Завантаження сайту

Податкові суперечки: визнання протиправним наказу про проведення перевірки. Судова практика.

Податкові суперечки: визнання протиправним наказу про проведення перевірки. Судова практика.
18.01.2017
       Платник податків має право оскаржувати наказ про проведення перевірки контролюючим органом вже після її проведення (Постанова ВАСУ від 11.05.2016 року по справі № К/800/4432/15).
 
       Водночас, з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення (п.56.18 ст.56 Кодексу).
 
       У правовому висновку Верховного Суду України, викладений у постанові від 27.01.2015 року у справі № 21-425а14 де колегія суддів зазначила: «…аналізованими нормами ПК, з дотриманням балансу публічних і приватних інтересів, встановлені умови та порядок прийняття контролюючими органами рішень про проведення перевірок, зокрема документальних позапланових невиїзних. Лише їх дотримання може бути належною підставою наказу про проведення перевірки. 
 
       З наказом про перевірку, відомостями про дату її початку та місце проведення платник має бути ознайомлений у встановлений законом спосіб до її початку. 
 
       Невиконання вимог підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 та пункту 79.2 статті 79 ПК України призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої».  (Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм матеріального права була висловлена колегією суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у постанові від 16 лютого 2016 року (справа № 826/12651/14) та Постанові Вищого адміністративного суду України від 02.02.2016 р. у справі № К/800/61414/14 та від 29 листопада 2016 р. К/800/53451/15).
 
       З вищенаведеного слідує, що факти, які свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, можуть бути підставою для проведення перевірки лише у випадку, коли сумніви не усунуті наданими поясненнями та документальними підтвердженнями, а право платника оскаржувати рішення контролюючого органу про проведення перевірки стосовно нього не залежить від виду перевірки.
 
       Окрім того, незважаючи на передбачену пунктом 79.3 статті 79 ПК необов'язковість присутності платника податків під час проведення документальних невиїзних перевірок, останній має право бути присутнім. Такий висновок узгоджується з приписами підпункту 17.1.6 пункту 17.1 статті 17 ПК (Верховний суд України від 09.02.2016 р. у справі № 826/5689/13-а ).
 
       Також, окрему увагу слід приділити доцільності оскарження спірного наказу контролюючого органу про проведенні перевірки платника податку: так, враховуючи зміни ставок судового збору в 2017 р., а також те, що оскарження податкового повідомлення – рішення оскаржується за ставками, встановленими для майнових спорів, а наказу про проведення перевірки за ставками для немайнових спорів, а також те, якщо в разі незаконності перевірки, прийняті за її результатами податкові повідомлення-рішення автоматично підлягають визнанню протиправними та скасування, висновок зрозумілий – такі дії треба оскаржити.
 
       При прийнятті позовної заяви від платників податків про оскарження податкових повідомлень-рішень та інших рішень про нарахування грошових зобов'язань суди повинні вирішувати питання на користь платника податків і застосовувати пункт 56.18 статті 56 Податкового кодексу України, який передбачає більш тривалий строк для звернення до суду (1095 днів), ніж пункт 56.19 цієї ж статті (один місяць). ( Рішення Європейського суду з прав людини від 14 жовтня 2010 року у справі "Щокін проти України").
 
       Враховуючи вищевикладене, вбачається, що строк для звернення до суду платника податків із вимогою щодо визнання протиправним рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання повинен визначатися за правилами пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України. Зазначений строк становить 1095 днів із дняотримання такого рішення, незалежно від того, чи скористалася особа своїм правом на досудове розв'язання спору шляхом застосування процедури адміністративного  оскарження (Інформаційний лист ВАС України від 01.11.2011 № 1935/11/13-11 «Щодо строків оскарження рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання»). 
 
       Підсумовуючи вищенаведене, робимо наступні узагальнення судової практики:
 
       - Платник податків має право оскаржувати наказ про проведення перевірки контролюючим органом вже після її проведення;
 
       - Право платника оскаржувати рішення контролюючого органу про проведення перевірки стосовно нього не залежить від виду останньої;
 
       - У випадку незаконності перевірки, прийняті за її результатами податкові повідомлення-рішення автоматично підлягають визнанню протиправними та скасуванню; 
 
       - Судовий збір сплачується виходячи із ставок щодо «немайнового характеру»; 
 
       - Процесуальний строк на оскарження наказу контролюючого органу щодо проведення перевірки платника податку становить 1095 днів.
 
 
З повагою,   керівник судово - правового департаменту
 
Олег Нікітін

Залиште Нам Ваші контакти і Ми з Вами зв'яжемося

ID Legal Group
ID Legal Group