Завантаження сайту

Податкові перевірки у 2018 році. Практика оскарження. - Руслан Солнцев, податковий консультант ID Legal Group

Податкові перевірки у 2018 році. Практика оскарження. - Руслан Солнцев, податковий консультант ID Legal Group
01.06.2018

Проведення перевірок фіскальним органом викликає в бізнесу постійне занепокоєння. Навіть у дуже сумлінних платників податків (на думку останніх). Під час її проведення потрібно бути готовим і до значних або незначних донарахувань та подальшого оскарження  рішень в адміністративному та судовому порядку.

Вдало побудована стратегія захисту напередодні перевірки вирішує її кінцевий результат у більшості випадків. Тому наразі зупинимось на основних аспектах проведення перевірки та результатах її оскарження.

Усе залежить від напряму перевірки:  проведення планових, позапланових і камеральних перевірок, про що йтиметься нижче.

Стосовно проведення планових перевірок. Перелік підприємств офіційно оприлюднюється на сайті ДФС України (http://sfs.gov.ua/diyalnist-/plani-ta-zviti-roboti-/320874.html)та щомісячно оновлюється з урахуванням певних коригувань. Стежачи за цим інформаційним ресурсом, можна вчасно зорієнтуватися та правильно підготуватися до початку перевірки, відштовхуючись від можливих ризиків, на підставі яких включають до плану перевірок.

Це нововведення запрацювало з 2018 року та дало можливість підприємствам завчасно підготуватись до проведення перевірки (провести внутрішній аудит документів, у разі потреби завчасно подати розрахунки коригування). Раніше платник дізнавався про планову перевірку лише за 10 календарних днів.

До плану-графіка включають підприємства, що відповідають критеріям ризику, які потім під час перевірки спростовуються або підтверджуються, і це виражається в донарахуванні та штрафі.

Основними критеріями відбору, що найчастіше зустрічаються в практиці, є низьке податкове навантаження, питання до фінансової звітності та взаємовідносини із сумнівними контрагентами.

Щодо позапланових перевірок ситуація трохи складніша.  Дізнатися про її проведення можливо лише в день виходу фіскалів на перевірку. Більшість  позапланових перевірок проводиться у зв'язку з ненадання або наданням не в повному обсязі пакета документів на запит (пп. 78.1.1 ст. 78 Податкового кодексу), виявленням недостовірності даних, що містяться в податкових деклараціях (пп. 78.1.4 ст. 78 Податкового кодексу), або отриманням рішення суду (слідчого судді) про призначення перевірки (пп. 78.1.11 ст. 78 Податкового кодексу).

Окремим напрямом є проведення позапланових перевірок з питань трансфертного ціноутворення згідно зі ст. 39 Податкового кодексу. Перевірки з цього питання можуть проводитися протягом 7 років. Більшість триваючих перевірок – це перевірки, які проводяться через неподання звіту. З огляду на значні штрафи та постійне внесення змін до переліку країн, підконтрольних у межах ТЦУ, необхідно здійснювати постійний моніторинг. Практика в цьому напрямі ще тільки напрацьовується та має індивідуальний характер у кожному окремому випадку.

Звісно, щоб постійно бути готовим до перевірок, необхідно складати повний пакет документів у момент завершення господарської операції та здійснювати постійний моніторинг по контрагентах.

Якщо все ж таки надійшов запит про надання документів за сумнівними контрагентами, то необхідно здійснити його аналіз на предмет правомірності складення та переліку інформації, що запитується. Більшість таких запитів ДФС складена з порушенням відповідних норм та містять неправильне посилання на статті та пункти Податкового кодексу. Уважно вивчаючи такі запити, у більшості випадків можна знайти деякі неузгодженості та надати законодавчо обґрунтовану відповідь про відсутність підстав його задоволення.  Варто пам'ятати, що надавши контролюючому органу копії первинних документів, ви вже не матимете маневру надалі, оскільки перевірку можуть здійснити і без виходу на підприємство. Надаючи документи податковому органу, ви повинні бути впевнені у своїй законодавчій захищеності.

Розглядаючи питання проведення перевірки, варто пам'ятати про два моменти. Один з них – це перевірений період, який надалі не підлягає повторній перевірці (крім перевірки на підставі ухвали слідчого судді). Інший – це ризик значних донарахувань, оскарження в судовому порядку, реєстрація кримінального провадження та, як результат, проведення обшуків і виїмки документів.

Одним із варіантів, що практикуються підприємствами з метою уникнення небажаних донарахувань, є здійснення недопуску ревізорів до проведення перевірки через недотримання процедури (у т. ч. складання та направлення запиту).

Судова практика з цього питання наразі позитивна, за умови правильної документальної та правової аргументації. В іншому випадку можна отримати рішення суду на адміністративний арешт активів. До речі, на практиці такі рішення не завжди виконуються з огляду на багато факторів, як тимчасових, так і існуючих на рівні закону.

