Завантаження сайту

Нюанси здійснення операцій з корпоративними правами та цінними паперами. Як не втратити статус платника єдиного податку, - Тетяна Савчук, аудитор ID Legal Group

Нюанси здійснення операцій з корпоративними правами та цінними паперами. Як не втратити статус платника єдиного податку, - Тетяна Савчук, аудитор ID Legal Group
08.11.2018

Серед  вітчизняного бізнес-середовища не  припиняє користуватися популярністю здійснення діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування.  Це цілком зрозуміло, адже її переваги у вигляді спрощення ведення обліку та звітування, зменшення податкового навантаження та уніфікація його сплати, перевірені часом.  В той же час існують вимоги законодавства, які унеможливлюють перебування на спрощеній системі. Для різних груп платників єдиного податку вони диференційовані, але є загальні для всіх вимоги, невиконання яких закриває дорогу до спрощенки, незалежно від обраної групи.

Податковим кодексом України визначені обмеження  перебування на спрощеній системі як за  суб’єктним складом, так й за видами діяльності. Здійснення «заборонених» видів діяльності потребує, в окремо визначених  випадках, перейти на загальну систему оподаткування та застосувати підвищену ставку єдиного податку до отриманого «забороненого» доходу.

 Питання наявності підстав для переходу на загальну систему оподаткування та щодо застосування  підвищених ставок виникають постійно та потребують більш поглибленого розкриття термінів податкового, і не тільки, законодавства.

На початку жовтня поточного року ГУ ДФС в Івано-франківській області надало платнику індивідуальну податкову консультацію стосовно підстав перебування на спрощеній системі платника єдиного податку третьої групи – юридичної особи. Зокрема, розглядалася ситуація коли платник здійснює операції з корпоративними правами та цінними паперами.

Доцільно звернути увагу на аргументи та висновки, які наведені фіскальним органом в цій ІПК стосовно застосування  терміну «фінансове посередництво».

 Заборона здійснення фінансового посередництва платниками єдиного податку третьої групи, як юридичними особами, так і фізичними особами-підприємцями, прописана нормами Податкового кодексу. Наслідки недотримання вказаної вимоги цілком однозначні: оподаткування отриманого доходу за підвищеними ставками  та перехід на загальну систему. Для юридичних осіб застосовується ставка в подвійному розмірі, тобто, 10 % або 6% в залежності від сплати ПДВ, для ФОПів ставка складає 15%.

Зрозуміло, що суть питання полягає в  трактуванні самого терміну «фінансове посередництво». Податківці в своїх аргументах навели положення статті 333 ГКУ, згідно якої фінансовим посередництвом є діяльність пов’язана з отриманням та перерозподілом фінансових коштів, крім випадків передбачених законодавством. При цьому, підкреслено, що фінансове посередництво здійснюється установами банків та іншими фінансово-кредитними організаціями. В свою чергу, придбання корпоративних прав представляє собою   участь у формуванні статутного капіталу іншої юридичної особи, та, в світлі визначення понять Податковим кодексом, є здійсненням прямих фінансових інвестицій.

Остаточний  висновок фіскального органу щодо відсутності підстав для переходу на загальну систему оподаткування базується на наступних аргументах:

  •  операції з продажу цінних паперів та корпоративних прав не повинні відноситься до обраних видів  діяльності заявлених платником при державній реєстрації;
  •  операції з продажу цінних паперів та корпоративних прав повинні носити разовий характер.

Вочевидь, по наведеним аргументам виникає ще більше запитань, зокрема, якщо платник при державній реєстрації обрав вищезазначені види діяльності, то чи може він з самого початку бути платником єдиного податку. А також наскільки застосування висновку щодо «разового характеру»  відображає сутність здійснених операцій у відповідності нормам законодавства.

Ситуація зі здійсненням операцій з корпоративними правами та цінними паперами фізичними особами-підприємцями третьої групи також має свої законодавчі нюанси. В окремих консультаціях фіскальна  служба стверджує, що Цивільний кодекс не встановлює такого суб'єкта права власності, як фізична особа підприємець, так як учасниками цивільних відносин є фізичні особи та юридичні особи (ст.2 ЦКУ). Таким чином здійснюється висновок що фізична особа – підприємець, яка здійснює операції з фінансовими активами, в інтересах третіх осіб за власний рахунок чи за рахунок цих осіб, тобто надає фінансові послуги, не може бути платником єдиного податку. Далі витікає логічне: якщо здійснюються операції з цінними паперами, які знаходяться у власності фізичної особи, то отриманий інвестиційний прибуток повинен оподатковуватись за правилами та ставками визначеними п. 170.2 ст. 170 Податкового Кодексу.

На наш погляд із вищенаведених аргументів стосовно платників єдиного податку виключена суттєва ознака фінансових послуг, визначена тією ж статтею 1 Закону України Про фінансові послуги, яку цитує податкова. А саме, фінансова послуга надається з метою отримання прибутку або збереження реальної вартості фінансових активів. Тобто, при визначенні економічної сутності операцій продажу цінних паперів та/або корпоративних прав, пріоритетним є не їх разовий характер, а господарська мета їх здійснення.

Наостанок слід зазначити, що існує ціла  низка законодавчих неузгоджень щодо статусу фізичної особи - підприємця як суб'єкта права власності. Особливості практичного  застосування норм законодавства щодо права власності фізичної особи – підприємця в розрізі окремих видів власності ще буде нагода освітити в майбутніх статтях.

З повагою,

Тетяна Савчук

Керівник практики трансфертного ціноутворення та аудиту

ID Legal Group

Тетяна Савчук

Залиште Нам Ваші контакти і Ми з Вами зв'яжемося

ID Legal Group
ID Legal Group