Завантаження сайту

Податкова накладна, що не видається покупцю. Порушення термінів її реєстрації та ймовірні наслідки.

Податкова накладна, що не видається покупцю. Порушення термінів її реєстрації та ймовірні наслідки.
18.05.2017
       Адміністрування ПДВ, незважаючи на його повну автоматизацію та достатню лібералізацію в Податковому кодексі, з одного боку спростило роботу платникам податку, але з іншого ставить все нові та нові запитання, відповіді на які не такі вже однозначні, як здається.
 
       Ми вже звикли, що умовою для отримання права на податковий кредит є належним чином складена та зареєстрована постачальником в ЄРПН податкова накладна. І у відносинах з контрагентами – платниками ПДВ усі постачальники досить прискіпливо ставляться до своїх обов’язків в частині оформлення податкових накладних - коректного заповнення усіх обов’язкових реквізитів, своєчасної реєстрації ПН в ЄРПН. 
 
       Разом із тим у випадках, коли податкова накладна не вручається покупцю, постачальники відчували себе більш спокійно та менш прискіпливо відносились до порядку її заповнення (зокрема, при визначенні коду товару чи послуги), дозволяли собі допустити порушення термінів реєстрації такої податкової накладної (не до 15-го числа місяця, наступного за звітним, а до 20-го – до терміну подачі податкової звітності з ПДВ), в тому числі і з огляду на положення ст. 120.1 ПКУ - накладення на платника ПДВ  штрафу здійснюється у випадку порушення граничного строку для реєстрації ПН / або розрахунку коригування до такої ПН в ЄРПН (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою). 
 
       Нагадаємо, що податкова накладна не надається отримувачу у випадках:
 
       - Постачання неплатнику ПДВ;
 
       - При умовному продажу (продаж нижче ціни придбання, негосподарське використання, використання у неоподатковуваній чи звільненій від оподаткування діяльності, ліквідація ОЗ); 
 
       - Зведена ПН за щоденним підсумком реалізації;
 
       - При імпортні послуг від нерезидента;
 
       - При експортних постачаннях;
 
       - При звільнених від оподаткування постачаннях.
 
       Тобто, умовно усі такі постачання можна розділити на два блоки: з сумою податку, яка не формує податковий кредит у покупця, проте, через реєстрацію у ЄРПН  зменшує реєстраційну суму постачальника, та без суми податку (експортні та звільнені від оподаткування постачання).
 
       Керуючись роз’ясненням, розміщеним у ЗІР (категорія 101.17), відповідно до якого штрафні санкції за несвоєчасну реєстрацію у ЄРПН не застосовуються до податкових накладних, що не видаються отримувачу (покупцю) та складені на постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування та оподаткування за нульовою ставкою, платники податку були впевнені про незастосування до них штрафної санкції за несвоєчасну реєстрацію таких ПН у всіх випадках невидачі ПН. 
 
       Така позиція, зокрема, ґрунтувалась на положеннях пункту 201.10 ПКУ, в якому податкові накладні, що не надаються покупцю та податкові накладні, складені на операції, звільнені від оподаткування, наводяться окремо, які різні підстави невидачі ПН, яка втім, вимагає реєстрації таких ПН в ЄРПН.
 
       З вказаного платниками робився логічний висновок, що при будь-яких обставинах невидачі ПН покупцю факт несвоєчасної реєстрації ПН не спричиняв застосування штрафної санкції. В силу вступала норма того ж п. 201.10, за якою відсутність факту реєстрації ПН в ЄРПН не звільняла постачальника від обов’язку включення суми визначеного ПДВ до податкових зобов’язань у декларації з ПДВ. 
 
       Особливо це було актуальним для поставок, де ПДВ нараховувався, проте покупцям не надавався податковий кредит (через відсутність такої потреби).  Вказаний факт використовувався платниками для своєрідної відстрочки сплати податкового зобов’язання до бюджету, яке списувалось на користь бюджету не за фактом реєстрації ПН в ЄРПН, а як перевищення суми ПЗ, визначеного у звітності над сумою зареєстрованого зобов’язання.  Від цього факту ніхто не страждав, оскільки була відсутні потреба у формування податкового кредиту покупцем (за виключенням випадку нарахування ПДВ при імпорті послуг від нерезидента).
 
       Проте, віднедавна фіскальний підхід все ж таки намагається взяти гору та від  ДФС в адресу Мінфіну був направлений лист  від 03.03.2017 №709/4/99-99-15-03-02-15, в якому ДФС висловила своє бачення можливості незастосування штрафної санкції за несвоєчасну реєстрації ПН в ЄРПН – лише за умови виписки ПН у експортних поставках та при звільнених від оподаткування операціях, тобто у випадках, коли не визначається сума ПДВ. В зазначеному листі ДФС просить або погодитись із висловленим баченням, або висловити свою позицію щодо питання застосування штрафної санкції у випадку несвоєчасної реєстрації ПН, які не видаються покупцю. 
 
       На нашу думку, абсурдною є позиція ДФС хоча б з тих підстав, що навіть при бажанні застосувати штрафну санкцію у випадках експортної поставки та звільнених від оподаткування операціях це було б неможливим, оскільки відсутні база для розрахунку штрафу (від 10% до 40% суми ПДВ). А застосування штрафу у всіх інших випадках невидачі ПН, коли податкове зобов’язання визначається, є спробою нівелювати усі рештки ліберальності діючого ПКУ та ще сильніше утиснути права платників ПДВ, які й без того авансують бюджет, сплачуючи податкові зобов’язання в найбільш короткі терміни.
 
       Залишається сподіватись, що  у Мінфіну візьме гору здоровий глузд та така позиція ДФС не буде підтримана. 
 
 
З повагою, керівник департаменту обліку та аудиту
 
Тетяна Савчук

Залиште Нам Ваші контакти і Ми з Вами зв'яжемося

ID Legal Group
ID Legal Group