Завантаження сайту

Контроль за контрольованими операціями.

Контроль за контрольованими операціями.
24.10.2017
       Нарешті минула дата часу "Ч" - 01-е жовтня поточного року, до якої усі платники податків, які здійснюють контрольовані операції, мали відзвітувати про такі операції за 2016 рік. Повщухали емоції, пов’язані з поданням звітів про контрольовані операції, знизилась напруга та переживання у бухгалтерів з цього приводу. У когось завершилась, а у когось тільки розпочалась кропітка робота над документацією по обґрунтуванню відповідності ціноутворення в контрольованих операціях принципу «витягнутої руки». Але це по один бік барикад - на підприємствах.
 
       По другий бік барикад - гаряча пора тільки почалась і податківці активно включились в роботу по виявленню платників, які не прозвітували, або прозвітували не у повному обсязі про свої контрольовані операції за 2016 рік. Адже суми можливих штрафних санкцій ой які не маленькі, а роботи по їх застосуванню - мінімум - камеральний моніторинг.
 
       І саме з цього приводу варто звернути увагу на лист ДФС від 18.08.2017 року № 22283/7/99-99-12-03-07-17 «Щодо кампанії звітування про контрольовані операції» в частині моніторингу платників податків, які по незнанню або через умисні дії уникли подачі звіту про контрольовані операції.
 
       Перший етап відбору потенційних декларантів, звісно, відбувається через співставлення обсягів їх доходів з сумою критерію - 50 мільйонів гривень. Адже, відповідно до вимог п.39.2.1.7 редакції ПКУ, що діяла на 01.01.2016 року до обсягів 50 млн.грн. включається будь-який дохід платника податку від будь-якої діяльності, в тому числі фінансової, від участі в капіталі та іншої. З цією метою податківці в зазначеному листі рекомендують співставляти показники декларації з податку на прибуток (рядок 1) з показниками Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід), що відображені в рядках «дохід від реалізації продукції», «інші операційні доходи», «дохід від участі у капіталі», «інші фінансові доходи», «інші доходи». Зазначений підхід є досить логічним. Але насторожує той факт, що у тому ж рекомендаційному листі податківці рекомендують також здійснювати співставлення з обсягами поставок, задекларованими у податковій звітності з ПДВ, що, як усім відомо, не завжди може бути співставним, оскільки правило першої події, яке застосовується у податковому обліку з ПДВ, не застосовується для визнання доходів у бухгалтерському обліку. Зазначений підхід, на нашу думку, є підставою для направлення платнику податків запитів з вимогою пояснити розбіжності у сумах задекларованих доходів у фінансовій звітності та звітності з податку на прибуток зі звітністю з податку на додану вартість, якщо такі мають місце, з метою встановлення істинних обсягів доходів платника податків. А ненадання аргументованої відповіді з відповідними копіями первинних документів (як це зазвичай просять податківці у своїх запитах) може стати чудовим приводом для проведення позапланової перевірки.
 
       Наступним кроком аналізу та виявлення платників податків, які здійснювали контрольовані операції, є встановлення фактів експортних та імпортних операцій з контрагентами, які зареєстровані у низькоподаткових юрисдикціях за переліком КМУ. І в цьому контексті позитивним є те, що у 2016 році такий перелік не зазнавав змін і плутанини з контрагентами буде набагато менше, ніж у минулому році, коли неодноразово платники податків отримували запити з вимогою пояснити факт неподачі звіту про КО по розрахункам з контрагентами, які або не входили до переліку держав зі списку КМУ, або перебували в такому переліку неповний звітний період.
 
       Наступним кроком в аналізі є перевірка податківцями фактів 30%-го коригування витрат (декларування такого коригування в додатку РІ до декларації з податку на прибуток) при наявності господарських операцій з імпорту від контрагентів з реєстрацією у країні з переліку КМУ. І тут також можуть чекати сюрпризи. Адже, відповідно до положень п. 140.5.4 ПКУ таке коригування може не застосовуватись, якщо платник суму понесених витрат підтверджує за вимогами ст. 39 ПКУ, тобто через складання Документації. І саме таку документацію (для обсягів операцій до 5 мільйонів гривень) податківці можуть запросити відразу, не чекаючи ні комплексної документальної перевірки, ні перевірки контрольованих операцій (у цьому випадку така не проводитиметься взагалі). І її відсутність дасть підстави донарахувати платнику податків суму податку на прибуток на 30%-ву базу понесених витрат.
 
       Також у листі № 22283/7/99-99-12-03-07-17 рекомендовано звертати увагу на зареєстровані у ЄРПН податкові накладні на вартість послуг, отриманих від нерезидента, з метою встановлення прихованих обсягів контрольованих операції.
 
       Окремо запропоновано аналізувати показники фінансової звітності з розділу фінансові доходи та фінансові витрати на предмет здійснення коригування у декларації з податку на прибуток (додаток РІ) у ситуаціях, коли нараховані проценти на кредити та позики від материнської компанії (вочевидь, з’ясувати, що компанія є материнською, податківці можуть із використанням доступних їй баз даних, які дають змогу сформувати взаємозв’язки по юридичним особам та побудувати схему корпоративної групи) перевищують 50% суми фінансового результату до оподаткування, суму фінансових витрат та суму амортизаційних відрахувань. І тут ризики також є досить ймовірними, оскільки таке коригування необхідно здійснювати платникам податку, у яких сума боргових зобов’язань перед нерезидентом - материнською компанією в 3,5 рази перевищує власний капітал. При цьому, маючи за плечима провальні фінансові результати 2014 та 2015 років, які наформували підприємствам чималі збитки, та розуміючи, що сума власного капіталу з урахуванням непокритих збитків може легко звернутись до мінімального, а то й від’ємного значення, найменша сума позички від материнської компанії може спричинити необхідність дотримуватись вимог п. 140.2 ПКУ.
 
       Окремо варто зупинитись на прописаних у листі № 22283/7/99-99-12-03-07-17 рекомендаціях щодо того, як податківці будуть ідентифікувати пов’язаних осіб, операції з якими за досягнення вартісних критерій та незалежно від держави їх реєстрації, визнаватимуться контрольованими. Тут звертатиметься увага на:
 
       - співзвучність у назвах контрагентів;
 
       - спільний веб-сайт, посилання на сторінки контрагентів;
 
       - використання на бланках документів однакових логотипів;
 
       - підписання документів з різних сторін особами з однаковими прізвищами або особами, що паралельно є членами органів управління сторін;
 
       - для компаній, що є публічними, також досліджуватиметься оприлюднена інформація на сторінках їх сайтів та сайтах регуляторних органів щодо прийнятих рішень про склад органів управління учасників операцій.
 
       Отож, приймаймо до уваги вказану інформацію та починаємо погоджуватися з думкою, що все менше і менше інформації можна приховати від контролюючих органів, все прозорішим стає ведення комерційної діяльності і усі учасники бізнес-процесів мають прийняти такі правила гри та бути обачними при побудові своїх схем діяльності, якщо ж звісно хочуть вести свій бізнес коректно та не сплачувати чималі штрафні санкції.
 
 
З повагою, керівник департаменту обліку і аудиту
 
Тетяна Савчук

Залиште Нам Ваші контакти і Ми з Вами зв'яжемося

ID Legal Group
ID Legal Group