Завантаження сайту

Зміни в Податковому кодексі щодо трансфертного ціноутворення. Що нас чекає з 2019 року? - Тетяна Савчук, аудитор ID Legal Group

Зміни в Податковому кодексі щодо трансфертного ціноутворення. Що нас чекає з 2019 року? - Тетяна Савчук, аудитор ID Legal Group

Трансфертне ціноутворення – той напрямок податкового контролю, щодо перспективності розвитку  якого сумніватися не доводиться. Враховуючи що наша держава взяла на себе зобов’язання із впровадження плану протидії агресивному податковому плануванню і виведення доходів платниками податків з-під оподаткування (так званий План BEPS), це не могло не призвести до внесення змін в діюче національне податкове законодавство, зокрема в Податковий Кодекс.

В першу чергу, з 01.01.2019 року зазнала змін стаття 39 ПКУ, яка регулює контроль за трансфертним ціноутворенням (зміни внесені Законом України від 23.11.2018 року №2628-VIII). Зупинимося дещо докладніше.

В 2019 році під контроль підпадають, крім звичайних господарських операцій, також внутрішньогосподарські операції між нерезидентом та його постійним представництвом в Україні. Зазначене  відображено у підпункті ґ пп.39.2.1.1 ПКУ та свідчить про встановлення більш жорсткого податкового контролю, а саме - абсолютно усі грошові та товарні потоки, будь-які відображені послуги та інші операції мають бути включені до сфери трансфертного контролю в операціях  «нерезидент – його постійне представництво» ( за умови якщо сумарно такі потоки складатимуть обсяг понад 10 мільйонів гривень). Аналогічне уточнення внесено і до визначення «господарської операції» (пп.39.2.1.4) для цілей ТЦУ.

Слід також зазначити, що у зв’язку із збільшенням переліку контрагентів, операції з якими визнаються контрольованими, на тих суб’єктів господарювання, які мають специфічну організаційно-правову форму у визначених державах/територіях (підпункт г) п. 39.2.1.1 ст. 39 ПКУ), та враховуючи, що може існувати безліч фактичних обставин, які можуть характеризувати контрагента як звичайного платника корпоративного податку (податку на прибуток). На цей випадок  законодавці застерегли, якщо зазначений нерезидент «з переліку КМУ» у звітному році сплачував корпоративний податок (податок на прибуток) то операції з таким контрагентом не визнаються контрольованими. Звісно за умови відсутності інших критеріїв віднесення до контрольованих. Таким чином, якщо в ході ведення зовнішньоекономічної діяльності з контрагентом, який теоретично підпадає під ознаки контрольованого, доцільна практична рекомендація - отримувати від такого контрагента довідки щодо його статусу як платника податку. За цієї умови існує ймовірність що за результатами 2019 року  платники не будуть нести тягар зобов’язання щодо доведення відповідності ціноутворення в таких операція принципу «витягнутої руки».

Також зазнав змін пункт 39.2.1.5 ст. 39 ПКУ, який регулював порядок визнання контрольованими операції між контрольованими контрагентами, до яких залучається ланцюг посередників, що не виконують істотних функцій, активів або не приймають істотних ризиків. Зокрема, уточнено, що застосування цього пункту здійснюється у випадку, якщо  операція між відповідним резидентом та жодною з таких осіб-посередників не визнавалася платником податку контрольованою операцією. Зазначене уточнення наштовхує на думку, що у випадку визнання операції контрольованою на етапі її виконання із посередником, а не кінцевим отримувачем (постачальником), де умови виконання такої операції можуть бути скориговані, платники податків можуть мати право вибору, як визнавати операцію контрольованою – по всьому ланцюгу її виконання, або ж тільки на певному етапі та, відповідно, управляти ціноутворенням (рентабельністю) такої операції, аби не здійснювати донарахування бази оподаткування.

Суттєво конкретизовано порядок зіставлення комерційних та фінансових умов операцій особливо в частині дослідження використаних активів (виробниче обладнання, нематеріальні активи, фінансові активи тощо);їх природи (вік, ринкова вартість, розташування, наявність прав захисту тощо); аналізу впливу нематеріальних активів (їх юридичне володіння та договірні умови використання, ексклюзивність, ступінь і тривалість правового захисту, географічна сфера застосування, термін корисного використання, стадія розробки тощо). Зосереджено увагу на превалювання фактичних умов здійснення операції над умовами, викладеними у договорі. В тому числі зафіксовано, якщо контрольована операція фактично здійснена, але документально не оформлена (не підтверджена), для цілей трансфертного ціноутворення вона має розглядатися згідно з фактичною поведінкою сторін операції та фактичними умовами її проведення (враховуються функції, які фактично виконувалися сторонами операції, активи, які фактично використовувалися, і ризики, які фактично прийняла на себе та контролювала кожна із сторін).

Також на законодавчому рівні в редакції п. 39.3.2.7 ст. 39 ПКУ закріплено, що аргументом для вибору досліджуваної сторони має бути наявність  найбільш повної та документально підтвердженої інформації про фінансові показники контрольованої операції.

В п. 39.4.6 ст. 39 ПКУ встановлено вимогу, що при побудові діапазону рентабельності застосування інформації за більш ніж один звітний період та розрахунок середньозваженого значення показника рентабельності має бути належним чином обґрунтоване.

В розділі, який регламентує порядок проведення перевірок з питань ТЦУ визначено підставу для переривання терміну проведення перевірки (у попередній редакції перевірка не могла перериватись, а лише подовжуватись) - переривається у разі розгляду судом позовів платника податків з питань, пов’язаних з призначенням, проведенням або предметом такої перевірки, до завершення судових процедур.

Розширено коло повноважень контролюючого органу під час проведення перевірки з питань ТЦУ – право надсилати запити та проводити зустрічні звірки не лише контрагентів, які є сторонами контрольованої операції, що перевіряється, але й таких, що були задіяні в ланцюгу постачання товарів (робіт, послуг, інших об’єктів цивільних прав), що є предметом контрольованої операції. Якщо раніше контролюючі органи лише мали право проводити опитування працівників платників податків, то відтепер такі платники податків зобов’язані забезпечити можливість контролерам провести опитування відповідних посадових осіб або працівників.

Також з’явились нові механізми, які можуть реалізовуватись податківцями в ході проведення перевірки з питань ТЦУ: запити компетентним органам іноземних держав щодо предмета та обставин здійснення контрольованої операції та/або щодо господарської діяльності та фінансової звітності нерезидента - сторони контрольованої операції; зустрічі з платником податків (уповноваженими ним особами) для обговорення методології визначення відповідності умов контрольованих операцій принципу «витягнутої руки», застосованої контролюючим органом під час перевірки.

Сподіватимемось, запропоновані зміни внесуть більшу чіткість у порядок співпраці з податковими органами та не звужуватимуть права платників податків.

З повагою,

Тетяна Савчук

Керівник департаменту обліку та аудиту

юридичного об’єднання ID Legal Group

Тетяна Савчук

Залиште Нам Ваші контакти і Ми з Вами зв'яжемося

ID Legal Group - Юридичне об'єднання
ID Legal Group - Юридичне об'єднання