Skip to content Skip to sidebar Skip to footer

Черговий погляд перевіряючих органів! Дозволено чи ні? Витрати на розробку веб-сайту!

       Без використання мережі Інтернет сьогодні важко уявити життєдіяльність буд-якого суб’єкта господарювання. Відповідно, безліч суб’єктів господарювання як фізичних, так і юридичних осіб створюють свої веб-сайти, які є їх «обличчям» у всесвітній павутині та їх власністю (іншими словами – нематеріальним активом). І, звичайно, власник веб-сайту несе певні витрати при його розробці та розміщенні в мережі Інтернет (реєстрація та делегування доменного імені, хостинг).
 
       І як будь-які витрати, вони повинні знайти своє відображення в господарській діяльності. Саме таке питання, зокрема в аспекті оподаткування податком на прибуток суб’єкта господарювання – юридичної особи, висвітлимо в сьогоднішній публікації «Блогу».
 
       По-перше зазначимо, що законодавством визначено поняття власника веб-сайту , як особи, яка є власником облікового запису та встановлює порядок і умови використання веб-сайту.
 
       За своєю ж сутністю, враховуючи визначення терміну «нематеріальний актив», наведене у стандартах бухгалтерського обліку, веб-сайт є саме нематеріальним активом, про що і зазначено фіскальною службою в своїй нещодавній індивідуальній податковій консультації від 14.09.2017 р. N 1953/6/99-99-15-02-02-15/ІПК.
 
       Але, все ж у своїх висновках податківці ухилились від відповіді, як не прикро, в черговий раз повідомивши, що з питань стосовно формування витрат у бухгалтерському обліку звертатись за роз’ясненнями необхідно до Міністерства фінансів України, так як саме такий державний орган є регулятором питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності. Таке «ухилення від відповіді» податківці завуалювали посиланням на те, що Податковий Кодекс не містить визначення терміну "нематеріальний актив", а визначення та облік нематеріальних активів здійснюється згідно з правилами бухгалтерського обліку.
 
       Проте, дозволимо собі зазначити, що Норми Розділу III чітко визначають, що об’єкт оподаткування податком на прибуток визначається за даними бухгалтерського обліку шляхом коригування на податкові різниці.
 
       До того ж постулатом (головним принципом) бухгалтерського обліку є принцип відповідності доходів та витрат, тобто для визначення фінансового результату звітного періоду необхідно порівняти доходи звітного періоду з витратами, що були здійснені для отримання цих доходів, при цьому доходи і витрати відображаються в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності в момент їх виникнення.
 
       Звичайно, практика перевірок податкових органів доводить, що їм притаманно штучно не визнавати витрати», – звідси і мотиви «ухилення від відповіді» в консультаціях, але ж у бухгалтерському обліку головне, щоб був наявний правильно оформлений документ, який містив би відомості про господарську операцію та відповідно підтверджував її здійснення. Отже, головне подбати про наявність та правильність оформлення первинного документу, який дає право на врахування витрат при визначенні фінансового результату до оподаткування.
 
 
З повагою, керівник організаційно – правового департаменту
 
Олена Самодіна