Skip to content Skip to sidebar Skip to footer

Контрольовані іноземні компанії. Основні критерії, – Тетяна Савчук, аудитор ID Legal Group

КІК – одна з найбільш обговорюваних тем минулого року, які не втрачають, а то й стають ще більш актуальними у поточному році. Треба також засвідчити, що основні правила КІК давно вже існують у світі,  а українські законотворці лише приєдналися до світової спільноти з цього питання, впровадженням Закону від 16.01.2020 р. №466-IX (із змінами та доповненнями), основні положення якого вступили в дію від 23.05.2020 р., а Стаття  392 Податкового кодексу України (ПКУ) щодо Контрольованих іноземних компаній набрала чинності з 01.01.2022р.

Справедливості заради варто відмітити, що за оцінками експертів до 90% прибутку контрольованих іноземних компаній оподатковуватись в Україні на рівні їх контролерів не будуть. І відбуватиметься це внаслідок різних причин:

–       і внаслідок досить великого порогу, що застосовується до прибутку КІК, які підпадають під звітування (2 000 000 Євро не кожна компанія, навіть іноземна спроможна заробити);

–       і внаслідок можливості зараховувати податки, сплачені в юрисдикції КІКа за отриманими прибутками, які досить часто перевищують податки, що застосовуватимуться в Україні (9% ПДФО та 1,5% ВЗ);

Найбільш насторожуючим фактором, який справді заставляє замислитись контролерів КІК, це необхідність розкриття інформації, що в свою чергу даватиме інформацію податківцям щодо неоподатковуваних доходів минулих періодів, даватиме інформацію щодо можливих контрольованих операцій, які не розкриті платниками податків в рамках ТЦУ.

Але, не зважаючи на усі досить лояльні ввідні дані (в тому числі відсутність штрафів за порушення законодавства щодо КІК до 2024 року) теоретичну частину варто знати! Тому розкриємо основні положення, які згідно з чинним законодавством застосовуються до контрольованих іноземних компаній.

Під контрольованою іноземною компанією (КІК) розуміють будь-яку юридичну особу, яка знаходиться під контролем  резидента (фізичної або юридичної особи).

Контролюючою особою може  бути  як фізична, так і юридична особа, які є податковими резидентами України. Податкове резидентство фізичної особи, крім паспорту громадянина України або посвідки на тимчасове проживання, засвідчується кількістю днів фактичного перебування в Україні протягом року, перебуванням в Україні центру життєвих інтересів (постійне місце роби, сім’я, центри їх життєвих інтересів тощо). Також і реєстрація фізичної особи в Україні як ФОП передбачає отримання статусу податкового резидента  України.

Критерії визначення КІК:

1. Володіння певною часткою статутного або акціонерного капіталу іноземної компанії у: 

–         у розмірі більш ніж 50 % ;

–     у розмірі більш ніж 10 % при спільному володінні декількох фізичних або юридичних осіб, які є резидентами України, та сумарно володіють часткою понад 50%;

Слід зазначити, що ПКУ передбачено, що під визначення КІК також  підпадають компанії з корпоративним опосередкованим володінням, які мають частки володіння КІК через декілька ланцюгів.

          

2. Здійснення фактичного юридичного  контролю та  індивідуального (або спільного із іншими особами) впливу над іноземну компанію – юридичну особу.

Доведення наявності цього критерію – основна задача контролюючого органу, який зацікавлений  застосувати правила оподаткування КІК у відповідності до податкового законодавства України.

На практиці, у податкового органу існує багато способів ідентифікувати КІК та отримати  необхідну інформацію щодо суттєвості та вирішальності впливу особи на діяльність КІК: через індивідуальні запити щодо конкретних осіб та їх компаній до уповноважених державних органів іноземних держав; відкриті інформаційні джерела  з публічною інформацією; спеціалізовані іноземні сайти та сайти компаній; результати контрольно-перевірочної роботи платників податків (акти перевірок та перевірки з ТЦУ). Найближчим часом очікується налагодження автоматизованого обміну податковою  інформацією про фінансові рахунки в податкових цілях (CRS Стандарт), який дозволить дізнаватися про бенефіціарів компаній (з 2022 року стануть відкритими реєстри бенефеціарів в ЄС). Очікується, що перші обміни інформацією відбудуться вже у вересні 2023 року за звітний 2022 рік. Обмін інформацією дасть змогу дізнатися про види діяльності, які здійснює компанія, її функціонал, які доходи та витрати вона при цьому декларує. В ході перевірочного аналізу  встановлюється хто відкриває та розпоряджається банківськими рахунками іноземної компанії, підписує контракти, надає розпорядження управлінському персоналу, проводить zoom-конференції по вирішенню стратегічних та поточних питань, використовує корпоративну пошту та сайт іноземної компанії, на яку особу виписується довіреність (на строк повноважень більше 1 року) на здійснення правочинів та узгодження суттєвих умов таких правочинів.

Повідомлення до податкового органу про реєстрацію КІК фізичною чи юридичною особою можуть також надходити від будь-яких інших контролюючих органів, фінансових установ, органів державної влади. Після системного аналізу отриманих відомостей робиться висновок щодо фактичного контролю (суттєвого та вирішального впливу) особи на діяльність КІК.

Остання судова практика доводить, що останнім часом податкові органи зробили значний крок вперед в плані набуття досвіду в отриманні вищезазначеної інформації і платникам податків не слід недооцінювати цей факт. Цьому процесу також сприяє стрімкий глобальний розвиток міжнародної комп'ютерної інформаційної мережі – Інтернету.

І наостанок ми б  хотіли наголосити, що наявність юридичного чи фактичного контролю над іноземною компанією не завжди визначає необхідність застосування правил оподаткування КІК відповідно до законодавства України. Але і надалі залишається актуальним здійснення контролю за наявними підконтрольними іноземними компаніями з метою інформування податкового органу щодо будь-яких змін із ними, виявлення податкових ризиків, які потенційно можуть виникати у зв’язку з володінням ними.