22.09.2016
Не так давно (у 2013 році) законодавці запровадили відносно новий для нашої країни податок на нерухоме майно, який в подальшому (у 2015 та 2016 роках) викладався в нових редакціях Податкового кодексу України (далі Кодекс).
На сьогодні, платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками житлової та/або нежитлової нерухомості (п.п. 266.1.1 п. 266.1 ст. 266 Кодексу). Базою оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є загальна площа об’єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток (п.п. 266.3.1 п. 266.3 ст. 266 ПКУ).
Проте, отримавши новий податок, платники податку на прибуток – юридичні особи неочікувано отримали несподіваний сюрприз з боку фіскалів у вигляді права на зменшення суми нарахованого за звітний період податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, відповідно до ст. 266 ПКУ щодо об’єктів нежитлової нерухомості.
І це є дійсно зменшення суми нарахованого податку, а не податкова різниця, що зменшує фінансовий результат до оподаткування.
Таке зменшення платник податку має право відобразити в рядку 16 податкової декларації з податку на прибуток, подавши до такої декларації, заповнений у р. 16.5 додаток ЗП.
При цьому, з урахуванням п. 18 ПСБУ № 16 «Витрати», податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, відноситься до адміністративних витрат та враховується при визначенні фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку).
Аналогічна позиція контролерів викладена у листі ДФСУ від 13.05.2016 № 10490/6/99-99-15-02-02-15 та на Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі ДФСУ в категорії 102.20.
Проте, фіскали також нагадали, якщо платник податку на прибуток у звітному періоді не отримав прибутку, або сума податку на прибуток менша за суму податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, залишок суми такого податку, не врахований у зменшення податку на прибуток поточного періоду, не переноситься на зменшення податку на прибуток наступних податкових (звітних) періодів.
Важко сказати, що спричинило таке «полегшення» (банально, технічна помилка або навмисне «послаблення» з метою упередження невдоволення, але тим не менш платникам податку на прибуток, які нараховують податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, варто не втрачати можливість і скористатися таким законним правом.
До того ж зазначимо, що безперечно все, що «зменшує податкове зобов’язання до сплати» знаходиться під пильним оком контролерів, але платнику завжди необхідно пам'ятати, що перевірка податкової декларації є виключно камеральною перевіркою, тобто податківці при перевірці такого «зменшення» повинні використовувати виключно дані податкової звітності та баз даних, які знаходяться в розпорядженні податкового органу.
А враховуючи, що податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачується за місцем розташування об’єкта/об’єктів оподаткування і зараховується до відповідного бюджету згідно з положеннями Бюджетного кодексу України (п.п. 266.9.1 п. 266.9 ст. 266 ПКУ), відповідно і нарахування по звітності з цього податку проводяться аналогічно.
Таким чином, у фіскалів виникнуть «певні труднощі» з перевіркою таких декларацій.
Отже навіть, отримавши від податкового органу письмовий запит про подання інформації (там може бути вказана підстава «виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків»), необхідно чітко пам’ятати, що у разі не наведення в запиті про надання інформації та її документального підтвердження будь - яких інших підстав й обґрунтувань у суб’єкта господарювання відсутній обов'язок надавати відповідь на запит згідно з приписами ст. 73 Кодексу.
Більш детально з цим Ви також маєте змогу ознайомитись в нашому Блозі у статті «Якщо отримали безпідставний запит з ДФС?».
А також не забувати про право оскарження будь – якого рішення податкового органу в апеляційному або судовому порядку.
З повагою,
керівник організаційно – правового департаменту,
Олена Самодіна
