Завантаження сайту

Зміни до Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних.

Зміни до Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних.
08.06.2017
       26 квітня 2017 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 341 (дата набрання чинності – 20.05.2017), якою внесено зміни до Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, шляхом викладення його в оновленій редакції (далі – Порядок).
 
       Порядок, розроблено Мінфіном, як головним органом, на який покладено забезпечення формування та реалізації єдиної державної податкової політики, з метою реалізації норм Податкового кодексу України (далі – ПК України). Він встановлює «механізм» включення до Єдиного реєстру податкових накладних (далі – Реєстр) інформації про конкретних платників податків, видані та/або отримані ними податкові накладні та/або розрахунки коригування кількісних і вартісних показників до них.
 
       Внесені до цього Порядку зміни – це якраз той випадок, коли зміни до нормативно-правового акту спрямовані не на удосконалення (спрощення) норм чинного законодавства, а навпаки на його ускладнення і штучного створення норм, які в подальшому неможливо буде виконати.
 
       Пропонуємо розглянути зміст внесених змін:
 
       1) надано визначення термінів, які доцільно б визначити саме у ПК України:
 
       - податкова накладна – документ в електронній формі, який формується платником в певному встановленому форматі та направляється податковому органу для проведення його реєстрації;
 
       - розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної – документ в електронній формі, який також формується платником в певному встановленому форматі разом із податковою накладною та направляється податковому органу для проведення його реєстрації;
 
       - операційний день – частина дня в період з 00 год до 23 год, протягом якої податковим органом приймаються від платників податкові накладні та/або розрахунки коригування до них, проводиться реєстрація або зупинення реєстрації;
 
       2) до Реєстру включається інформація не лише про видатні та/або отримані податкові накладні та/або розрахунки коригування до них, прийняті податковим органом, а також ті, реєстрацію яких зупинено або стосовно яких комісією ДФС прийнято рішення про проведення реєстрації чи відмову в ній;
 
       3) передбачено, право ДФС після отримання податкових накладних та/або розрахунків коригування проводити їх перевірки, на відповідність встановленим цим Порядком вимогам, і у разі виявлення невідповідності ДФС може бути прийнято рішення про неприйняття або зупинення реєстрації. При цьому, у порядку відсутній чіткий перелік підстав для відмови або зупинення такої реєстрації.
 
       Слід зазначити, відповідно до норм ПК України ДФС здійснюється в Реєстрі автоматизований моніторинг відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування до них критеріям оцінки ступеня ризиків, що передбачатиме зупинення їх реєстрації.
 
       Згідно з нормами ПК України у разі зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування в Реєстрі платнику податку протягом операційного дня «контролюючий орган» в автоматичному режимі направляє квитанцію про зупинення реєстрації.
 
       Натомість, в Порядку визначено, що за результатами перевірки «ДФС» в електронній формі формується квитанція про прийняття, неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (примірник якої зберігається в «ДФС») та надсилається платнику податку протягом операційного дня.
 
       Оскільки ПК України містить відсилочну норму, рекомендуємо керуватися нормами Порядку, який містить більш уточнюючі положення порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, а також надає можливість позиватися до одного з контролюючих органів (ДФС України) з питань неправомірних дій щодо зупинення та відмови у реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Відповідно судове рішення повинна буде виконувати саме ДФС, відповідно шанси на досягнення бажаного результату підвищуються.
 
       ПК України передбачено, що критерії оцінки ступеня ризиків, які є підставою для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунку коригування і вичерпний перелік документів стосовно таких критеріїв визначаються Мінфіном. 
 
       Однак, на сьогодні такі накази Мінфіну ще не прийняті, відсутній також наказ про роботу комісії ДФС, яка прийматиме рішення про проведення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до них або про відмову в її проведенні, при цьому прийнята постанова Кабміну від 29.03.2017 № 190 «Про встановлення підстав для прийняття рішення комісією Державної фіскальної служби про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації», яка не рятує ситуацію з неврегульованістю зазначених питань. 
 
       Отже, така недосконалість та розгалудженість норм податкового законодавства призведе лише до суцільних проблем для платників податків при застосуванні відповідних норм.
 
       Також ПК України передбачено, що рішення ДФС про відмову у реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до неї підлягає оскарженню в адміністративному або судовому порядку. Це в свою чергу суперечить іншій нормі ПК України, згідно з якою рішення ДФС, прийняте за розглядом скарги платника податків, є остаточним та не підлягає подальшому адміністративному оскарженню.
 
       При цьому, ні ПК України, ні Порядком не передбачено права платника на оскарження рішення контролюючого органу про зупинення реєстрації.
 
       4) передбачено проведення перевірок ДФС податкових накладних та/або розрахунків коригування до них, у разі отримання рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили. Це можна розцінювати як встановлення ДФС собі певної відстрочки щодо виконання судового рішення. Про яку перевірку ДФС може йти мова, після набрання судовим рішенням законної сили, ДФС лише зобов’язано забезпечити його виконання, а не проводити перевірки.
 
       Таким чином, напрошується висновок, що запропонований Мінфіном «механізм» включення до Єдиного реєстру податкових накладних інформації про видані та/або отримані ними податкові накладні та/або розрахунки коригування кількісних і вартісних показників до них, не усунув дисбаланс розпорошення повноважень між центральним апаратом ДФС та його територіальними органами. Документи та пояснення щодо податкових накладних та/або розрахунків коригування до них прийматимуть контролюючі органи за основним місцем обліку, ДФС зупинятиме реєстрацію та прийматиме рішення щодо її проведення або відмові в ній, це по суті повторення ситуації щодо відображення в особовому рахунку суми ПДВ, на яку платник податків має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, про яке ми нещодавно писали у своїй статті. 
 
       З урахуванням всього вищезазначеного, єдиною рекомендацією, яку вважаємо за доцільне надати усім платникам, документуйте неправомірні дії та позивайтесь до центрального апарату ДФС. Якщо ДФС не буде стороною у справі та її не буде зобов’язано вчинити конкретні дії, то як наслідок – податкова накладна залишиться не зареєстрованою. 
 
 
З повагою, керівник судово - правового департаменту
 
Олег Нікітін

Залиште Нам Ваші контакти і Ми з Вами зв'яжемося

ID Legal Group
ID Legal Group