Завантаження сайту

Зміни в податковому законодавстві в частині податку на прибуток з 2017 року.

Зміни в податковому законодавстві в частині податку на прибуток з 2017 року.
11.01.2017
       Протягом 2016 року в суспільстві велись обговорення щодо докоріннної зміни оподаткування прибутку, яка мала полягати в запровадженні оподаткування виведеного капіталу. Проте, дива не сталось та в 2017 року оподаткуванню підлягатиме прибуток за схемою, діючою у 2016 році. Відтак, зміни, внесені до ПКУ щодо оподаткування прибутку, полягають в наступному.
 
       Розширено базу для коригування фінансового результату до оподаткування при операціях із основними засобами та матеріальними активами, зокрема витрати на ремонт, реконструкцію, модернізацію або інші поліпшення невиробничих ОЗ та нематеріальних активів збільшуватимуть оподатковуваний прибуток (раніше коригувались лише амортизаційні відрахування), крім цього оподатковуваний прибуток зменшуватиметься на суму первісної вартості об’єкта невиробничих ОЗ або нематеріальних активів у разі продажу такого об’єкта, але не вище суми доходів від такого продажу. 
 
       Уточнено порядок амортизації основних засобів та нематеріальних активів, нарахування якої здійснюється без урахування їх переоцінки (уцінки, дооцінки), проведеної відповідно до положень бухгалтерського обліку.
 
       Прибрано норму, яка дозволяла зменшувати суму нарахованого податку на прибуток на суму сплаченого податку на нерухоме майно, оскільки такий податок відноситься до витрат звітного періоду, які не підлягають коригуванню для цілей оподаткування.  
 
       З метою стимулювання модернізації та оновлення застарілого виробничого обладнання в Перехідних положеннях ПКУ законотворці дали можливість у періоді з 1 січня 2017 року до 31 грудня 2018 року застосовувати прискорену протягом 2-х років (щороку по 50%) амортизацію для ОЗ 4-ї групи (машини та обладнання). Така прискорена амортизація може застосовуватись лише для нових ОЗ, які придбаваються для власного використання, а не для передачі в оренду.  
 
       Нарешті, усунено ляпсус ПКУ щодо формування та списання за рахунок витрат, які не коригуються для цілей оподаткування, сум безнадійної дебіторської заборгованості з використанням резерву сумнівних боргів. Ця норма стосується лише тих сум заборгованості, що відповідають критеріям «безнадійної заборгованості» в розумінні ПКУ згідно визначення, наведеного у п. 14.1.11 ст.14 ПКУ. 
 
       Уточнено зміст коригування для цілей формування бази оподаткування, а саме, підлягає збільшенню об’єкт оподаткування на суму відсотків, виплачених на користь пов’язаного нерезидента, що перевищують 50% оподатковуваного прибутку (а не усіх нарахованих відсотків до виплати, як це читалось у попередній редакції ПКУ).
 
       Уточнено порядок коригування оподатковуваного фінансового результату на підставі вимог ст. 39 ПКУ – лише за результатами річного декларування, а не щокварталу, як цього домагались окремі представники ДФС у 2016 році.
 
       Вочевидь, у зв’язку з підняттям вдвічі розміру мінімальної заробітної плати, вдвічі знизили поріг для 30-%-го коригування обсягів придбання товарів від неприбуткових організацій (з 50-ти розмірів МЗП до 25-ти розмірів МЗП).
 
       З’явилися й нові податкові різниці, на які збільшується оподатковуваний фінансовий результат:
 
       • на суму перерахованої безповоротної фінансової допомоги (безоплатно наданих товарів, робіт, послуг) особам, що не являються платниками податку на прибуток за загальними правилами (тобто які не включатимуть отриману допомогу до складу доходів), крім фізичних осіб (вони таку допомогу повинні будуть оподаткувати ПДФО) або користуються ставкою 0% (податкові канікули згідно Перехідних положень);
 
       • аналогічна норма стосується і визнаних штрафів, пені, неустойок, на користь неплатників податку на прибуток (крім фізичних осіб);
 
       • сума доходу, отриманого як оплата за товари (роботи, послуги), відвантажені (надані) під час перебування на спрощеній системі оподаткування.
 
       В ПКУ деталізовано та уточнено порядок оподаткування суб’єктів, які здійснюють випуск та проведення лотерей,  страховиків та операцій з цінними паперами, податку на доходи, виплачені нерезидентам.  
 
       Законотворці також передбачили «податкові канікули» (можливість застосування нульової ставки з податку на прибуток) на період до 31 грудня 2021 року (5 років) для підприємств у яких річний дохід не перевищує 3-х млн грн та розмір нарахованої за кожний місяць звітного періоду заробітної плати працівників перевищує або дорівнює двом мінімальним заробітним платам (6400грн. для 2017 року) і які: 
 
       • утворені після 1 січня 2017 року;
 
       • діючі з щорічним обсягом доходів не більше 3-х мільйонів гривень та з середньообліковою кількістю працівників від 5 до 20 осіб;
 
       • були зареєстровані платниками єдиного податку в період до 1 січня 2017 року з обсягом виручки за останній календарний рік обсяг до 3-х мільйонів гривень та середньообліковою кількістю працівників від 5 до 50 осіб. 
 
       Звичайно, є обмеження видів діяльності суб’єктів, які не зможуть скористатися «канікулами», це операції з підакцизними товарами, ПММ, нерухомим майном, обмін валют, ЗЄД, а також виробництво продукції на давальницькій сировині, оптова торгівля і посередництво в оптовій торгівлі, діяльність у фінансовій та страховій сферах, права та бухгалтерського обліку, інжинірингу.
 
 
З повагою, керівник департаменту обліку та аудиту
 
Тетяна Савчук

Залиште Нам Ваші контакти і Ми з Вами зв'яжемося

ID Legal Group
ID Legal Group