Завантаження сайту

Об'єкт незавершеного будівництва не є об'єктом оподаткування податком на нерухоме майно.

Об'єкт незавершеного будівництва не є об'єктом оподаткування податком на нерухоме майно.
01.12.2016
       Об’єкти, база оподаткування та порядок адміністрування податку на нерухоме майно закріплені статтею 266 Податкового кодексу України (далі – ПК України). База оподаткування об’єктів нерухомості, юридичними особами обчислюється самостійно, виходячи із загальної площі кожного об’єкта на підставі правовстановлюючих документів, які підтверджують право власності на такий об’єкт.
 
       Про новостворений (нововведений) об’єкт нерухомості юридична особа зобов’язана подати декларацію протягом 30 календарних днів з дня виникнення права власності на такий об’єкт, а податок сплачується починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт (підпункт 266.7.5 пункту 266.7 статті 266 ПК України).
 
       Взаємовідносини що виникають з підстав власності на нерухоме майно врегульовані Цивільним кодексом України (далі – ЦК України).
 
       Відповідно до частини другої статті 331 ЦК України право власності на новостворене нерухоме майно виникає з моменту завершення будівництва. Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації.
 
       Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності» встановлює обов’язок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, як один із етапів забудови територій.
 
       Згідно Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 13 квітня 2011 року № 461, датою прийняття в експлуатацію об’єкта є дата реєстрації декларації або видачі сертифіката.
 
       Правовий статус об’єкта незавершеного будівництва закріплено частиною третьою статті 331 ЦК України, яка зазначає, що до завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна).
 
       Визначення об’єкта незавершеного будівництва в переліку об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, що закріплені підпунктами 14.1.129 і 14.1.1291 пункту 14.1 статті 14 ПК України, які підлягають оподаткуванню згідно з підпунктом 266.2.1 пункту 266.2 статті 266 ПК України відсутнє.
 
       Разом з тим, Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачено можливість реєстрації прав на об’єкти незавершеного будівництва.
 
       Контролюючі органи дуже часто реєстрацію прав на об’єкт незавершеного будівництва, ототожнюють із реєстрацією закінченого будівництвом об’єкта і вимагають від власників юридичних осіб здійснити нарахування та сплату податку на нерухоме майно.
 
       Приймаючи постанову від 7 вересня 2016 року у справі № 6-47цс16 щодо визнання права на частину об’єкта незавершеного будівництва Верховний Суд України дійшов такого правового висновку:
 
       «У ЦК України, крім понять «нерухомість», «нерухоме майно», «об’єкт нерухомого майна» (частина перша статті 181, пункт 6 частини першої статті 346, статті 350, 351), вживаються також інші поняття, наприклад: «об’єкт незавершеного будівництва» (стаття 331), «об’єкт будівництва» (статті 876, 877, 879–881, 883), однак прямого визначення цих понять не міститься.
 
       Виходячи з аналізу чинного законодавства та враховуючи характерні ознаки незавершеного будівництва, слід визнати, що об’єкт будівництва (об’єкт незавершеного будівництва) – це нерухома річ особливого роду: її фізичне створення розпочато, однак не завершено. Щодо такої речі можливе встановлення будь-яких суб’єктивних майнових, а також зобов’язальних прав, у випадках та в порядку, визначених актами цивільного законодавства.
 
       Вирішуючи питання про виникнення, зміну та припинення суб’єктивних цивільних прав стосовно об’єкта незавершеного будівництва, потрібно враховувати особливості та обмеження, встановлені законодавчими актами.
 
       Відповідно до частини другої статті 331 ЦК України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.
 
       Отже, новостворене нерухоме майно набуває юридичного статусу житлового будинку після прийняття його до експлуатації і з моменту державної реєстрації права власності на нього. 
 
       Однак до цього, не будучи житловим будинком з юридичного погляду, об’єкт незавершеного будівництва є сукупністю будівельних матеріалів, тобто речей як предметів матеріального світу, щодо яких можуть виникати цивільні права та обов’язки, тому такий об’єкт є майном, яке за передбачених законом умов може належати на праві спільної сумісної власності подружжю і з дотриманням будівельних норм і правил підлягати поділу між ними.»
 
       Висновок про те, що об’єкт незавершеного будівництва набуває статусу об’єкта нерухомого майна тільки після введення його в експлуатацію міститься також в постанові Верховного Суду України від 27 травня 2015 у справі №6-159 цс15, а також в листі ГУ ДФС у Київській області від 09.03.2016 №541/10/10-36-17-01.
 
 
З повагою, керівник судово -правового департаменту
 
Олег Нікітін

Залиште Нам Ваші контакти і Ми з Вами зв'яжемося

ID Legal Group
ID Legal Group