Завантаження сайту

Несвоєчасність направлення податковим органом наказу про перевірку не є підставою для його скасування, - Олег Нікітін, адвокат ID Legal Group

Несвоєчасність направлення податковим органом наказу про перевірку не є підставою для його скасування, - Олег Нікітін, адвокат ID Legal Group

Продовжуючи найпоширенішу тематику «Оскарження наказів про проведення перевірки» пропонуємо розглянути висновки адміністративних судів щодо наслідків порушення порядку направлення наказу на перевірку.

При оскарженні рішень податкових органів платники керуються основним конституційним принципом, який полягає у здійсненні функцій та повноважень цих органів та їх посадових осіб у суворій відповідності з вимогами чинного законодавства, тобто на підставі, в рамках та у чітко визначеному порядку (спосіб), реалізація цього принципу передбачена у всіх актах податкового законодавства та іншого законодавства за яким здійснюють контроль податкові органи.

Нормами Податкового кодексу України (далі – ПК України) встановлено порядок направлення податковими органами платникам наказів про перевірки, яким закріплено строки їх направлення, порушення яких є підставою для оскарження таких наказів.

Однак слід зауважити, що при оскарженні наказу про проведення перевірки платник має чітко визначитися щодо підстав його оскарження та можливих правових наслідків, які настанут у зв’язку із його оскарженням.

Так, у справі № 815/5571/17 предметом оскарження була несвоєчасність направлення податковим органом платнику наказу про проведення планової документальної виїзної перевірки.

Суд 1 інстанції відмовляючи платнику у задоволені позову мотивуючи своє рішення тим, що «сам факт проведення перевірки не може безпосередньо заподіяти майнову чи іншу шкоду особі, не призводить до настання невідворотних негативних наслідків, проведення перевірки є лише процедурою встановлення обставин, які необхідні для контролю за правильністю нарахування і сплати податків та інших обов'язкових платежів. Законний інтерес платника податків в проведенні перевірки його діяльності з дотриманням умов, встановлених законом, захищений наділенням його правом не допустити посадових осіб органу державної податкової служби до перевірки.»

Апеляційний суд погодився із вищевказаним висновком суду 1 інстанції при цьому зазначивши, що «норма п. 77.4ст.77 ПК Українирегулює лише право на проведення перевірки, в той час як доказів скасування рішення про затвердження плану-графіку проведення документальних перевірок платників податків на IV квартал 2017 року, позивачем не було надано ні до суду 1 інстанції, ні до апеляційного суду.»

Суд касаційної інстанції погодився із висновками судів попередніх інстанцій та зазначив наступне.

Порядок проведення документальної виїзної перевірки, встановлений вищевказаною нормою ПК України, передбачає 2 способи повідомлення платника про проведення перевірки до її початку: шляхом вручення під розписку копії наказу та письмового повідомлення, в якому має бути вказано дату початку проведення цієї перевіркиплатнику не менше як за 10 днів до дня її проведення або шляхом направлення рекомендованого листа із повідомленням про вручення платнику цих документів у вказаний строк.

При цьому, право податкового органу розпочати перевірку пов’язано із наявністю підстав у податкового органу для її проведення за умови належного вручення платнику вказаних документів.

Суд касаційної інстанції зробив висновок, що обґрунтування позовних вимог позивача порушенням порядку направлення йому наказу про проведення перевірки, не може бути підставою для скасування наказу податкового органу, а лише надає право платнику на відмову від допуску до перевірки, оскільки процедурні порушення під час організації проведення перевірки (дії, бездіяльність), не можуть бути покладені в основу висновків про протиправність самого наказу, який реалізовується.

За таких обставин, доводи касаційної скарги платника є безпідставними, оскільки предметом спору у даній справі є законність наказу про проведення перевірки, а не дії податкового органу щодо її проведення.

Однак, фахівці ID LegalGroupвважають, не зовсім коректним при застосуванні норми п. 77.4ст.77 ПК Україниоцінювати лише про способи направлення платнику копії наказу про перевірку та письмового повідомлення (так зване «належне вручення»), а необхідно також враховувати важливу передумову, що реалізація цих способів направлення зумовлює безпосереднє виникнення права на проведення відповідної перевірки, а відсутність права в свою чергу позбавляє податковий орган фактичної можливості проведення цієї перевірки.

З огляду на вище викладене, рекомендуємо перед підготовкою позову про оскарження наказу про проведення перевірки перед усім вивчити всі фактичні обставини: наявність підстав у податкового органу для проведення перевірки, дотримання ним порядку вручення копії наказу платнику та письмового повідомлення про її проведення, а також одночасно з наказом про проведення перевірки доцільно оскаржувати і протиправні дії податкового органу, пов’язані з її проведенням.

З повагою,

Олег Нікітін

Керівник судово – правового департаменту

юридичного об’єднання ID Legal Group

Олег Нікітін

Залиште Нам Ваші контакти і Ми з Вами зв'яжемося

ID Legal Group - Юридичне об'єднання
ID Legal Group - Юридичне об'єднання