Завантаження сайту

Новації в інституті забезпечення позову у цивільному процесі, які набули чинності з грудня минулого року, - Олег Нікітін, адвокат ID Legal Group

Новації в інституті забезпечення позову у цивільному процесі, які набули чинності з грудня минулого року, - Олег Нікітін, адвокат ID Legal Group
22.05.2018

Редакція Цивільного процесуального кодексу України (далі - Кодекс),  яка почала діяти з 15 грудня 2017 року запровадила нові правила для забезпечення позову, як тимчасового обмеження прав особи. Адже, забезпечення позову, необхідне задля охорони прав та інтересів позивача проти неправомірних дій відповідача, який може знищити або іншим чином позбутися майна необхідного для розгляду справи.

До переліку видів забезпечення позову, передбачених статтею 150 Кодексу, входить: накладення арешту на майно/грошові кошти, які знаходять у відповідача або інших осіб та які належать або підлягають передачі або сплаті йому; заборона/обов’язок  вчиняти певні дії відповідачу або іншим особам щодо предмета спору (також здійснювати платежі, передачу майна та будь-які зобов’язання щодо відповідача); зупинення продажу майна, яке  арештовано, у тому випадку якщо було подано позов про визнання права власності на нього і про зняття арешту; зупинення стягнення виконавчим листом, який оскаржується боржником; передача речі на зберігання  незацікавленим особам у вирішенні спору; зупинення митного оформлення товарів (предметів) та арешт морського судна, задля забезпечення морської вимоги. Даний перелік не є повним, адже суду надана можливість застосовувати й інші заходи забезпечення позову.

Кодексом також передбачено перелік обмежень в можливості застосування заходів забезпечення, який включає арешт речей, які швидко псуються; зупинення тимчасової адміністрації чи ліквідації банку, заборони вчиняти певні дії Фонду гарантування вкладів фізичних осіб під час здійснення тимчасової адміністрації або ліквідації банку; зупиняти рішення Національного банку України та забороняти їм вчиняти певні дії, також встановлювати заборону відповідачу вчиняти певні дії за позовами власників або кредиторів неплатоспроможного банку до такого банку або Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Варто зазначити, що майно (грошові кошти) клієнта неплатоспроможного банку, на які суд наклав арешт, можуть передаватися до перехідного банку або спеціалізованої установи, яка  утворена Фондом гарантування вкладів фізичних осіб, за наявності письмового повідомлення останнього. Але, відповідно до ухвали про накладення арешту на майно, воно все одно залишається обтяженим.

Також важливо звернути увагу, на неможливість вжити заходи забезпечення позову, які за змістом є ідентичними заявленим вимогам, якщо при цьому спір не вирішувався по суті. Такої позиції дотримується Верховний Суд України в Постанові Пленуму «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» №9 від 22 грудня 2006 року.

Загалом забезпечення позову застосовується судом, який розглядає спір або буде його розглядати, коли заяву про забезпечення позову подано ще до подання позовної заяви. Попередня редакція кодексу передбачала забезпечення позову до його подання лише у питаннях захисту права інтелектуальної власності. Наразі забезпечення позову можливе у всіх категоріях спорів.

Подача заяви відбувається особисто або через представника, відповідно до вимог передбачених процесуальним законодавством у письмовому вигляді, яка подається в канцелярію суду, надсилатися поштою або під час судового засідання.

Кодекс також містить поняття «зустрічне забезпечення», яке відбувається через внесення на депозитний рахунок суду коштів.  Розмір коштів визначає суд, з метою гарантування сумлінності позивача та для забезпечення компенсації можливих збитків відповідачу, якщо у позові буде відмовлено, а відповідачу заподіяні збитки. Зустрічне забезпечення може здійснюватися у вигляді поруки, наданням гарантії банку,  або будь-яким іншим видом фінансового забезпечення. Воно відбувається від іншої особи (тобто не від позивача), крім випадку, коли  суд в порядку зустрічного забезпечення зобов’язує вчинити певні дії позивача для усунення ймовірних ризиків відповідача, які пов’язані із забезпеченням позову.

Заява про забезпечення позову подається разом з квитанцією про сплату судового збору, розгляд якої здійснюється строком у два дні. Суд, розглядаючи заяву, постановляє ухвалу про повне (часткове) задоволення або відмову в задоволенні заяви, якщо вона не відповідає вимогам Кодексу, недостатньо обґрунтована або заходи забезпечення взагалі не відповідають суті спору. Проте суд може прийняти рішення про виклик позивача з подальшим отриманням пояснень або доказів, які підтверджують необхідність забезпечення позову, а в деяких випадках і всіх учасників справи. В ухвалі суду про забезпечення позову міститься інформація про розгляд заяви, вид забезпечення позову, розмір (за наявності грошового забезпечення) порядок та строк її виконання.

Учасники, які не згодні з рішенням суду, мають право подати апеляційну скаргу,проте вона не перешкоджає виконанню ухвали. Якщо заявник не виконує вимоги зустрічного забезпечення в передбачений строк, то суд скасовує ухвалу про забезпечення позову та про зустрічне забезпечення.

Отже, інститут забезпечення позову в цивільному процесі має значний прогрес в процесуальному законодавстві України.

 

З повагою, 

керівник судово - правового департаменту

юридичного об’єднання ID Legal Group

Олег Нікітін

Залиште Нам Ваші контакти і Ми з Вами зв'яжемося

ID Legal Group
ID Legal Group