Особливу увагу необхідно звернути на порушення, які виявляють  фіскали під час перевірки.

Одним із таких і мабуть найпоширенішим є встановлення порушень у зв'язку із взаємовідносинами із сумнівними, або їх ще називають ризиковими, контрагентами. Цих контрагентів виявляють через базу даних ДФС і перевіряють наявність факту реєстрації податкових накладних, кількість працюючих, наявність основних фондів, та найголовніше, вивчають походження товару через код УКТЗЕД. І в разі встановлення невідповідностей взаємовідносини досліджуються через перевірку правильності складення первинних документів, у т. ч. правильності складення товарно-транспортної накладної, та відображення їх у бухгалтерському обліку.

Практика оскарження результатів зазначених перевірок складається на користь платника податків, навіть на етапі адміністративного оскарження. Державна фіскальна служба України у своїх рішеннях щодо скасування ППРзазначає, що "для  оцінювання  факту здійснення господарської операції, дослідженню підлягають усі первинні документи, які складаються в залежності від певноговиду господарської операції, – договори,  акти виконаних  робіт, документи про зберігання товарів тощо".

Позиція судового органу також на користь платника та полягає в тому, що "сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою длявисновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язанняхплатника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце" (постанова Верховного Суду від 21.02.2018 у справі №804/7470/16).

Крім того, судовий орган при скасуванні рішень податкової висловлює таку думку щодо змісту акта перевірки: "акт перевірки, як основний доказ податкових правопорушень, не утримує в собі повного дослідження  господарських операцій  в частині отримання Товариством, оприбуткування ним товару, списання його у виробництво, використання у господарській діяльності. Натомість акт перевірки наповнений правовими нормами, які на думку Судупотребують застосування, а не наведення  їх тексту" (постанова Верховного Суду від 03.04.2018 у справі №804/1963/17).

Також цікава позиція Верховного Суду щодо визнання податковими органами нереальними господарських операцій за договорами  підряду. "Відсутність у контрагента позивача матеріальних та трудових ресурсів не виключає можливості реального виконання ним господарської операції та не свідчить про одержання необґрунтованої податкової вигоди покупцем, оскільки залучення працівників є можливим за договорами цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу (оренда персоналу). Основні та транспортні засоби можуть перебувати в постачальника на праві оренди або лізингу" (постанова Верховного Суду від 24.04.2018 у справі № 826/4571/16).

Серед порушень, на думку податкових органів, є також неоподаткування податком на додану вартість бонусів, отриманих згідно з кредит-нотами. Контролюючий орган уважає, що такі бонуси є маркетинговими послугами та відповідно підприємство має нарахувати собі податкові зобов'язання з ПДВ, виписати податкову накладну на послуги, надані нерезиденту на території України.

Проте судовий орган у своєму рішенні дійшов думки, що "додаткова знижка на вартість товару, надана продавцем покупцеві відповідно до умов договору для зацікавлення (винагороди) постійних покупців у подальшій співпраці, не може розцінюватись як послуга в сфері маркетингу, відтак, нарахування податкових зобов'язань з ПДВ за отриманими кредит-нотами(бонусами) є безпідставними" (ухвала Вищого адміністративного суду України від 29.11.2016 у справі № 803/336/15-а).

Також не варто залишати поза увагою питання сплати єдиного соціального внеску на інший рахунок. Як правило, ДФС проводить перевірку та застосовує у зв'язку з цим штрафні санкції. Хоча з аналізу Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" випливає, що штрафні санкції застосовуються тільки в разі несплати або несвоєчасної сплати єдиноговнеску, а не у випадку помилково сплачених сум на невідповідний рахунок. Крім того, цю позицію підтверджено постановою Верховного Суду від 21.02.2018 у справі №813/1008/16.

Необхідно зупинитись на питанні оскарження рішень ДФС про відмову в реєстрації податкових накладних. Основними підставами позовів є: відсутність конкретної інформації щодо причин і підстав прийняття такого рішення, а лише вказівка в рішенні на загальну фразу про те, що причиною його прийняття є надання  платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної; незазначення, які саме документи складені з порушенням законодавства та яких саме документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної; відсутність у рішенні посилання на відповідну частину п. 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, яку порушено позивачем; обґрунтування реальності господарської операції. У більшості спорів суди першої інстанції задовольняли позови платників податків.

 

ВИСНОВОК:

Тобто можна зробити висновок, що уважно складені первинні документи та правильно обрана стратегія під час перевірок надають бажаний результат, якщо не на першому етапі оскарження, то на кінцевому. Не потрібно боятися перевірок фіскальних органів – необхідно до них правильно готуватися та бути уважними під час їх проведення.

 

Руслан Солнцев , податковий консультант

юридичного об’єднання ID Legal Group

Залиште Нам Ваші контакти і Ми з Вами зв'яжемося

ID Legal Group
ID Legal Group