Завантаження сайту

На власний розсуд, але під жорстким контролем. Ще раз про витрати на паливо на підприємстві.

На власний розсуд, але під жорстким контролем. Ще раз про витрати на паливо на підприємстві.
30.05.2017
       Після того, як податковий облік з податку на прибуток залишився лише у фрагментарному вигляді (обмеження запроваджені виключно для тих витрат, що прямо прописані у ПКУ), а податкове зобов’язання з податку на прибуток стало визначатись на основі отриманого фінансового результату у бухгалтерському обліку, і платники податку, і контролюючі органи ведуть між собою спір, чи повинні застосовуватись для регламентування витрат норми витрачання палива, що визначає Наказ Мінтрансу №43 з усіма його змінами та доповненнями. Адже поточна редакція ПКУ не містить у собі прямої вимоги дотримуватись регламентованих норм списання палива при визначенні граничних витрат на такі ПММ у бухгалтерському обліку.  
 
       Ще восени минулого року ми звертались до теми встановлення норм витрачання пального на підприємстві та прийшли до висновку, що чітке регламентування ділянки обліку витрачання палива для службових автомобілів потрібне. При цьому управлінський персонал має право вибору та може самостійно визначитись, які норми витрачання палива мають бути встановлені на підприємстві – розраховані Мінтрансом у Наказі №43, передбачені технічною документацією транспортного засобу, чи встановлені розрахунковим шляхом на підставі самостійно здійснених замірів та тестувань.
 
       З цього приводу ДФС навіть звернулось до Мінінфраструктури з проханням оприлюднити свою точку зору з приводу того, чи повинні розраховані Мінтрансом норми списання палива застосовуватись усіма суб’єктами господарювання, в тому числі і для цілей визначення об’єкта оподаткування (зміст звернення зрозумілий із тексту відповіді на нього). 
 
       На що Мінінфраструктури видало лист від 21.02.2017 року №1441/18/10-17 в якому, як на нашу думку, торкнулось і питань, що не перебувають у його компетенції. 
 
       Так, головним меседжем листа №1441/18/10-17 є необхідність запровадження контролю – такого, який є вільним від конфлікту інтересів власник ТЗ – водій (користувач) ТЗ, що досягається шляхом застосування базових лінійних норм списання палива як основи для розрахунку поточних витрат в залежності від інших факторів та умов експлуатації автомобіля. Крім того за аргументи було взято:
 
       - і необхідність спонукати водіїв до бережливого стилю водіння, 
 
       - і розумне складання маршрутів (час та територія пересування транспортного засобу), 
 
       - і  загальна несприятлива екологічна ситуація в Україні щодо викидів парникових газів дорожнім транспортом, 
 
       - і стратегічна мета знижувати обсяги імпортованих вуглеводнів в Україну (енергетична безпека) в цілому.
 
       Беручи до уваги усі названі важливі чинники обачного використання ПММ при експлуатації службового автомобіля Мінінфраструктури справедливо доходить до висновку, що запроваджений жорсткий контроль за витрачанням ПММ є необхідною передумовою, особливо в тих галузях та сферах діяльності, де вартість ПММ є складовою собівартості продукції чи послуги, особливо, якщо така продукція чи послуга є соціально значимою – перевезення пасажирів, виготовлення продуктів харчування першої необхідності тощо, з чим дійсно можна погодитись. 
 
       Але висновок Мінінфраструктури, що незастосування лінійних норм списання ПММ, визначених Наказом №43 є передумовою ухилення суб’єктів господарювання від сплати податків ми вважаємо занадто жорстким та таким, що може справити негативний вплив на роботу суб’єктів господарювання та дії податкових органів щодо них в ході контрольно-перевірочної роботи.
 
       Відтепер можна і не сумніватись, що керуючись такими висновками, податківці будуть наполягати (і в своїх аргументах посилатись на думку «незалежного» міністерства, висловлену в листі №1441/18/10-17) на обов’язковому застосування базових лінійних норм  списання ПММ при визначенні витрат на паливо у бухгалтерському обліку. А для тих автомобілів, які не були зазначені у цьому наказі підприємствам будуть рекомендувати звертатись до  ДП «ДержавтотрансНДІпроект» та отримувати висновки щодо встановлення тимчасових рекомендованих норм для кожного виду ТЗ. 
 
       При цьому варто зауважити, що залишається чинним лист ДФСУ від 09.06.2015 року №11999/6/99-99-19-01-01-15, в якому податківці чітко зазначили свою попередню позицію щодо відсутності необхідності коригувати фінансовий результат до оподаткування на вартість перевитраченого пального понад встановлені лінійні норми за Наказом №43: «Перевищення витрат палива над лінійною нормою здійснюється згідно з правилами бухгалтерського обліку на підставі відповідного документа, затвердженого наказом підприємства. При цьому коригування фінансового результату до оподаткування на суму перевищення витрат палива над лінійною нормою розділом III Кодексу не передбачено».
 
       Як і раніше, ми залишаємося при думці, що усі перевитрати будуть оподатковувані ПДФО як вартість додаткового блага конкретної фізичної особи, яка є відповідальною за експлуатацію автомобіля та витрату ПММ. В допомогу податківцям буде і згадувана нами Постанова ВСУ від 07.09.2016 року за справою №6-1267цс16, в якій  визначений прямий зв'язок між п. 6 статті 134 КЗпП та відповідальністю за шкоду, заподіяну перевитратою пального на автомобільному транспорті матеріально-відповідальною особою. 
 
       Отож, підсумовуючи сказане вище та переслідуючи мету належної організації документообігу на підприємстві, яка в подальшому вбереже ваш час та гроші від спорів з ДФС, ми рекомендуємо власникам, які експлуатують транспортні засоби та формують в обліку витрати на ПММ не полінуватись та запровадити у себе на підприємстві систему контролю за витрачанням ПММ, яка щонайменше передбачатиме встановлення норм витрат палива та фіксацію фактичного використання транспортного засобу.  При наявності моделі ТЗ в переліку Наказу №43 – скористайтеся саме цими встановленими лінійними нормами. При відсутності моделі ТЗ в Наказі №43 – скористайтесь даними технічної документації на ТЗ чи відомостями з офіційного сайту виробника (дистриб’ютора) щодо  тієї чи іншої конкретної моделі ТЗ.
 
       Такий підхід навряд чи може бути оспорений контролюючими органами, оскільки норма витрати палива, визначена виробником, позбавлена фактору суб’єктивності та є абсолютною відправною точкою для будь-яких встановлених іншим суб’єктом норм. Обов’язково передбачте усі можливі коригуючі коефіцієнти, що можуть бути застосовані при визначенні норми витрачання палива за різних умов експлуатації ТЗ (залежно від температурного режиму, залежно від режиму використання транспортного засобу, територіальної експлуатації ТЗ тощо). Саме за рахунок таких коригуючих коефіцієнтів можливо суттєво підвищити норму списання фактично використаного палива, яка не буде свідчити про його понаднормативне використання. 
 
       І, звісно ж, не забувайте про належний контроль за фактичним використанням ТЗ - оформлення подорожніх листві чи інших первинних документів, які фіксують дату та умови експлуатації ТЗ, фактичний пробіг та інші підстави для застосовування коригуючих коефіцієнтів.
 
 
З повагою, керівник департаменту обліку та аудиту
 
Тетяна Савчук

Залиште Нам Ваші контакти і Ми з Вами зв'яжемося

ID Legal Group
ID Legal Group