Завантаження сайту

Кредит-нота, отримана від нерезидента, і звіт з контрольованих операцій. Практичні аспекти, - Тетяна Савчук, аудитор ID Legal Group

Кредит-нота, отримана від нерезидента, і звіт з контрольованих операцій. Практичні аспекти, - Тетяна Савчук, аудитор ID Legal Group
10.09.2018

Ілюстрацією того, що наближається термін подання звіту з контрольованих операцій за 2017 рік, стало зростання кількості публікацій у пресі присвячених різним аспектам трансфертного ціноутворення. Не залишилися осторонь і контролюючі (фіскальні) органи, які оприлюднюють на своєму офіційному веб-сайті індивідуальні податкові консультації (ІПК).

Цікавим з цієї точки зору буде позиція ДФС України щодо відображення в звіті з контрольованих операцій кредит-нот, отриманих від нерезидента, викладена в ІПК, яка датована серпнем поточного року.

Зокрема, в ній вказано що поняття «кредит-ноти» чинним законодавством України не передбачено і її правовий статус не визначений. У той же час, норми Закону України «Про міжнародне приватне право» передбачають, що, якщо сторонами зовнішньоекономічного договору (однієї з яких є резидент України) вказується обране сторонами право (право України, країни нерезидента або третьої країни), договір регулюється саме ним.

Враховуючи, що умова відносно ціни і загальної вартості договору (контракту) є обов'язковою умовою такого договору, можливість зміни суми компенсації також повинна знайти своє відображення в договірних відносинах, зокрема, у вигляді додаткової угоди. Одночасно, сам факт надання «кредит-ноти» також можливо оформити у вигляді додаткової угоди до конкретного договору, сума компенсації вартості за яким була зменшена.

Звісно ж необхідно зупинитися на декількох облікових «кредитно-нотних» наслідках.

Слід зауважити, що Центральний фіскальний орган вже доводив свою позицію з питання відображення в податковому обліку отриманої кредит-ноти від постачальника - нерезидента (зокрема листом від 03.03.2017 №4493). Згідно з ним порядок відображення операції з отримання кредит-ноти в обліку залежить від умов, передбачених сторонами договору поставки, а також від первинних документів. Враховуючи, що Податковим Кодексом не передбачено коригування фінансового результату до оподаткування на різниці за операціями одержання кредит-ноти від постачальника - нерезидента, такі операції відображаються відповідно до правил бухгалтерського обліку. При цьому регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється Міністерством фінансів України, яке затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності.

Тобто, підсумовуючи вищенаведене можна зробити наступні висновки:

  • кредит-нота є розрахунковим документом, який містить повідомлення постачальника покупцеві про зменшення його зобов'язання певної суми у зв'язку з обставинами, що настали: надання знижки на товари, чи мотиваційні виплати (бонус), компенсаційні розрахунки за бракований (неякісний) товар і інші;
  • підставою для кредит-ноти є договір / контракт (з доповненнями) складений в письмовій формі, якщо інше не передбачено законом або міжнародним договором України;
  • в договорі / контракті повинні бути передбачені можливість, умови і характер надання кредит-ноти;
  • відображення в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності отриманої кредит-ноти повинно здійснюватися на підставі первинних документів і відповідно до нормативно-правових основ профільних законів;
  • у податковому обліку коригування фінансового результату по кредит-нотам не передбачено.

Але операції з контрагентами-нерезидентами часто підпадають до критеріїв, що визначають їх як контрольовані. Яким чином і в якому періоді отримання кредит-ноти від контрагента-нерезидента вплине на об'єкт оподаткування податком на прибуток? І яким чином ці операції (проведені як до, так і після граничного терміну подання звіту) повинні бути відображені в звіті з КО?

Беручи до уваги всі роз'яснення контролюючого органу щодо ситуацій з кредит-нотами, напрошується висновок, що при визначенні вартісного критерію контрольованої операції, їх обсяг обчислюється за договірною (контрактною) ціною такого товару з урахуванням змін відповідно до отриманої від нерезидента кредит-ноти.

Тобто, в момент отримання від нерезидента кредит-ноти, платник податків повинен обчислити вартісні критерії КО за тими звітними періодами і митними деклараціями, до яких відносяться поставки товарів відповідно до отриманої кредит-ноти.

При цьому не має значення, що контрольовані операції проводилися, наприклад, в 2017 році, а кредит-нота отримана в 2018 році, сума отриманої в 2018 році кредит-ноти повинна бути врахована при подачі Звіту з контрольованих операцій за 2017 рік. При цьому, якщо звіт з КО був поданий до контролюючого органу раніше отримання кредит-ноти, інформація, відображена в ньому, вважається як надана не в повному обсязі. Право платника на подачу уточненого звіту з КО в цьому випадку закріплено в п.2 Порядку його складання, а саме, платник податків має право подати або уточнюючий (після граничного терміну подачі) або новий звіт (якщо граничний термін подачі ще не настав). При чому, і новий, і уточнюючий звіти повинні містити повну інформацію про контрольовані операції за звітний рік.

З повагою,

Тетяна Савчук

Керівник практики трансфертного ціноутворення та аудиту

ID Legal Group

Тетяна Савчук

Залиште Нам Ваші контакти і Ми з Вами зв'яжемося

ID Legal Group
ID Legal Group