Завантаження сайту

Зміни в податковому законодавстві в частині контролю за трансфертним ціноутворенням з 2017 року!

Зміни в податковому законодавстві в частині контролю за трансфертним ціноутворенням з 2017 року!
30.01.2017
       Повертаючись до серії публікацій стосовно змін у податковому законодавстві, що набрали чинності з 2017 року, ми хотіли б  також звернути Вашу увагу на найбільш значущі зміни, які були внесені до статті 39 Податкового кодексу України, яка регламентує податковий контроль за трансфертним ціноутворенням.
 
       Так, у 2017 році контрольованими будуть визнаватись операції, що проводяться з нерезидентами, у сумі понад 10 млн.грн. та лише тими платниками податків, у яких за 2017 рік обсяг доходу перевищить 150 млн.грн. 
 
       З 2017 року необхідно бути уважнішими до контрагентів-нерезидентів, оскільки сферу контролю розширили, і до контрольованих тепер відносять не лише нерезидентів, що є пов’язаними до платника податків особами чи мають реєстрацію у низькоподатковій юрисдикції, а й тих, які мають преференції зі сплати корпоративного податку або не є податковими резидентами країни, в якій вони зареєстровані як юридичні особи.
 
       В оновленій статті 39:
 
       - врегульовано операції за форвардними та ф’ючерсними контрактами, 
 
       - вирішено дилему, як здійснювати розрахунок показників рентабельності у випадку, якщо аналізується більш як один звітний період (необхідно розраховувати середньозважене значення), 
 
       - конкретизовано вимоги до зіставних осіб (вони мають мати відповідний код класифікатору виду діяльності, не мають декларувати збитки, не можуть володіти корпоративними правами інших юридичних осіб або бути дочірньою компанією іншої юридичної особи у частці понад 20%),
 
       - передбачено можливість використання групувань декількох контрольованих операцій у одну за умови, якщо це обґрунтовано,
 
       - більш детально виписані вимоги до звіту, який складається платником податків для обґрунтування відповідності свого ціноутворення в контрольованих операціях  принципу «витягнутої руки».
 
       Нова редакція містить послаблення в частині перенесених термінів подачі звіту про КО до 01-го жовтня року, наступного за звітним. Втім, ця норма не корелюється із наступним послабленням – до платника податків не застосовується штрафна санкція, якщо він уточнює свої зобов’язання з податку на прибуток у зв’язку з контрольованими операціями лише до 01-го травня року, наступного за звітним.
 
       Важливо, що коригування показників фінансової діяльності, які проводяться платником самостійно, можуть здійснюватися до мінімального або максимального значення діапазону, а не до медіани. Проте, якщо коригування проводитиметься контролюючим органом, то, як і раніше – до медіани.   
  
       І наприкінці – про штрафи, розміри та порядок застосування яких також зазнали змін. 
 
       Найголовніше, що сума штрафу тепер залежатиме від розміру прожиткового мінімуму (РПМ), а не мінімальної заробітної плати, як раніше. В тому числі: 
 
       * Неподання / несвоєчасне подання звіту про КО – 300 РПМ при штрафуванні ДФС та від 1 РПМ за кожен день прострочення, але не більше 300 РПМ, при самостійному виправленні порушення;
 
       * Невідображення окремих контрольованих операцій в звіті про КО – 1 % суми КО, що незадекларовані (задекларовані не у повному обсязі) у поданому звіті про КО, але не більше 300 РПМ за всі незадекларовані контрольовані операції;
 
       * Неподання / несвоєчасне подання документації з КО - 3 % суми КО, щодо яких не була подана документація (подана невчасно), але не більше 200 РПМ.
 
       Зауважимо, що сплата штрафних санкцій не звільнятиме платника податків від подачі звіту чи документації про КО. І якщо протягом 30 календарних днів після сплати штрафу платник податків знову не подає звіт чи документацію, то ДФС матиме підстави застосувати до нього штраф у розмірі 5 РПМ за кожен день неподання звіту чи документації.
 
 
З повагою, керівник департаменту обліку та аудиту
 
Тетяна Савчук

Залиште Нам Ваші контакти і Ми з Вами зв'яжемося

ID Legal Group
ID Legal Group