Skip to content Skip to sidebar Skip to footer

Податкові наслідки визнання безнадійності боргу, – Тетяна Савчук, аудитор ID Legal Group

Бухгалтерський та податковий облік окремих операцій постійно знаходиться в зоні особливої уваги бухгалтерської спільноти. З кожним новим звітом, перевіркою чи новою консультацією фіскальних органів, маємо привід ще раз актуалізувати своє бачення стосовно нюансів оподаткування таких операцій. Можна стверджувати що відношення стосовно оподаткування безнадійної заборгованості вже пройшло період невизначеності та трансформації.

Згадаймо, що безнадійною є заборгованість, яка відповідає хоча б одній із ознак встановлених п.п. 14.1.11 ПКУ. Серед яких: за зобов'язаннями, щодо яких минув строк позовної давності (п.п. «а») та прострочена заборгованість, не погашена внаслідок недостатності майна, за умови, що дії щодо примусового стягнення майна боржника не призвели до повного погашення заборгованості (п.п. «є»),заборгованість банкрутів або припинених як юридичні особи у зв'язку з їх ліквідацією (п.п. «з»).

Мінфіном свого часу була поставлена крапка у питанні визначення  «безнадійності» на підставі п.п. «а»14.1.11 ПКУ, а саме вирішальним для набуття статусу безнадійної є сплив строку позовної давності. А вживалися чи ні кредитором заходи по стягненню заборгованості для набуття такого статусу не є обов’язковим. Варто знати, що ст.256 та ч.1 ст.257 ЦКУ визначає позовну давність (тобто, строк в межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого порушеного права/інтересу) тривалістю в три роки. А сплив зазначеного терміну є підставою для відмові у позові, що в свою чергу унеможливлює прийняття позову до розгляду.

Більше того, у випадку набуття заборгованості статусу безнадійної, в зв’язку зі сплином строку позовної давності, платники податків-кредитори не повинні здійснювати перевірку відповідності такої заборгованості іншим ознакам встановленим п.п. 14.1.11 ПКУ (Наказ МФУ від 03 квітня 2018 року №400).

Що стосується визнання заборгованості безнадійною за ознакою, визначеною п.п. «є» 14.1.11 ПКУ,  зазначене відбувається у разі відсутності у боржника-юридичної особи майна для повного погашення заборгованості. Але в цьому випадку вирішальний вплив на набуття статусу «безнадійності» має стадія примусового виконання судового рішення, виконавчого провадження, як завершальної стадії судового провадження. А саме, якщо виконавче провадження закрито внаслідок безрезультативності заходів по розшуку майна боржника, а інше майно відсутнє, про що державним виконавцем винесена відповідна постанова, заборгованість вважається безнадійною. Якщо ж виконавче провадження по справі не закрито, а дії щодо примусового стягнення майна тривають, то підстави для визнання заборгованості безнадійною відсутні.

Вищезазначені висновки знайшли підтвердження ІПК ДПСУ, зокрема, але не виключно від 16.01.2021 №207/ІПК/99-00-21-02-02-06,  від 25.06.2021 № 2529/ІПК/99-00-21-02-02-06.

У випадку банкрутства чи припинення/ліквідації боржника, вирішальним є наявність судової постанови про визнання боржника банкрутом (тобто неспроможним виконувати свої грошові зобов’язання) та/або внесення до держреєстру запису про його ліквідацію/припинення.

            У бухгалтерському обліку списання безнадійної дебіторської заборгованості залежатиме від того, чи створювався під таку заборгованість резерв сумнівних боргів. За умови створення, списання здійснюється в його межах, а якщо заборгованість більша ніж резерв, то сума перевищення відноситься до інших операційних витрат. Що стосується податкового обліку, то для «високодохідників» передбачено коригування (збільшення) фінансового результату на суми створеного резерву сумнівного боргу. А при списанні суми безнадійної дебіторської заборгованості (у тому числі за рахунок резерву) платник податків зменшує фінансовий результат до оподаткування. Що стосується «малодохідників», з цього приводу їм турбуватися не прийдеться: всі витрати на створення резерву і витрати від списання безнадійної дебіторки в повній сумі «перейдуть» в податковий облік. Підкреслимо, головне щоб ця заборгованість відповідала ознакам безнадійності визначеним п. п. 14.1.11 ПКУ.

Але існують ситуації, коли безнадійна заборгованість може набути ознак безповоротної фінансової допомоги  (Далі-БФД). Так, наприклад, в ІПК від 03.06.2020 р. N 2286/6/99-00-07-02-02-06/ІПК податковий орган доходить до висновку, що списана дебіторська заборгованість в свою чергу призводить до необхідності збільшення фінансового результату податкового (звітного) періоду на підставі п.140.5.10 ПКУ як надана БФД. Такий висновок випливає із визначення терміну БФД, який в тому числі вміщає суму заборгованості одного платника податків перед іншим платником податків, що не стягнута після закінчення строку позовної давності (п.п.14.1.257 ПКУ). Нагадаємо, що на суму  перерахованої БФД (безоплатно наданих товарів, робіт, послуг) особам, що не є платниками податку та «нульовикам» має місце податкова різниця до збільшення фінансового результату.

Слід зазначити, що при класифікації будь-якої заборгованості, а також визначення моменту та підстав зміни її статусу важливу роль відіграє наявність якісного фахового юридичного супроводження.