Завантаження сайту

Огляд окремих змін до Податкового кодексу, що набудуть чинності з січня 2018 року.

Огляд окремих змін до Податкового кодексу, що набудуть чинності з січня 2018 року.
25.12.2017
       Продовжуючи багаторічну традицію, законотворцями, перед наступаючим новим роком, був зроблений подарунок усьому бізнесу у вигляді внесених змін до податкового кодексу. Так, проект Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році» під номером 6776-д від 14.11.2017 року вже 07-го грудня 2017 року був проголосований (одночасно з ЗУ Про держбюджет на 2018 рік) та ось які з найкритичніших змін чекають нас у сфері оподаткування з 01-го січня 2018 року.
 
       Зроблено черговий крок до посилення персональної відповідальності податківців у випадку прийняття неправомірних рішень щодо порушення вимог чинного податкового законодавства. Зокрема у статтю 21 «Обов’язки та відповідальність посадових осіб контролюючих органів» внесені зміни шляхом її зміни та доповнення, а саме, пункт 21.3 викладено у такій редакції:
 
       «шкода, завдана платнику податків (попередньо платник податків не визначався як можлива постраждала сторона) незаконними рішеннями (раніше конкретизації вираження наслідків у вигляді прийнятого рішення також не було, мало місце неконкретне формулювання), діями чи бездіяльністю посадової, або службової особи контролюючого органу, відшкодовується за рахунок коштів державного бюджету, передбачених для фінансування цього органу, незалежно від вини цієї особи».
 
       Крім цього, статтю доповнено новим пунктом 21.4: «посадова або службова особа контролюючого органу, несе перед державою відповідальність в порядку регресу в розмірі виплаченого з бюджету відшкодування через незаконні рішення, дії чи бездіяльність цієї посадової (службової) особи».
 
       Звісно, ми не маємо великих ілюзій щодо того, чи будуть проводитись якісь конкретні заходи по стягненню з винних осіб нанесених збитків платникам податків, оскільки конкретні механізми в даному випадку не передбачені, не запроваджено змін у допоміжні нормативні акти (щодо примусового виконання рішень чи адміністративні правопорушення і т.ін.). Але є сподівання, що вказана норма все ж буде мати моральний вплив на посадових осіб та хоч у певній мірі запобігатиме винесенню завідомо неправомірних рішень.
 
       Зміни законодавчих вимог в частині оподаткування дивідендів. Так, в порядку, визначеному статтею 57 щодо сплати авансових внесків з податку на прибуток при виплаті дивідендів, обов’язок нарахування та сплати авансового внеску при виплаті дивідендів з 1-го січня 2018 року не стосуватиметься платників єдиного податку. Відповідно, сума отриманих дивідендів від платника єдиного податку, по якій не будуть сплачуватись авансові внески з податку на прибуток, вже не зменшуватиме фінансовий результат до оподаткування – це суть змін до статті 140 ПКУ пункту 140.4.1. Таким чином, податок на прибуток із суми отриманих дивідендів від платників єдиного податку сплачуватимуть або отримувачі – платники податку на прибуток на загальних підставах за звичайною ставкою ПНП, або отримувачі – платники єдиного податку за обраною ставкою ЄП, або не сплачуватимуть отримувачі, які звільнені від оподаткування податком на прибуток. Зміна, як на нашу думку, - чергова можливість законно мінімізувати для платника податків свої витрати на сплату податків.
 
       Інша зміна, внесена до ПКУ, прагне виглядати як стимулююча, хоча навряд чи такою стане. Так, новим підпунктом 140.5.13 ст. 140 послаблюються обмеження щодо включення до складу витрат для цілей оподаткування суми коштів або вартості товарів, виконаних робіт, наданих послуг, безоплатно перерахованих (переданих) протягом звітного (податкового) року суб’єктам сфери фізичної культури і спорту, які належним чином зареєстровані як неприбуткові організації у сумі, що перевищує 8 відсотків оподатковуваного прибутку попереднього звітного року. Це обмеження є вдвічі меншим проти звичного 4-відсоткового обмеження, що стосується неприбуткових організацій взагалі (об’єднання, фонди та інші організації). Сподіватимемось, що благі наміри, які закладались при запровадженні цієї норми, себе виправдають та ми будемо спостерігати розвиток спортивної діяльності, яка не може існувати за рахунок державного фінансування, а розраховує лише на благодійну підтримку та фінансування бізнесом.
 
       Можливо лише сперечатися, що лягло в основу наступної законодавчої зміни - прагнення переорієнтувати сільськогосподарську галузь зі звичайного сировинного напрямку на переробний, чи все ж таки початок боротьби із схемами ухилення від оподаткування, в тому числі через зменшення можливостей відшкодування ПДВ. Так, з 1 березня 2018 року змінюється підхід до оподаткування експорту насіння сої, ріпаку та соняшнику. Такі операції вже не будуть оподатковуватись за 0-% - ставкою, а отже ПДВ за такими операціями не підлягатиме відшкодуванню з державного бюджету. Експорт зазначеної групи товарів буде звільнятись від оподаткування податком на додану вартість, тобто уся сума придбаного податкового кредиту має бути умовно донарахована, що зведе розрахунки з бюджетом на нуль.
 
       Ще одним болючим питанням, яке турбувало платників податків, що вели свою діяльність до періоду АТО на територіях, які є сьогодні непідконтрольними. В більшості випадків підприємства втратили свої активи, які там перебували, а це і нерухоме майно, і обладнання, і товарні залишки з готовою продукцією, в тому числі. І якщо стосовно необоротних активів у попередніх редакціях ПКУ вже була сформована позиція щодо не визнання таких активів активами невиробничого призначення, то стосовно товарних залишків платники не мали можливості вжити будь-яких заходів, оскільки ліквідація таких запасів автоматично вимагала б нарахування ПДВ як по запасам невиробничого призначення. З січня 2018 року справедливість відновлена та підприємства матимуть змогу списати понесені збитки із втрати запасів у зв’язку із проведенням АТО без необхідності нарахування ПДВ по таким запасам. Важливо встановити суттєвий контроль за такими операціями, аби така можливість в черговий раз не перетворилась на схему ухилення від оподаткування.
 
       Законодавцями зроблено спробу врегулювати ситуацію з міжнародними поштовими відправленнями. Беручи до уваги набувшу популярності схему ухилення від оподаткування, імпортування товарів, які не ввозяться на митну територію України як партія товару, що підлягає розмитненню та сплаті відповідних платежів (ПДВ та мито), а пересилаються на адресу покупців як приватні поштові відправлення, в новій редакції ПКУ передбачено, що без оподаткування резидент України може отримати не більш як три посилки, сумарна вартість яких не перевищує 150 євро в одній депеші у міжнародних поштових відправленнях або в одному вантажі експрес-перевізника у міжнародних експрес-відправленнях протягом одного місяця. Зазначена норма набирає чинності з 1 січня 2019 року.
 
       Наведенні зміни не є повним переліком змін, які на нас чекають, і в своїх подальших публікаціях ми обов’язково будемо розглядати також інші важливі законодавчі новації.
 
 
З повагою, керівник департаменту обліку та аудиту
 
Тетяна Савчук

Залиште Нам Ваші контакти і Ми з Вами зв'яжемося

ID Legal Group
ID Legal Group