Кіпр, з якою є укладена міжурядова Конвенція про уникнення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доходи (№196_016), то проценти можуть оподатковуватись за ставкою 2% за умови, що отримувач відсотків є фактичним власником процентів. Зазначена норма була присутня і в попередній редакції ПКУ, а ДФС неодноразово підтверджувала правомірність застосування пониженої ставки податку, яка передбачена в міжурядовій угоді щодо уникнення подвійного оподаткування. Зокрема, така думка викладена в листі ДФС від 21.03.2016 №6789/10/26-15-14-06-03.
 
       Залишилась також незмінною вимога щодо підтвердження резидентності згідно з вимогами Порядку № 470, пунктом 4 якого визначено, що підставою для звільнення (зменшення) від оподаткування доходів є подання нерезидентом довідки, що засвідчує статус резидентності країни, з якою укладено міжнародний договір, а також інших документів, якщо це передбачено міжнародним договором. Довідка має бути належним чином легалізована, перекладена та містити інформацію щодо нерезидента та сплати ним податків в країні резидентності. Зауважується, що для звільнення (застосування пониженої ставки) від оподаткування може застосовуватись довідка нерезидента з інформацією за попередній звітний податковий період, але із зобов’язанням в наступному звітному періоді отримати довідку від нерезидента щодо поточного періоду.
 
 
З повагою, керівник департаменту обліку та аудиту
 
Тетяна Савчук

Залиште Нам Ваші контакти і Ми з Вами зв'яжемося

ID Legal Group
ID Legal Group