Завантаження сайту

Несподіванки та нюанси податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки для платників податку на прибуток.

Несподіванки та нюанси податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки для платників податку на прибуток.
22.09.2016
       Не так давно (у 2013 році) законодавці запровадили відносно новий для нашої країни податок на нерухоме майно, який в подальшому (у 2015 та 2016 роках) викладався в нових редакціях Податкового кодексу України (далі Кодекс).
 
       На сьогодні, платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками житлової та/або нежитлової нерухомості (п.п. 266.1.1 п. 266.1 ст. 266 Кодексу). Базою оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є загальна площа об’єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток (п.п. 266.3.1 п. 266.3 ст. 266 ПКУ).
 
       Проте, отримавши новий податок, платники податку на прибуток – юридичні особи  неочікувано отримали несподіваний сюрприз з боку фіскалів у вигляді права  на зменшення  суми  нарахованого за звітний період податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, відповідно до ст. 266 ПКУ щодо об’єктів нежитлової нерухомості.
 
       І це є дійсно зменшення суми нарахованого податку, а не  податкова різниця, що зменшує фінансовий результат до оподаткування.
 
       Таке зменшення платник податку має право відобразити в рядку 16 податкової декларації з податку на прибуток, подавши до такої декларації, заповнений у р. 16.5 додаток ЗП.
 
       При цьому, з урахуванням п. 18 ПСБУ № 16 «Витрати», податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, відноситься до адміністративних витрат та враховується при визначенні фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку).
 
       Аналогічна позиція контролерів викладена у листі ДФСУ від 13.05.2016 № 10490/6/99-99-15-02-02-15 та на Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі ДФСУ в категорії 102.20.
 
       Проте, фіскали також нагадали, якщо платник податку на прибуток у звітному періоді не отримав прибутку, або сума податку на прибуток менша за суму податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, залишок суми такого податку, не врахований у зменшення податку на прибуток поточного періоду, не переноситься на зменшення податку на прибуток наступних податкових (звітних) періодів.
 
       Важко сказати, що спричинило таке «полегшення» (банально, технічна помилка або навмисне «послаблення» з метою упередження невдоволення, але тим не менш  платникам податку на прибуток, які нараховують податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, варто не втрачати можливість і скористатися таким законним правом.
 
       До того ж зазначимо, що безперечно все, що «зменшує податкове зобов’язання до сплати» знаходиться під пильним оком контролерів, але платнику завжди необхідно пам'ятати,  що перевірка податкової декларації є  виключно камеральною перевіркою, тобто податківці при  перевірці такого «зменшення» повинні використовувати виключно дані податкової звітності та баз даних, які знаходяться в розпорядженні податкового органу.
 
       А враховуючи, що  податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачується за місцем розташування об’єкта/об’єктів оподаткування і зараховується до відповідного бюджету згідно з положеннями Бюджетного кодексу України (п.п. 266.9.1 п. 266.9 ст. 266  ПКУ), відповідно і нарахування по звітності з цього податку проводяться аналогічно.
 
       Таким чином, у фіскалів виникнуть «певні труднощі» з перевіркою таких декларацій. 
 
       Отже навіть, отримавши від податкового органу письмовий запит про подання інформації (там може бути вказана підстава «виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків»), необхідно чітко пам’ятати, що у разі не наведення в запиті про надання інформації та її документального підтвердження будь - яких інших підстав й обґрунтувань у суб’єкта господарювання відсутній обов'язок надавати відповідь на запит згідно з приписами ст. 73 Кодексу.
 
       Більш детально з цим Ви також маєте змогу ознайомитись в нашому Блозі у статті «Якщо отримали безпідставний запит з ДФС?».
 
       А також не забувати про право оскарження будь – якого рішення податкового органу в апеляційному або судовому порядку.
 
 
З повагою,
керівник організаційно – правового департаменту,
 
Олена Самодіна

Залиште Нам Ваші контакти і Ми з Вами зв'яжемося

ID Legal Group
ID Legal Group